Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №159/5194/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5194/26

Провадження № 3/159/1860/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін Олексій Геннадійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює в Ковельському МТМО

за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2026 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від УПП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

08.08.2026 о 09 год. 10 хв. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї свекрухи ОСОБА_2 , а саме: вчинила умисні дії, що виразились у образах ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрозами, чим завдала психологічних страждань та шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 , вчинивши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Полійейським відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області Коваль С.Л. 08.08.2026 об 11 год. 00 хв. відносно кривдника ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис ЕТ № 1134507 та ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою — ОСОБА_2 строком на 3 доби.

Після цього, ОСОБА_1 , будучи особою, стосовно якої застосовано терміновий заборонний припис, його не виконала та 08.08.2026 о 11 год. 40 хв. в АДРЕСА_2 , протягом строку дії термінового заборонного припису серії ЕТ № 113407 від 08.08.2026, який винесено відносно неї, не припинила конфліктувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , чим порушила заходи застосовані до неї, а саме: заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь - яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року №814 у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

З урахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що всі адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, суддя приходить до висновку про доцільність об`єднання даних справи в одне провадження.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Частина 1 статті 173-2 передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

За диспозицією ч. 2 ст. 173-8 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тобто за порушення зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

В суді ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що не вчиняла домашнього насильства по відношенню до свекрухи ОСОБА_2 , а всі суперечки були спровоковані самою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3 . Зазначила, що ОСОБА_2 виганяла її сім`ю з будинку в якому вони проживають протягом 19 років. На даний час всі суперечки та конфлікти вичерпані, оскільки вона з сім`єю змінили місце проживання та забрали свої речі з будинку, задля миру та спокою в сім`ї. Зазначила, що самого конфлікту не було, а була лише сімейна суперечка. Стосовно заборонного припису ОСОБА_1 зазначила, що заборонний припис не порушувала, а лише збирала свої речі та навіть не спілкувалась з свекрухою.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Самулевич О.М. заперечила вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП. Зазначила, що первинне опрацювання звернення працівниками поліції було завершено об 11 год. 24 хв. 08.08.2026. Терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 винесено близько 11 год. 00 хв., а об 11 год. 39 хв., тобто через 15 хвилин після завершення первинного оприлюднення звернення на лінію «102» надійшло нове повідомлення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 нібито продовжує вчиняти домашнє насильство стосовно його мами. Тобто, для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 173-8 КУпАП необхідно встановити, що саме нові обставини виникли після завершення первинного опрацювання та які конкретні дії ОСОБА_1 після винесення ТЗП свідчать про невиконання встановленої заборони. Просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 173-8 КУпАП за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 попереджений про кримільну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України стосовно подій, які мали місце 08.08.2026 надав наступні пояснення. ОСОБА_1 неодноразово ображала його матір ОСОБА_2 , яка є інвалідом 1 групи, обмежувала їй доступ до кухні та ванної кімнати. При останньому скандалі ОСОБА_1 вдарила матір по голові коли вона сиділа на стільці, а коли ОСОБА_2 хотіла зайти в туалет ОСОБА_1 їй на голову вивернула корзину. Зазначив, що ОСОБА_2 не мала можливості зберігати свої продукти харчування в кухні, оскільки ОСОБА_1 повністю обмежувала їй доступ до кухні. ОСОБА_1 постійно погрожувала матері та вчиняла щодо неї домашнє насильство.

Дослідивши матеріали справи, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника Самулевич О.М., покази свідка, суддя встановив такі обставини.

З реєстраційної карти вбачається, що свідок ОСОБА_3 08.08.2026р. о 09:19 год повідомив по т.102 , що невістка що в АДРЕСА_2 нецензурно виражається до матері і кидається до матері.

По приїзду поліції за адресом виклику у потерпілої відібрано пояснення. В яких ОСОБА_2 пояснила, що 08.08.2026 о 09 год. 10 хв. її невістка ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, переставляє її речі, ображає, в продукти підсипає сторонні речовини, після чого її син викликав працівників поліції.

ОСОБА_1 надала поліцейському пояснення, що конфлікт із ОСОБА_2 відбувся через те, що її виганяють із дітьми із будинку та викидають її пральну машинку.

Терміновим заборонним приписом ЕТ № 113407, ОСОБА_1 заборонено з 08.08.2026 о 11:00 год в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою — ОСОБА_2 строком на 3 доби.

Навеждені обставини зафіксовані відеозаписом поліцейських, який міститься на DVD-диску.

Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, який оцінено як “низький”.

З реєстраційної карти вбачається, що свідок ОСОБА_3 08.08.2026р. о 11:39 год повідомив по т.102 , щойно поліція поїхала від будинку невістка продовжує вчиняти домашнє насильство до матері.

З показів свідка ОСОБА_3 наданих суду вбачається, що 08.08.2026 ОСОБА_1 неодноразово ображала його матір ОСОБА_2 , яка є інвалідом 1 групи, обмежувала їй доступ до кухні та ванної кімнати. При останньому скандалі ОСОБА_1 вдарила матір по голові коли вона сиділа на стільці, а коли ОСОБА_2 хотіла зайти в туалет ОСОБА_1 їй на голову вивернула корзину. Зазначив, що ОСОБА_2 не мала можливості зберігати свої продукти харчування в кухні, оскільки ОСОБА_1 повністю обмежувала їй доступ до кухні. ОСОБА_1 постійно погрожувала матері та вчиняла щодо неї домашнє насильство.

Таким чином, проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства та у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений повністю доведена, а її умисні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

Доводи сторони захисту, що всі суперечки були спровоковані самою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3 повністю спростовані наведеними доказами та зводяться до суб`єктивного усвідомлення та оцінки виниклих стосунків із потерпілою.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У той же час Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набув чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до ст. 283 КУпАП, яку доповнено ч. 5, за якою постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Статтею 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено передбачено, що суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей. З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім`ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов`язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України.

Отже враховуючи особу ОСОБА_1 , яка з її пояснень не тільки не усвідомлює наслідки вчиненого нею насильства та психічної травматизації потерпілої, не виконала заборони припис, що в сукупності наводить суд на необхідність, в порядку визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників до уповноважених осіб Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Згідно ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали № 159/5194/26 (провадження № 3/159/1860/26) за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, № 159/5191/26 (провадження № 3/159/1859/26) за ч.2 ст. 173-8 КУпАП відносно ОСОБА_1 та присвоїти Єдиний унікальний номер судової справи № 159/5194/26 (провадження № 3/159/1860/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-8 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень на користь держави з наступними реквізитами: (Отримувач: ГУК у Волин.обл/м.Ковель/21081100; номер рахунку (IBAN) UA308999980313080106000003564; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області).

Скерувати ОСОБА_1 до уповноважених осіб Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство в порядку визначеному ст.28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк 3 (три) місяці.

Роз`яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України, для вжиття заходів.

Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Копію постанови для відома скерувати до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області та управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (вул. Незалежності, 148, м. Ковель, електронна пошта: koveltina@kovelrada.gov.ua.)

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

СуддяО. Г. Шишилін