Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №460/5865/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 460/5865/25

адміністративне провадження № К/990/37059/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кооперативу «Світанок Голишів» до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Кооперативу «Світанок Голишів», в інтересах якого діє адвокат Кузьменюк-Волошина Наталія Михайлівна, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 (колегія суддів у складі: Онишкевича Т. В., Гудима Л. Я., Качмара В. Я.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року Кооператив «Світанок Голишів» звернувся до суду з позовом до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати неправомірною та скасувати постанову Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000 грн від 28.01.2025 у ВП № НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з Кооперативу «Світанок Голишів» виконавчого збору у розмірі 32 000 грн від 28.01.2025 у ВП НОМЕР_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у ході розгляду справи відповідач не довів правомірності своїх дій. Натомість доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду, а відтак, позов Кооперативу «Світанок Голишів» підлягає задоволенню.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Кооперативу «Світанок Голишів» відмовити.

Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що при вирішенні спору суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, наполягав на пропуску позивачем строку звернення до суду із заявленими вимогами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 скасовано та позовну заяву Кооперативу «Світанок Голишів» залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач 28.02.2025 ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі зі спірною постановою під підпис, тобто строк на її оскарження розпочався з наступного дня після ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою - 01.03.2025, а сплинув 10.03.2025. У свою чергу, позивачем у межах даної справи не було надано суду належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд уважав, що позивач не навів належних доказів поважності пропуску десятиденного строку, передбаченого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025, адвокат Кузьменюк-Волошина Н. М., яка діє в інтересах Кооперативу «Світанок Голишів», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що заступником начальника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП № НОМЕР_1 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн з Кооперативу «Світанок Голишів». У зв`язку з чим, було подано запит до Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати детальний розрахунок визначеної суми виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн, у тому числі повідомити про визначену вартість майна та повідомити, з яких належних та передбачених нормами Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець її установив, оскільки постанова від 28.01.2025 таких даних не містить. 24.03.2025 було отримано відповідь на запит, у якій повідомлялося, що Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при обрахунку виконавчого збору застосував не частину другу, а частину третю статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи). При тому, що у виконавчому документі йде мова про повернення об`єкту нерухомого майна - водонапірної башти «Ж» і мала для розрахунку виконавчого збору застосовуватися частина друга статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів).

Отже, скаржник уважає, що Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції помилково уважав при винесенні спірної постанови, що ним виконується рішення немайнового характеру, оскільки «повернення об`єкту нерухомого майна - водонапірної башти «Ж» є виконанням рішення майнового характеру, про що свідчать розрахунки судових зборів у справі № 918/19/24 при поданні позову прокурором, та апеляційної/касаційної скарг Кооперативом «Світанок Голишів».

З огляду на викладене, скаржник уважає, що державним виконавцем неправомірно визначено розмір виконавчого збору. Тобто про той факт, що державний виконавець при визначенні розміру виконавчого збору 32 000,00 грн застосував розрахунок з чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, а не 10% від вартості майна, позивач дізнався саме з відповіді на запит, яка була отримана 24.03.2025, до цієї дати позивач не мав переконливих доказів, оскільки саму постанову про стягнення виконавчого збору відповідач мотивував наступним: «Стягується з боржника виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню», на що відповідач у подальшому при поданні апеляційної скарги зазначає як арифметичну помилку.

Отже, скаржник, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20, наголошує, що дії ОСОБА_1 , як директора Кооперативу «Світанок Голишів» перед зверненням до Рівненського окружного адміністративного суду були послідовними та хронологічними, адже вона сумлінно зважувала правові підстави для пред`явлення позову до суду та готувалася до звернення до суду шляхом подання запиту до відповідача щодо надання детального розрахунку визначеної суми виконавчого збору, оскільки у самій постанові від 28.01.2025 у ВП № НОМЕР_1 указується про 10% від вартості об`єкту, що підлягає поверненню, а у відповіді на запит, що була отримана 24.03.2025 відповідач повідомив, що застосував чотири мінімальні заробітні плати, а тому саме 24.03.2025 з отриманої відповіді на поданий позивачем запит було установлено неправомірність дій відповідача щодо обрахунку розміру виконавчого збору, а тому строк звернення до суду хоча і був пропущеним, але з поважних та обґрунтованих причин, які необґрунтовано не ураховані Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Також, на думку скаржника, позивач не може нести ризики несумлінної поведінки відповідача та так званих арифметичних помилок у постанові від 28.01.2025 у ВП № НОМЕР_1, де зазначено, що обрахунок був проведений з огляду на 10% від вартості об`єкту, а не з огляду на чотири мінімальні заробітні плати, адже саме даною обставиною і була зумовлена необхідність позивача у поданні запиту та отриманні роз`яснення. Така помилка була виправлена відповідачем лише 13.05.2025 шляхом винесення постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, про що детально відповідач відобразив у апеляційній скарзі.

Крім того, скаржник зазначає про те, що Кооператив «Світанок Голишів», звертаючись до суду з цією позовною заявою, одночасно заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням причин поважності такого пропуску та просив суд його поновити.

09.04.2025 Рівненський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про визнання причини пропуску Кооперативом «Світанок Голишів» строку звернення до суду з цим позовом поважними, поновив такий строк та прийняв позовну заяву до розгляду.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, скаржник зазначає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд не приймав жодних процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, у якій указати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду. У протилежному випадку, ОСОБА_2 мала б можливість реалізувати своє законне право довести до відома суду інші поважні причини пропуску строку та додатково повідомити суд про такі обставини: договір про надання правової допомоги з адвокатом був укладений нею, як директором Кооперативу «Світанок Голишів» лише 26.03.2025; позов до суду був поданий 28.03.2025. Раніше звернутися за правовою допомогою та відповідно до суду вона не мала можливості за станом свого здоров`я.

Крім того, скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2021 у справі № 520/5875/19, відповідно до яких, розгляд судом справи, позов у якій подано за межами строків звернення, не відноситься до порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, у зв`язку з чим наявність таких обставин не дає суду апеляційної інстанції повноважень для скасування рішення суду з власної ініціативи. Наявність у суду апеляційної інстанції повноважень скасовувати рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду не надає права суду апеляційної інстанції застосовувати ці повноваження з власної ініціативи.

Скаржник зазначає, що відповідач, подаючи апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2025, просив Восьмий апеляційний адміністративний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Кооперативу «Світанок Голишів», а не про залишення позову без розгляду, а відтак, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не мав підстав для перевірки рішення суду першої інстанції у частині висновків про дотримання позивачкою строків звернення до суду.

Окрім цього, посилаючись на пункт 3 частини третьої статті 353 КАС України, скаржник зазначає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд протиправно здійснив апеляційний розгляд справи без участі представника позивача, яка подала заздалегідь 29.07.2025 клопотання про відкладення розгляду справи 14.08.2025, оскільки перебувала у визначену дату у відпустці (наказ про відпустку було долучено).

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі. Крім того, відповідач зауважує, що в апеляційній скарзі одним із аргументів неправомірності рішення першої інстанції було пропущення строків для оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, а тому суд апеляційної інстанції не з власної ініціативи перевіряв рішення суду першої інстанції стосовно дотримання строків оскарження.

Рух касаційної скарги

08.09.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кооперативу «Світанок Голишів», в інтересах якого діє адвокат Кузьменюк-Волошина Н. М., на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 460/5865/25.

Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою Кооперативу «Світанок Голишів», в інтересах якого діє адвокат Кузьменюк-Волошина Н. М., на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2026 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За приписами частини п`ятої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Аналіз змісту касаційної скарги та доводів скаржника свідчить про те, що предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Крім того, постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України.

Отже, Суд ураховує, що в межах вимог цієї касаційної скарги, не є спірним питанням задоволення рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з Кооперативу «Світанок Голишів» виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн від 28.01.2025 у ВП № НОМЕР_1.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Щодо оскарження позивачем постанови суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

Так, пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

З наведеної норми слідує, якщо суд першої або апеляційної інстанції розглянув справу без участі учасника справи і цей учасник не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і саме на такі обставини посилається у своїй касаційній скарзі, таке порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду тієї інстанції, який допустив таке порушення норм процесуального права.

Указана підстава спрямована на захист права особи на справедливий судовий розгляд та участь у ньому всіх учасників процесу.

З матеріалів справи установлено, що відповідно до повістки-повідомлення від 15.07.2025 у справі № 460/5865/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд повідомив Кооператив «Світанок Голишів» про розгляд о 13 год 15 хв 14.08.2025 апеляційної скарги Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025.

Відповідно до довідки відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду, документ в електронному вигляді «Повістка-повідомлення (апеляція)» від 15.07.2025 у справі № 460/5668/25 (суддя Онішкевич Т. В.) було надіслано одержувачу Кооператив «Світанок Голишів» 41083256 в його електронний кабінет 15.07.2025 (20:18).

29.07.2025 до Восьмого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 14.08.2025, у зв`язку із перебуванням його у відпустці.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що судом апеляційної інстанції повідомлено позивача про дату, час і місце судового засідання.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, не заперечуючи факту обізнаності про дату розгляду справи апеляційним судом, представник позивача указує на те, що розгляд справи апеляційним судом двічі відкладався у визначену судом дату 26.06.2025 та 10.07.2025 через перебування судді у відпустці та оголошення повітряної тривоги, однак, суд апеляційної інстанції не відобразив мотивів відхилення єдиного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи 14.08.2025 із-за аналогічної причини - перебування учасника судової справи у відпустці.

У цьому аспекті Верховний Суд зазначає, що заявник касаційної скарги неправильно трактує норму права, оскільки ключовим у пункті 3 частини третьої статті 353 КАС України є фактична обізнаність учасника справи про дату, час і місце судового засідання для реалізації процесуальних прав.

Тобто, підставою для скасування судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, є саме необізнаність учасника справи про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, відповідно до протоколу судового засідання Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025, проведеного в режимі відеоконференції, суд апеляційної інстанції перед початком засідання у цій справі розглянув клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та ухвалив справу слухати за відсутності сторін, які не з`явилися.

Отже, доводи скаржника у цій частині не підтвердилися під час касаційного перегляду справи.

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до приписів частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Водночас процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям заступником начальника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови від 28.01.2025 ВП № НОМЕР_1 про стягнення з Кооперативу «Світанок Голишів» виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн з примусового виконання наказу № 918/19/24, виданого 04.11.2024 господарським судом Рівненської області.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.

Так, частиною першою указаної статті визначено коло осіб (учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій), які мають право звернуся із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а частиною другою цієї статті встановлено десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, в межах якого позовну заяву може бути подано до суду.

Таким чином, установлений у частині другій статті 287 КАС України десятиденний строк є спеціальним строком, в межах якого учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій можуть звернутися до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Водночас аналіз статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, указані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Аналогічні правила КАС України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, на яку слушно посилається представник позивача на обґрунтування вимог касаційної скарги.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував і у постановах від 11.02.2021 у справі № 140/2046/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19, від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21, від 09.06.2022 у справі № 160/15960/20, від 05.05.2022 у справі № 420/6134/21 і Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України під час розгляду цієї справи.

Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі № 320/11921/20 Верховний Суд дійшов таких висновків:

«КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.

Зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду».

Такий правовий підхід у застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду визначений і у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21, від 28.08.2023 у справі № 400/11304/21, від 26.12.2025 у справі № 240/32727/22.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі із спірною постановою 28.02.2025 під підпис, а звернувся до суду 28.03.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, установленого статтею 287 КАС України.

Водночас позивачем разом з позовною заявою було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, на обґрунтування якого зазначав, що про спірну постанову дізнався після надходження документів від відповідача 21.03.2025, а про застосування частини третьої замість частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII при обрахунку виконавчого збору позивач дізнався з листа відповідача. З огляду на викладене, просив визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновити такий строк.

Рівненський окружний адміністративний суд, розглянувши подану заяву ухвалою суду від 09.04.2024 урахував пояснення позивача щодо пропуску ним строків звернення до суду з цим позовом, визнав їх поважними та поновив такий строк.

Крім того, у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 щодо строків звернення до суду з цим позовом, суд зауважив, що дійсно, позивач ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі із спірною постановою 28.02.2025 під підпис, а звернувся до суду 28.03.2025, тобто з пропуском строку звернення, встановленого статтею 287 КАС України. Разом з тим, позивачем подано заяву про поновлення такого строку. Указану заяву позивач обґрунтував тим, що у постанові про стягнення виконавчого збору не зазначено розрахунок суми до стягнення - 32 000,00 грн. У подальшому ним було надано запит до відповідача стосовно питання правильності визначення розміру виконавчого збору. І лише з відповіді відповідача від 24.03.2025 він дізнався, що відповідачем застосовано розмір виконавчого збору за примусове виконання рішення суду немайнового характеру, у той час як спір є майновим.

Тобто, суд першої інстанції уважав, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Натомість суд апеляційної інстанції, під час апеляційного розгляду, дійшов висновку, що позивач при подачі позову 28.03.2025 пропустив строк звернення до суду за відсутності поважних причин такого пропуску, а тому підстав для висновку про наявність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду немає.

Водночас, ураховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.

Утім, зі змісту судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати підстави поважності пропуску строку звернення до суду, а висновок про відсутність підстав для визнання пропуску строку поважним зроблено без урахування думки позивача.

При цьому подання представником позивача відзиву на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, надані пояснення щодо строків звернення до суду з цим позовом, не свідчить про забезпечення судом процесуальних гарантій позивача на подання відповідної заяви із зазначенням поважних причин (інших причин) пропуску строку.

З огляду на наведене, залишення позову Кооперативу «Світанок Голишів» без розгляду з мотивів не наведення поважних та об`єктивних причин пропуску строку, колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою умовою для застосування частини третьої статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, у якій вказати причини (інші причини) поважності пропуску строку звернення до суду.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2019 у справі № 0440/6027/18, від 12.01.2021 у справі № 1640/2719/18, від 21.07.2021 у справі № 520/5875/19, від 23.02.2021 у справі № 420/1927/20, від 20.01.2022 у справі № 826/132308/18 щодо безпідставного виходу судом апеляційної інстанції за межі апеляційного перегляду, Верховний Суд відхиляє, оскільки висновки у цих справах стосуються випадків, коли: апеляційна скарга не містить доводів та вимог щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду (тобто особа, яка подає апеляційну скаргу, не заявляє про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду); суд апеляційної інстанції виходить за межі доводів та вимог апеляційної скарги та залишає позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду з власної ініціативи.

Натомість у справі, яка розглядається, відповідачем у апеляційній скарзі заявлялося про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Верховний суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропуску строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності/неповажності його пропуску.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кооперативу «Світанок Голишів», в інтересах якого діє адвокат Кузьменюк-Волошина Наталія Михайлівна, задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 460/5865/25 скасувати.

Справу № 460/5865/25 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук А.Г. Загороднюк