Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №161/18038/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18038/26

Провадження № 2/161/8512/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Силку Т.Ю. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтовує тим, що подружжя перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 2012 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №1322. Під час шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у них відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. В результаті їхні відносини зіпсувались, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Вказує, що ведення спільного господарства між ними припинено, відсутній спільний побут та бюджет. Покликаючись на викладені обставини, просить шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, судові витрати просить стягнути з відповідача на свою користь.

01 вересня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29 вересня 2026 від представник позивача ОСОБА_1 адвокат Силки Т.Ю. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, судові витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу просить стягнути з відповідача на користь позивача.

29 вересня 2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та визнання позовних вимог. Окрім того, вимогу про стягнення з нього на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу визнає частково, а саме у розмірі 2500,00 грн..

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14 жовтня 2012 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №1322, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 .

Під час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що сімейне життя між сторонами не склалося, сімейних стосунків не підтримують, шлюб існує формально.

На основі наведеного та виходячи із вимог ст. 112 СК України, суд доходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що мають істотне значення, тому шлюб між ними слід розірвати.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив стягнути на користь позивача з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.. Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, а також заперечення відповідача, щодо обгрунтованості суми вказаних витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду із даною позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Отже, враховуючи, що відповідач визнав позов, а тому з нього в користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 50 відсотків, що становить 665,60 гривень, а інші 50 відсотків судового збору - повернути позивачу з державного бюджету.

На підставі ст.ст.104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №1322 від 14 жовтня 2012 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплаченого згідно квитанції № 5083-2452-3624-6132 від 23 серпня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 30 вересня 2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур