Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №120/11838/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа №120/11838/24

адміністративне провадження № К/990/20625/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Уханенка С. А.,

суддів - Білак М.В., Жука А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито,

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року (суддя-доповідач - Курко О.П., судді: Ватаманюк Р.В., Боровицький О.А.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за указаний період, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, для її обчислення; зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за весь період затримки виплати з 01 січня 2016 року по день ухвалення судового рішення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їхньої виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Вирішити питання розподілу судових витрат.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, ураховуючи базовий місяць - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, а також раніше виплачені суми. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення. В іншій частині позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 21 травня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просила відстрочити/розстрочити сплату судового збору.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано п`ятиденний строк для усунення її недоліків, шляхом надання оригіналу документу про оплату судового збору.

4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 26 травня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 23 травня 2025 року о 14:05.

5. 26 травня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала клопотання про продовження процесуального строку, обґрунтоване тим, що є державною організацією, яка фінансується з державного бюджету та проводить видатки у межах затвердженого кошторису на відповідний рік. Відповідач також указав, що є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та зобов`язаний витрачати кошти лише за їхнім призначенням. Крім того, наразі в Україні запроваджено воєнний стан і військова частина приймає безпосередню участь у бойових діях щодо її захисту. Ураховуючи те, що згідно з поданою заявкою, кошти на оплату судового збору наразі не виділено, відповідач зазначив, що виконання ухвали потребує додаткового часу для отримання необхідного фінансування.

5.1. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №120/11838/24 протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

5.2. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 28 травня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 28 травня 2025 року о 18:24.

6. 02 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала клопотання про продовження процесуального строку, обґрунтовану такими ж підставами, що були указані у попередньому клопотанні від 26 травня 2025 року, з посиланням на те, що два дні для виконання ухвали припадають на вихідні, в які Державна казначейська служба не проводить платежі. До цього клопотання військова частина НОМЕР_1 додала копію заявки про плату судового збору.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на виконання ухвали суду, а апеляційну скаргу повернуто військовій частині НОМЕР_1 з підстав неусунення нею недоліків скарги.

7.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 04 червня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 04 червня 2025 року о 19:19.

8. 20 лютого 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, в якій просила поновити пропущений процесуальний строк, з огляду на складнощі при отриманні фінансування на оплату судових витрат та залучення військової частини до виконання бойових та спеціальних завдань. В обґрунтування поважності причин, відповідач також указав, що наразі територія військової частини НОМЕР_1 є об`єктом підвищеної уваги з боку ворожих розвідувальних засобів, зокрема дронів і важливою складовою є дотримання специфічних умов, які зокрема, обмежують режим доступу до зовнішніх інформаційно-технічних мереж, у тому числі до Інтернету. Також відповідач згадав про планові відключення електроенергії у період жовтень 2025 - лютий 2026 роки.

До цієї скарги було додано платіжну інструкцію від 17 лютого 2026 року № 40112 про оплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.

9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху, а заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, з наданням доказів, що підтверджують такі обставини.

10. Згідно з довідкою про доставку електронного листа вищевказана ухвала надіслана військовій частині НОМЕР_1 до її електронного кабінету 24 лютого 2026 року о 14:22.

11. 27 лютого 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення пропущеного процесуального строку обґрунтовану тим, що з метою підготовки та подання апеляційної скарги, військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено всі належні та можливі заходи для отримання коштів на оплату судового збору, зокрема, було подано заявку для отримання необхідних коштів, проте відповідні бюджетні асигнування не надійшли. Первісну апеляційну скаргу було подано вчасно та у межах строків, а надалі військова частина НОМЕР_1 клопотала про їхнє продовження, оскільки очікувала перерахування коштів. Відповідач також указав, що військова частина входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в Україні задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати і дотепер. Указані обставини військова частина НОМЕР_1 вважала непереборними та об`єктивними причинами для поновлення пропущеного строку.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року визнано неповажними, указані причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року.

13. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 06 травня 2026 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи відповідача про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, проте ухвалою суду її залишено без руху через несплату судового збору. Заявник зауважує, що ним було вжито всіх можливих заходів з метою сплати судового збору.

15.1. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 указує, що у своїх клопотаннях під час первісного звернення до суду апеляційної інстанції неодноразово посилалася на те, що кошти на оплату судового збору на момент подання клопотання відсутні, не зважаючи на те, що військовою частиною НОМЕР_1 попередньо було подано заявки на сплату судового збору до забезпечувального фінансового органу (копії заявок долучені до клопотань). Отже, на думку заявника, військова частина продемонструвала добросовісне ставлення до реалізації нею права на апеляційне оскарження.

15.2. Заявник наголошує, що входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави і такі функції продовжує виконувати дотепер. Відповідач пояснює, що несвоєчасна оплата судового збору обумовлена об`єктивними причинами (спрямування коштів на забезпечення виконання бойових розпоряджень та завдань з оплати відряджень військовослужбовців, які відбувають до зони проведення бойових дій), існування яких унеможливило виконання військовою частиною НОМЕР_1 свого процесуального обов`язку сплатити судовий збір у строк, установлений судом.

15.3. Військова частина НОМЕР_1 звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не досліджено об`єктивні причини пропуску строку, що, на її думку, суперечить правовій позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та не відповідає практиці Верховного Суду, так як суди мають обґрунтовувати підстави відмови у поновленні строку.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.

17. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

18. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 20 травня 2026 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та засобами поштового зв`язку, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

19. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

20. Статтею 295 КАС України встановлено загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

21. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

22. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

22.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

23. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Як убачається із матеріалів справи, 24 квітня 2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 24 квітня 2025 року о 20:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.

24.1. Уперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 24 квітня 2025 року заявник звернувся 21 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд». Проте ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року указану скаргу залишено без руху через несплату судового збору та надано строк для усунення указаного недоліку.

24.2. Надалі указаний процесуальний строк, установлений для усунення недоліків, продовжено судом ухвалою від 28 травня 2025 року, згідно із клопотанням відповідача. На виконання цієї ухвали, військова частина НОМЕР_1 повторно надіслала заяву про продовження строку виконання ухвали суду від 23 травня 2025 року, обґрунтовану відсутністю коштів, з посиланням на вжиття усіх можливих заходів щодо оплати судового збору, до якої було додано копію чергової заявки про оплату судового збору від 29 травня 2025 року. Інших доказів, що свідчать про об`єктивне вжиття відповідачем додаткових заходів для виконання ухвали суду до клопотань не долучено.

Отже, станом на червень 2026 року недоліки скарги військовою частиною НОМЕР_1 так і не було усунуто, у зв`язку з чим 04 червня 2026 року скаргу було повернуто особі, яка її подала.

25. Документи, що об`єктивно свідчать про намір військової частини НОМЕР_1 невідкладно усунути недоліки первісної апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору або вчинення відповідачем інших дій, спрямованих на виконання приписів ухвали від 23 травня 2025 року, у матеріалах справи відсутні, а заяви про продовження процесуального строку відповідач обґрунтовував виключно загальними доводами про відсутність коштів.

26. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та доставлено до її електронного кабінету 04 червня 2026 року 19:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.

27. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 24 квітня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 подано більше як через дев`ять місяців після отримання його повного тексту відповідачем - 20 лютого 2026 року, до якої вже було додано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 17 лютого 2026 року № 4011.

28. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, як поважну причину для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції, з посиланням правові позиції Верховного Суду, слушно зауважив, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Тому невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

29. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

30. Така правова позиція корелюється з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 640/3393/19, в якій Велика Палата, зокрема, указала, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

31. Верховний Суд ураховує, що наразі в Україні запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим кошти першочергово спрямовуються на забезпечення оборонних потреб, проте зауважує, що обов`язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Водночас, отримавши ще 04 червня 2026 року ухвалу про повернення первісної апеляційної скарги, військова частина НОМЕР_1 не надала жодного доказу, що свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на швидке та без зволікання усунення недоліків скарги в частині оплати судового збору до лютого 2026 року. Така бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протягом більше дев`яти місяців свідчить про пасивність відповідача і формальне використання ним права на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили.

32. Верховний Суд відхиляє аргументи військової частини НОМЕР_1 з посиланням на рішення ЄСПЛ, оскільки практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій, а положення Конвенції спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави. Тому загальні посилання військової частини НОМЕР_1 на статтю 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з наведенням цитат із рішень ЄСПЛ, за відсутності належної аргументації, є формальними, з огляду на те, що заявник є державним органом влади, який у цих правовідносинах діє від імені держави і чий статус є превалюючим у будь-яких правовідносинах із іншими особами.

33. Суд також звертає увагу, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

34. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

35. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

36. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

37. За таких обставин, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року залишити без змін.

4. Судові витрати не розподіляються.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Судді: М.В. Білак

А.В. Жук