Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №285/3978/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3978/26

провадження у справі № 2/0285/2619/26

29 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №101338971 від 04.12.2025, укладеним в електронній формі з ТОВ «Мілоан», право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 24.04.2026 перейшло до нього. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути 23048,64 грн, з яких основний борг, проценти за користування кредитом, комісія за обслуговування кредиту, штраф, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи встановлено, що 04.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви на отримання кредиту №101338971 було укладено договір про споживчий кредит.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн строком на 360 днів, з денною процентною ставкою 0,9% (п.п.1.2, 1.3., 1.5).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1.).

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 29.11.2026 (п.1.4.).

Приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоану» про укладення Договору, ОСОБА_1 підтвердив, що погодився з невід`ємними його частинами: Правилами, паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів, ознайомився із ними, повністю розуміє їх зміст і зобов`язався неухильно дотримуватись усіх умов (п.6.3).

Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав копію платіжного доручення №112773772 від 04.12.2025, відповідно до якого на виконання умов договору №101338971 кредитні кошти в розмірі 10000 грн було перераховано на кредитний рахунок № НОМЕР_1 . Крім того, АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, постановленої за клопотанням позивача, надало виписку по відповідному рахунку.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Підстав вважати, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій, а персональні дані відповідача у ІТС кредитодавця були введені не відповідачем особисто, матеріали справи не містять.

Із вищенаведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між ТОВ «Мілоан» та відповідачем кредитного договору та отриманням відповідачем грошових коштів.

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Укладення кредитних договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.

Порядок надання ТОВ «Мілоан» коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, встановлюються відповідними правилами, які перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному веб-сайті кредитодавця https:/miloan.ua/s/documents та в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту/позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомився, погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.

Додані до Договору анкета-заява на кредит, графік платежів за договором і паспорт споживчого кредиту містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.

Договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору.

При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства/фінансової установи за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір кредиту не був би укладений.

Закон України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування.

Відповідачем самостійно обрано пропозицію фінансової установи щодо надання позики/кредиту, свідомо погоджено її умови, підтверджено їх акцепт шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримано грошові кошти. З огляду на це, покладення на відповідача обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Оскільки кредитодавець/позикодавець та позичальник у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту/позики ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

У строки визначені умовами договору кредиту відповідачем грошові кошти не сплачувались.

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З долученого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що така становить 23048,64 грн та складається із основного боргу в сумі 9412,32 грн, заборгованості по процентам в сумі 4456,32 грн, комісії за обслуговування кредиту 5180 грн та 4000 грн неустойки.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору, зокрема таких, які б спростовували факт надання кредиту/позики у визначеному договором розмірі чи правильність проведеного позивачем розрахунку заборгованості. Будь-яких клопотань щодо перевірки чи спростування такого розрахунку відповідачем не заявлено, власного розрахунку також не надано.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.

Право вимоги за договором №№101338971 ТОВ «Мілоан» 24.04.2026 відступило позивачу за договором факторингу №24042026, що підтверджується реєстром боржників, у якому містяться дані щодо відповідача та загальна сума заборгованості, яка збігається із сумою, зазначеною у розрахунку первісного кредитора.

Отже, позивач набув статусу нового кредитора та право вимоги до відповідача за спірним договором кредиту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем зобов`язання та відсутності доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 9412,32 грн основного боргу та 4456,32 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.

Водночас, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача у цій справі 5180 грн комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року в справі № 638/2304/17).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 та Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №727/5461/23 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого комісія за обслуговування споживчого кредиту може стягуватися лише за фактично надані додаткові чи супутні послуги, визначені кредитним договором. Якщо перелік таких послуг договором не визначено та кредитодавець не довів їх фактичного надання, відповідна умова договору є нікчемною згідно з ст.ст.11,12 Закону України «Про споживче кредитування».

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн зі сплатою процентів за ставкою 0,9% на день. Водночас договором передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, яка нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), у розмірі 740 грн, а її загальний розмір за весь строк кредитування становить 16280 грн.

При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових чи супутніх послуг кредитодавця, за надання яких установлена така комісія, а позивач не надав доказів їх фактичного надання відповідачу.

Суд також враховує, що загальний розмір передбаченої договором комісії перевищує суму самого кредиту, а у цій справі позивач просить стягнути 5180 грн комісії поряд із 9412,32 грн основного боргу та 4456,32 грн процентів. За відсутності визначених договором конкретних послуг таке співвідношення додатково свідчить про те, що спірна комісія фактично збільшує плату за користування кредитними коштами, а не є оплатою самостійної додаткової чи супутньої послуги кредитодавця.

Отже, оскільки позивач не довів наявності та фактичного надання послуг, за які встановлена спірна комісія, умова договору щодо обов`язку позичальника її сплачувати є нікчемною, а вимога про стягнення 5180 грн комісії задоволенню не підлягає.

Також, обов`язку відповідача сплачувати 4000 грн неустойки судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнений від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.

Резюмуючи вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1602 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, НОМЕР_3 у АТ ТАСкомбанк)

заборгованість за договором кредиту №101338971 від 04.12.2025 в розмірі 13868,64 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1602 грн.?

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин