Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №168/729/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/729/26

Провадження № 2/168/505/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року с-ще Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

секретар с/з Таксюк О.С.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Старовижівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 серпня 2003 року уклала шлюб з відповідачем, зареєстрований виконавчим комітетом Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 5.

Спільне життя з відповідачем не склалося. Між ними відсутні взаєморозуміння, відповідач постійно нехтував сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім`ї доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери. Проживає з дітьми окремо від відповідача. Вважає що шлюб носить формальний характер. Просить шлюб розірвати.

Діти після розірвання шлюбу будуть проживати з позивачкою.

Від спільного шлюбу мають дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.09.2026 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, проте подав до суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає частково – просить шлюб розірвати, а судові витрати залишити за позивачкою, та просить справу розглянути у його відсутності. Також надає пояснення щодо позовних вимог позивачки, а саме, зазначає, що позивачка в позовній заяві надає неправдиву інформацію щодо невиконання ним обов`язків, як чоловіка, батька, господаря і добропорядної людини в суспільстві, чим вводить суд в оману з метою подальшої вигоди для себе в процесі розподілу спільного майна. Діти весь час проживають з ним і на даний момент дорослі і самостійні.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Сімейним Кодексом України.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 10.08.2003 року, зареєстрований виконавчим комітетом Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 5 (а.с.8).

Від спільного шлюбу неповнолітніх дітей не має.

На час розгляду справи майнові вимоги, будь-кого з сторін, суду не пред`явлені.

Згідно з положеннями статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Статтями 110, 112 Сімейного Кодексу України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки, та збереження родини стали неможливими.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, суд вважає, що подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.1ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов про розірвання шлюбу до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - 665,60 гривень; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачкою при поданні позову - 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 141, 142, 263-268, 274 -279 ЦПК України, ст.ст.105 110-114 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 10.08.2003 року, зареєстрований виконавчим комітетом Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок), відповідно до квитанції №8425-9017-0134-5574 від 31.08.2026 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачка: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: с. Кримне, Ковельського району Волинської області;

Відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.О. Сухоручко