Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №159/4648/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4648/26

Провадження № 3/159/1681/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, торгового представника ТОВ "Акцент+", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 о 07 год 57 хв в с. Мислина (траса М-19 км) водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 а ПДР України, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу приладом Drager Alcotest 6820 №ARPK-0183, результат 0,67%.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 та його захисник Клімук В.С. просили провадження закрити, в обґрунтування клопотання зазначили, що ОСОБА_1 в той самий день о 12 год 25 хв пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, за результатом дослідження алкоголю в його крові не виявлено.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Клімука В.С., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» на суд покладає обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.

Згідно з п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

При наявності у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №720546 від 16.07.2026 за змістом якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів яким зафіксовано результат огляду на стан алкогольного сп`яніння - 0,67 проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2026 у якому продубльований результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння - 0,67 проміле; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі суд зазначає.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився 16.07.2026 о 07 год 57 хв.

В Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2026 №353 вказано, що ОСОБА_1 направлений на огляд 16.07.2026 о 12 год 25 хв, тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, не надано.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд розцінює бажанням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення і обраним способом захисту.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортирними засобами.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути в користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачено добровільно, протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

СуддяА. В. Чалий