Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №283/2376/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2376/26

Провадження №1-кп/283/338/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в місті Малині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065510000101 від 06 вересня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не інваліда, на утриманні осіб не маючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження за таких обставин.

31 серпня 2026 року близько 22 години ОСОБА_3 перебував на околиці села Пиріжки Коростенського району Житомирської області, де під час словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 у той самий час та в тому самому місці, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та кулаком правої руки наніс один удар у ділянку обличчя, а саме в ділянку нижньої губи.

У результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді садна губи, яке відноситься до легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заподіянні ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені органом досудового розслідування обставини та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_3 ознайомлений з положеннями ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення – кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий, не працює, має середню спеціальну освіту, не є особою з інвалідністю, на утриманні осіб не має.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, наслідки вчиненого, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання, а також обставини, яка його обтяжує.

Суд також враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, обвинувачений визнав свою вину, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин, а потерпілому заподіяно легке тілесне ушкодження у вигляді садна губи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

З урахуванням сукупності наведених обставин суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати по залученню експерта під час досудового розслідування, відповідно до обвинувального акта, не понесені, а тому питання про їх стягнення не вирішується.

Арешт на майно ОСОБА_3 не накладався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 125 КК України, ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до вимог кримінального законодавства штраф має бути сплачений у місячний строк після набрання вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1