Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №186/1182/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 186/1182/26

Номер провадження 2/289/1389/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі : секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі АТ «ПУМБ») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35426,30 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 05.09.2024 було укладено кредитний договір №3002214409801, за яким позичальнику видано кредит у сумі 34308,25,00 грн.

Відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином та довготривалий строк не виконує, в зв`язку з чим загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.03.2026 складає 35426,30 грн., з яких 24634,27 грн. - заборгованість за кредитом, 1,53 грн. – заборгованість за процентами, 10790,50 грн. – заборгованість за комісією.

Оскільки відповідач ухиляється від взятих на себе зобов`язань з повернення отриманої суми кредиту та нарахованих відсотків, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника Банку.

Ухвалою від 21.07.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з викликом сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.62), копію ухвали направлено та вручено сторонам (а.с.63,65).

Направлена судом відповідачу повістка про виклик до суду на 30.09.2026 повернулася до суду не врученою адресату по причині «адресат відсутній» (а.с.71), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) та з урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом доставки повідомлення SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка-повідомлення» на вказаний в позовній заяві номер телефону (а.с.68), таким чином судом вжито всіх можливих способів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи провести без участі представника позивача, проти винесення судом заочного рішення не заперечує (а.с.4).

Відповідач про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, в судове засідання відповідач повторно не з`явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не подав. Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору. Також до суду не надходили від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

З огляду на вказане суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, протокольно ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

Так, 04.09.2024 відповідач ОСОБА_1 став клієнтом АТ «ПУМБ», підписавши власноручно Заяву №3002214409801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій зазначено, що відповідач просить видати йому споживчий кредит в сумі 34308,25 грн., в т.ч. з метою оплати товару 30500,00 грн., для сплати разової комісії 3808,25 грн. Строк дії договору 24 місяці. Розмір процентної ставки – 0,010% річних. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 05.09.2024 по 04.05.2025 – 0,00%; з 05.05.2025 – 3,00%. Разова комісія 10,85% від суми кредиту + 499,00 грн. (а.с.9).

Сторонами в цей же день 04.09.2024 узгоджено та підписано Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.10 на звороті-11).

ОСОБА_1 також особисто підписав Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с.11 на звороті). Паспорт містить аналогічну Заяві інформацію та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Платіжною інструкцією від 04.09.2024 підтверджується надання платіжних коштів за договором №3002214409801 від 04.09.2024 за позикою ОСОБА_1 на суму 34308,25 грн. (а.с.23.)

З виписок по особовому рахунку за період з 05.09.2024 по 19.03.2026 вбачається надання кредитних коштів ОСОБА_1 в розмірі 34308,25 грн. 05.09.2024, відповідач здійснив оплату комісії за рахунок кредитних коштів 3808,25 грн., періодично здійснювалося автоматичне погашення заборгованості (а.с.25-26).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку наявна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за Договором №3002214409801 від 04.09.2024 станом на 19.03.2026 (включно) у сумі 35426,30 грн., з яких: 24634,27 грн. - заборгованість по сумі кредиту; 1,53 грн. - заборгованість по процентам; 10790,50 грн. заборгованість по комісії (а.с.23 на звороті - 24).

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

20.03.2026 АТ «ПУМБ» направляв поштою на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про виконання зобов`язання та погашення наявної заборгованості за укладеним договором (а.с.20звор.-21).

В обґрунтування своїх вимог до відповідача, банк надав Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 24.02.2023) (а.с.14-20), водночас суд звертає увагу, що вказаний документ не містить ані особистого, ані електронного підпису відповідача.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Перший Український Міжнародний банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, виходячи із змісту статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується виписками по особових рахунках відповідача, які є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач також їх не надав, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. З наданих Банком розрахунків заборгованості вбачається, що вони є чіткими, зрозумілими, узгоджуються з умовами Кредитних договорів, з них вбачається основний борг, нараховані відсотки в межах строку дії договору, суми погашення заборгованості з датами внесення таких грошових коштів на рахунок Банку, залишок нарахованих не погашених відсотків та тіла кредиту.

Відповідачем не спростовано факту укладення Договору та отримання грошових коштів, не надано доказів відсутності заборгованості за вищевказаним договором, контррозрахунку заборгованості не надав.

Водночас, щодо стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за Договором №3002214409801 від 04.09.2024 заборгованість за комісією в сумі 10750,50 грн., суд дійшов до висновку, що ця вимога позивача задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків. Нікчемний правочин є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення п. 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що позивач у даній справі не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, тому положення п. 9. Заяви №3002214409801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 04.09.2024 та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23).

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення з відповідача 10790,50 грн., які нараховані як комісія за Кредитним договором, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає, відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 24635,80 грн., з яких: 24634,27 грн. - заборгованість за кредитом; 1,53 грн. - заборгованість за процентами.

Сума сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №629 від 14.01.2026 (а.с.44).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача, згідно положень ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню 1851,46 грн. судового збору (24635,80 /35426,30 х 2662,40).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 24635,80 грн. та судові витрати в розмірі 1851,46 грн., а всього 26487,26 грн. (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 26 коп.).

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО