Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №931/597/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/597/26

Провадження № 3/931/225/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року селище Локачі

Суддя Локачинського районного суду Волинської області Приходай Т. О., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, протягом року не притягалась до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИЛА:

Згідно із протоколом серії ЕПР1 № 723095 від 19.07.2026 року ОСОБА_1 о 00:24 19.07.2026 в сел. Локачі по вул. Луцькій керувала автомобілем «AUDI Q5», д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі відмовилася, чим порушила п. 2.5. ПДР України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, 28.09.2026 року подала клопотання, в якому зазначила, що дійсно того дня вона поверталась автомобілем додому і біля 00:00 год. була зупинена працівниками поліції в сел. Локачі.

Інспектор поліції, не навівши жодних законних підстав для її перевірки на стан алкогольного сп`яніння, ультимативно зажадав від неї проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому працівник поліції не озвучив жодної ознаки сп`яніння, яка б за законом давала йому право ініціювати таку перевірку.

Вказує, що оскільки інспектор поліції, зупинивши її автомобіль, не вказав ознак сп`яніння, не зафіксував та не підтвердив жодної реальної ознаки, його вимога про проходження огляду є незаконною.

Просить розгляд справи проводити за її відсутності та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, клопотання ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП та передбачений затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а також регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частина 2 якої гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 органом поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723095 від 19.07.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на медичний огляд до медичного закладу, відповідно до яких огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння не проводився, відеофіксацію подій.

Факт керування транспортним засобом підтверджується долученим відеозаписом та не заперечується ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.11.2015 року №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції №1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п.6 розділу І Інструкції №1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Таким чином, підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є наявність ознак сп`яніння, визначених приписами п. 3 Інструкції №1452/735, які поліцейський повинен повідомити особі, яка керує транспортним засобом, для того, щоб вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд відповідно до положень п. 2.5 ПДР України.

Між тим, суд зазначає, що з дослідженого судом відеозапису, долученого до матеріалів справи, було встановлено порушення порядку огляду водія на стан сп`яніння, зокрема, убачається, що підставами для вимоги про проходження водієм огляду на визначення стану сп`яніння стали не встановлення наявності у неї конкретних ознак сп`яніння та повідомлення поліцейськими їх водієві, а те, що водій рухалась в комендантську годину. При цьому, не повідомивши їй перелік виявлених у неї таких ознак, відразу після зупинки, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, після чого одразу склав протокол про адміністративне правопорушення. Під час цих дій камера поліцейського не була спрямована на ОСОБА_1 , відмова її від проходження огляду також чітко не зафіксована.

Лише під час оголошення складеного протоколу поліцейський назвав ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проти наявності яких вона заперечувала.

При цьому ОСОБА_1 поводила себе адекватно, її мова була зв`язною, без будь яких видимих ознак алкогольного сп`яніння, координація рухів була природною.

Таким чином, із дослідженого відеозапису вбачається, що підозра у працівників поліції щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння виникла не у зв`язку із очевидною наявністю у неї ознак такого сп`яніння, а суто суб`єктивних міркувань, що фактично суперечить приписам нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, а відтак не ґрунтується на вимогах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаки алкогольного сп`яніння, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, наведених висновків суду не спростовують, оскільки процедура виявлення стану алкогольного сп`яніння у водіїв транспортних засобів працівниками поліції, проходження огляду таких водіїв, відмова від проходження огляду водієм має передувати складанню протоколу, який є результатом фіксації таких порушень.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому, виходячи з системного аналізу ст. 266 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху, п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан алкогольного сп`яніння підлягають не всі водії транспортних засобів, а лише ті, у яких поліцейськими виявлено ознаки такого сп`яніння, вичерпний перелік яких установлений Інструкцією.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, який регламентовано вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже в її діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Встановлені при розгляді даної справи явні та очевидні порушення посадовими особами органів Національної поліції при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення не можуть бути залишені судом поза увагою, оскільки такі факти підривають авторитет органів державної влади, а також можуть створювати у громадян України хибне враження про можливість уникнення відповідальності за вчинені правопорушення та/або хибне враження про можливість безпідставного притягнення громадянина України до відповідальності за правопорушення, яке не було ним скоєно.

Тому з метою недопущення в майбутньому зазначених порушень та недоліків при складанні протоколів про адміністративне правопорушення суддя вважає за необхідне повідомити начальника СПД № 1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про зазначені порушення і недоліки для відповідного реагування.

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 130, 247, 251, 266, 282, 283, 284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.

Про причини та умови, що призвели до закриття провадження у справі, повідомити начальника СПД № 1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області .

Про вжиті заходи повідомити протягом місяця Локачинський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Приходай