Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №291/809/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/809/26

Провадження №1-кп/291/111/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065570000032 від 06.07.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарудинці Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

Згідно обвинувального акту, у першій декаді липня 2025 року у невстановлений органом дізнання день та час у неповнолітнього ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на підроблення посвідчення водія з метою подальшого його використання.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, достовірно знаючи про порядок отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, який визначений «Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, діючи всупереч зазначеним вище нормативно-правовим актам, розуміючи, що посвідчення водія є офіційним документом, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою подальшого використання, перебуваючи у вищевказаному місці у невстановлений день та час, за допомогою знакодрукуючого пристрою струменевим способом друку невідомої марки, роздрукував бланк посвідчення водія із своєю фотокарткою і анкетними даними та присвоїв шляхом друку серійний номер BXP № 607054, а також дату видачі посвідчення - 03.07.2025 року, орган, що видав - ТСЦ 8042, категорії транспортних засобів, якими дозволено керування - ОСОБА_7 , тим самим вчинивши підроблення посвідчення водія, з метою подальшого використання та створення видимості наявності у нього права керування транспортними засобами відповідної категорії. В подальшому неповнолітній ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами зберігав та використовував завідомо підроблене посвідчення водія НОМЕР_1 . Так, 06.07.2026 близько 09 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_4 , керуючи мотоциклом марки «SPARK» р.н. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками СРПП ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП по вул. Київській, 11 у селищі Ружин Бердичівського району, Житомирської області для перевірки документів.

Діючи з метою реалізації свого злочинного умислу на використання завідомо підробленого документа, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 , виданого на його ім?я, з власною фотокарткою, яке не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу, на вимогу працівників поліції, пред?явив останнім вказане водійське посвідчення водія, достеменно знаючи що даний документ підроблений, таким чином використавши його.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 , обвинувачується в підробленні посвідчення водія з метою використання його підроблювачем, тобто, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та у використанні завідомо підробленого документа, тобто, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Вказана вище кваліфікація дій обвинуваченого, на думку суду, є правильною, а його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст.358 КК України – є доведеною.

24 липня 2026 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участю його законного представника ОСОБА_5 . ТА захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, тому ураховуючи обставини, які значно пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім), даних про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 не судимий, а також за відсутності обставин, що обтяжують його покарання, сторонами угоди узгоджено покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України - пробаційний нагляд строком 1 рік та за ч. 4 ст. 358 КК України – пробаційний нагляд строком 1 рік 5 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 5 місяців пробаційного нагляду, з покладенням обов?язків, передбачених ч.2, 3 статті 59-1 КК України: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України визнав повністю, підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник ОСОБА_6 також підтвердив добровільність укладення угоди та просив її затвердити.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 також підтвердив добровільність укладення угоди та просив її затвердити.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали, які надійшли з угодою про визнання винуватості, дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди міру покарання, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 468 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України, та ч. 4 ст. 358 КК України, які згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є кримінальними проступками, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд установив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом установлено, що укладена 24.07.2026 між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, законного представника угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження цієї угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.

При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Судом ураховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, навчається, скарг на його поведінку за місце проживання та навчання не має, на обліку в комунальній установі «Центр надання соціальних послуг Ружинської селищної ради» не перебуває, не відноситься до дітей які перебувають в складних життєвих обставинах, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває

За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком 1 рік – за ч. 1 ст. 358 КК України та пробаційного нагляду строком 1 рік 5 місяців за ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 5 місяців пробаційного нагляду, з покладенням обов?язків, передбачених ч.2, 3 статті 59-1 КК України є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.

Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Виходячи із п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж Кодексу несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2 ст. 124 КПК України зобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, з законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи, а саме: судова технічна експертиза документів (висновок №СЕ-19/106-26/11781-ДД від 13.07.2026) у кримінальному провадженні № 12026065570000032, витрати на проведення якої становлять 3850,00 грн.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.07.2026 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_6 та законного представника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № № 12026065570000032 від 06.07.2026.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 5 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 5 місяців пробаційного нагляду, з покладенням обов?язків, передбачених ч.2, 3 статті 59-1 КК України:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, або навчання;

3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4. виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Речові докази, а саме: сейф-пакет № 66966527 в якому знаходиться об`єкт дослідження посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке видане 03.07.2025 ТСЦ 8042 на ім`я ОСОБА_4 – залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/106-26/11781-ДД від 13.07.2026 у розмірі 3 850,88 грн, на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Житомирським апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1