Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №167/1120/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1120/26

Номер провадження 2/167/966/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24588 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 21 лютого 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали договір № 376568656 (далі – договір № 376568656), за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 9000 грн., і зобов`язався повернути його та сплатити проценти за користування кредитом.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9000 грн. та процентами в розмірі 15588 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого право вимоги до відповідача за договором № 860740065 перейшло до ТОВ «Таліон плюс». 5 серпня 2020 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого право вимоги до відповідача за вищевказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

5 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 05/06/25-Е, згідно з яким таке право перейшло до позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати строки позовної давності. Вважає, що оскільки строк виконання зобов`язання згідно договору мав відбутися 31 березня

2019 року, то строк позовної давності на даний час сплив. Крім того, зазначає, що позивач не набув права вимоги за договором, оскільки він не надавав згоду на передачу його конфіденційних даних та відомостей, що становлять банківську таємницю, третім особам, а тому така передача відбулася з порушенням законодавства.

Представник ТОВ «ФК «Ейс», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. У позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Процесуальні дії у справі

1 вересня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

21 лютого 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір № 376568656 (підписано електронним підписом – одноразовим ідентифікатором BV993ZZ2 (21 лютого 2019 року o 19:53 (арк. спр. 58), відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 9000 грн. (п. 1.1), строком на 30 днів (п. 1.3), а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 1,24% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.4) (арк. спр. 10-11).

За змістом п. 4.2 договору № 376568656 у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений у п. 1.3 договору зобов`язання позичальника продовжуються на весь період фактичного користування кредитом і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом – 1,70% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту.

Відповідно до п. 4.3 договору № 376568656 проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 21 лютого 2019 року перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 9000 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить довідка від 26 травня 2026 року (арк. спр. 60).

З листа АТ КБ «Приватбанк» від 11 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260908/47542-БТ слідує, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту

№ НОМЕР_2 , на яку 21 лютого 2019 року було зараховано грошові кошти у розмірі 9000 грн. (арк. спр. 86).

Реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в довідці ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та листі АТ КБ «Приватбанк» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 21 лютого 2019 року (арк. спр. 15).

Відповідно до наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 4 червня 2019 року складала: 9000 грн. тіла кредиту та 16110 грн. процентів (арк. спр. 46-47).

Згідно з наданим ТОВ «Таліон плюс» розрахунком заборгованості та наданої

ТОВ «ФК «Ейс» виписки з особового рахунку станом на 15 червня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 376568656: 9000 грн. за тілом кредиту, 15588 грн. – процентами (арк. спр. 48, 49).

За змістом п. 2.1.1.6 договору № 376568656 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» має право укласти договір відступлення прав вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) і ТОВ «Таліон плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). «Право вимоги» означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3). Строк договору закінчується 28 листопада 2019 року (п. 8.2). Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін (п. 8.4). Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину (п. 8.6) (арк. спр. 24-26).

Відповідно до копії додаткової угоди від 28 листопада 2019 року № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 п. 8.2 викладено у новій редакції, а саме, що строк дії договору факторингу закінчується 31 грудня 2020 року (арк. спр. 26 на звороті).

Згідно з копією додаткової угоди від 31 грудня 2020 року № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 текст договору факторингу викладено у новій редакції. Зміст пунктів 2.1, 8.4, 8.6 залишився аналогічним. «Право вимоги» – права грошових вимог Клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3). Строк договору закінчується 31 грудня 2021 року (п. 8.2) (арк. спр. 27-29).

Відповідно до копії додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня

2022 року включно (арк. спр. 29 на звороті).

З копії додаткової угоди від 31 грудня 2022 року № 31 до договору факторингу

№ 28/1118-01 слідує, що строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня

2023 року включно (арк. спр. 29 на звороті).

Як вбачається з копії додаткової угоди від 31 грудня 2023 року № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони домовилися продовжити строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року включно (арк. спр. 30).

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2019 року

ТОВ «Таліон плюс» здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги за реєстром прав вимоги від 4 червня 2019 року № 29 за договором факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 (арк. спр. 33).

Відповідно до реєстру прав вимоги від 4 червня 2019 року № 29 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 376568656 на суму 25110 грн. (арк. спр. 31-32).

5 серпня 2020 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступає ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимоги (арк. спр. 34-36).

Згідно з платіжною інструкцією від 12 квітня 2021 року № 190 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» сплатило на користь ТОВ «ФК «Таліон плюс» кошти згідно з реєстором прав вимоги від 9 квітня 2021 року № 4 до договору факторингу від 5 серпня 2020 року

№ 05/0820-01 (арк. спр. 39).

Відповідно до реєстру прав вимоги від 9 квітня 2021 року № 4 від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 376568656 на суму 24588 грн. (арк. спр. 37-38).

5 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступає ТОВ «ФК «Ейс» за плату, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги до боржників у реєстрі боржників (арк. спр. 40-42). Про що також був складений акт прийому-передачі реєстру боржників від 5 червня 2025 року (арк. спр. 44).

Згідно з платіжною інструкцією від 10 вересня 2025 року № 345 ТОВ «ФК «Ейс» сплатило на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» кошти за договором факторингу

від 5 червня 2025 року № 05/06/25-Е (арк. спр. 45).

Відповідно до реєстру боржників від 5 червня 2025 року до договору факторингу № 05/06/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 376568656 на суму 30330 грн. (арк. спр. 43).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами (копіями договору факторингу

від 28 листопада 2018 року та додатковими угодами до нього, договорів факторингу

від 5 серпня 2025 року № 05/0820-01, від 5 червня 2025 року № 05/06/25-Е, акта звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2019 року, платіжних інструкцій від 12 квітня

2021 року № 190, від 10 вересня 2025 року № 345, реєстрів прав вимоги від 4 червня

2019 року № 29, від 9 квітня 2021 року № 4, реєстру боржників від 5 червня 2025 року до договору факторингу № 05/06/25-Е) підтверджуються факти переходу права грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс»,

від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» за договором № 376568656, який укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Доводи відповідача щодо незаконної передачі персональних даних третім особам не заслуговують на увагу виходячи з такого.

Відповідно до п. 4.1 договору № 376568656 невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі – Правила). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті товариства:www.moneyveo.ua.

За змістом п. 5.1 Правил позичальник, виступаючи в якості суб`єкта персональних даних, заповнюючи заявку на сайті товариства та проставляючи відповідну відмітку у формі заявки надає свою згоду на передачу товариством своїх персональних даних, включаючи існуючу та оновлену інформацію про прізвище, ім`я, по батькові, стать, громадянство, дату та місце народження, назву і реквізити документа, що посвідчує особу, дані водійського посвідчення, адресу зареєстрованого місця проживання, адресу фактичного місця проживання, номеру телефону, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, відомості щодо освіти, попередні та поточного місць роботи, сімейного, соціального та майнового стану, професію, доходи, а також інформацію, яка стане відомою товариству у зв`язку з укладанням та/або виконанням договору, наступним особам: Бюро кредитних історій, банкам, фінансовим установам, органам державної влади, третім особам, з якими товариство перебуває в договірних відносинах, та/або які забезпечують можливість товариства здійснювати свої зобов`язання за договором та/або чинним законодавством України (арк. спр. 12-14).

Згода позичальника, що надана згідно з умовами даного розділу Правил, включає в себе згоду на можливе укладення товариством договору відступлення права вимоги за відповідним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою (п. 5.2 Правил).

Отже, підстав для висновку про те, що передача персональних даних відповідача відбулася без його згоди, під час судового розгляду не встановлено.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір № 376568656 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит у сумі 9000 грн., на строк 30 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними.

21 лютого 2019 року кредитні кошти перераховані відповідачу. ОСОБА_1 не заперечує факт укладення договору № 376568656, отримання та користування кредитними коштами.

У підписаному відповідачем договорі № 376568656 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами та строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 376568656: за тілом кредиту в розмірі 9000 грн., процентами в розмірі 15588 грн.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Ейс» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 376568656.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 376568656 в межах заявлених позовних вимог: 9000 грн. за тілом кредиту, 15588 грн. – процентами.

Щодо доводів відповідача про сплив позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Приписами п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Оскільки карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тривав в Україні з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, тому строки, визначені ст. 257 ЦК, продовжилися на строк дії такого карантину.

Крім того, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК в період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2024 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по даний час. Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року по даний час в Україні безперервно діє воєнний стан.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК виключено.

Отже, оскільки станом на 28 серпня 2026 (дату подання позову ТОВ «ФК «Ейс») трирічний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості не сплив, то доводи відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставними.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року

№ 20/01/26-01 (арк. спр. 50-51), додаткової угоди до цього договору від 19 червня 2026 року № 25770992906 (арк. спр. 52), акта прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року (арк. спр. 53), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26 серпня 2010 року № 4267/10 (арк. спр. 54), довіреності від 12 лютого 2026 року (арк. спр. 55) судом встановлено, що адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Ейс» у цій справі. Така допомога полягала у: складанні позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до позичальника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 376568656 (витрачений час 2 год., вартість 5000 грн.), вивченні матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 , за договором № 376568656 (витрачений час 2 год., вартість 1000 грн.), підготовці та поданні адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором № 376568656 на рахунок позичальника ОСОБА_1 (витрачений час 1 год., вартість 500 грн.), підготовці клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором № 376568656 на рахунок позичальника ОСОБА_1 (витрачений час 1 год., вартість 500 грн.). Загальна вартість послуг складає 7000 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4

ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Ейс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором від 21 лютого 2019 року № 376568656: 9000 (дев`ять тисяч) гривень тіла кредиту, 15588 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень процентів, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик