Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №420/43127/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 420/43127/25

адміністративне провадження № К/990/35560/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шевцової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року (ухвалене суддею Василякою Д.К.) та

постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів Федусика А.Г. та Семенюка Г.В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління, відповідач), третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація, третя особа), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року із застосуванням до неї понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року №1 (далі - постанова КМУ №1);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків пенсії, проведених на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 (далі - постанова КМУ №209);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків пенсії, проведених на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням усіх передбачених доплат та індексацій, урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволено частково.

3. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року із застосуванням до неї понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1.

4. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1, з урахуванням раніше виплачених сум.

5. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків пенсії, проведених на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, суд першої інстанції зазначив, що предметом спору є застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою КМУ №1, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів обмеження пенсії максимальним розміром під час перерахунків за іншими зазначеними постановами.

7. Водночас суд першої інстанції врахував, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24 визнано протиправними дії Управління щодо перерахунку та виплати пенсії позивача з 01 квітня 2019 року з обмеженням її максимального розміру та зобов`язано провести перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження. Суд першої інстанції, виходячи з того, що право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром уже встановлено зазначеним судовим рішенням, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині проведення подальших перерахунків пенсії, починаючи з 01 липня 2021 року.

8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року апеляційні скарги Управління та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року - без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що із перерахунку пенсії позивача з 01 липня 2025 року не вбачається обмеження пенсії максимальним розміром за постановами КМУ №713, №118, №168, №185 та №209. Суд також виходив із того, що оцінка інших правовідносин, ніж застосування постанови КМУ №1, не відповідала б частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. Не погодившись із судовими рішеннями у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо перерахунку і виплати пенсії з 01 липня 2021 року та під час наступних перерахунків на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209 без обмеження максимальним розміром, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

11. Як підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), постанов КМУ №713, №118, №168, №185, №209, порушили положення частини другої, частини четвертої статті 9, частини другої статті 77, статей 80, 90, 242, 246, 308, 316 КАС України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22.

13. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно звузили предмет спору до застосування Управлінням понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою КМУ №1, не врахувавши, що окремими позовними вимогами позивач оскаржував перерахунок і виплату його пенсії з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209 з обмеженням пенсії максимальним розміром.

14. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій, усупереч статті 90 КАС України, не дослідили зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема додані до позовної заяви лист-відмову Управління від 03 жовтня 2025 року, розрахунок на доплату, перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, перерахунок пенсії з 01 липня 2025 року та актуальний розрахунок пенсії, та не навели мотивів їх відхилення.

15. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, відповідно до якого застереження про проведення індексації у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не створює самостійної правової підстави для обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, оскільки після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 чинної норми, яка б установлювала таке обмеження, немає.

16. Також, на думку скаржника, суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, відповідно до якого принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суди вживати заходів для встановлення фактичних обставин, у тому числі виявляти та витребувати докази з власної ініціативи, а застосуванню норм матеріального права має передувати встановлення правовідносин на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.

17. Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про відсутність належних і допустимих доказів обмеження пенсії максимальним розміром під час перерахунків, проведених на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, при цьому не дослідили всі подані позивачем докази та не витребували у відповідача документи, необхідні для встановлення фактичного механізму проведення перерахунків.

18. Крім того, скаржник зазначає, що суди не встановили розмір основної пенсії та її складових до проведення кожного відповідного перерахунку, суму підвищення, нараховану на виконання кожної з указаних постанов КМУ, розмір пенсії, фактично визначений до виплати, конкретну правову і фактичну причину її зменшення, а також не з`ясували, які суми охоплювалися виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24, а які виникли внаслідок нових щорічних перерахунків пенсії.

19. Окремо скаржник посилається на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, у справі №420/6767/18, якими визнано протиправним зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано провести її перерахунок з 01 травня 2018 року виходячи з 90 відсотків, а також на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у цій справі, якою під час встановлення порядку виконання судового рішення визначено суму пенсії позивача до виплати з 01 травня 2018 року без обмеження її максимальним розміром.

20. Скаржник також посилається на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі №420/31907/24, ухвалену за наслідками перегляду ухвали про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статей 378, 383 КАС України, на підтвердження необхідності окремої оцінки кожного наступного перерахунку пенсії, а також на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2025 року у зразковій справі №400/6254/24, та Верховного Суду, викладені у постанові від 20 липня 2026 року у справі №400/8494/25, щодо правового значення підстави проведення перерахунку пенсії для вирішення питання про подальшу виплату відповідних доплат та індексацій.

21. У зв`язку з цим скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.

22. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку і виплати пенсії з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням належних доплат, індексацій і раніше виплачених сум, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

23. Касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» 28 липня 2026 року.

24. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи №420/43127/25 з суду першої інстанції та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.

25. Електронна копія ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2026 року надійшла в електронний кабінет Адміністрації 13 серпня 2026 року о 13:48, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

26. Електронна копія ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2026 року надійшла в електронний кабінет ОСОБА_1 13 серпня 2026 року о 13:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

27. Електронна копія ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2026 року надійшла в електронний кабінет Управління 13 серпня 2026 року о 13:51, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

28. Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 вересня 2026 року.

29. У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю його представника, у задоволенні якого Суд відмовив ухвалою від 29 вересня 2026 року про призначення справи до розгляду.

30. Інших клопотань учасниками справи заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

31. Від Управління та Адміністрації відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

32. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII.

33. Згідно з розрахунком пенсії станом на 01 липня 2025 року її підсумок з надбавками становив 42257,83 грн, з урахуванням максимального розміру - 33120,90 грн, а після застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови КМУ №1 - 27407,67 грн.

34. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24 визнано протиправними дії Управління щодо перерахунку та виплати пенсії позивача з 01 квітня 2019 року з обмеженням її максимального розміру та зобов`язано провести з цієї дати перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

35. Позивач, вважаючи протиправним як застосування з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів за постановою КМУ №1, так і обмеження пенсії максимальним розміром під час перерахунків за постановами КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

37. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, визначених цією нормою.

38. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків, проведених на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, зазначеним вимогам процесуального закону повною мірою не відповідають з огляду на таке.

40. Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

41. Із змісту позовної заяви вбачається, що дві позовні вимоги стосувалися застосування до пенсії позивача з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою КМУ №1, а дві інші стосувалися обмеження пенсії максимальним розміром під час її перерахунків, проведених з 01 липня 2021 року на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209.

42. Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що предметом спору у цій справі є лише питання застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою КМУ №1, не відповідає змісту заявлених позовних вимог.

43. Так само необґрунтованим є й висновок про те, що надання оцінки правовідносинам щодо перерахунку пенсії на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209 не відповідало б положенням частини другої статті 9 КАС України, оскільки відповідні правовідносини безпосередньо охоплювалися заявленими позовними вимогами та становили предмет спору у цій справі.

44. За змістом частин третьої та четвертої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та мотивує відхилення або врахування кожного доказу чи групи доказів.

45. Частиною четвертою статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

46. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

47. У постанові від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18 Верховний Суд, застосовуючи частину четверту статті 9, статті 77 та 80 КАС України, виходив з того, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суди вживати заходів для встановлення фактичних обставин, у тому числі виявляти та витребувати докази з власної ініціативи, а застосуванню норм матеріального права має передувати встановлення правовідносин на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин.

48. Наведений висновок є застосовним і до спірних правовідносин у процесуальному аспекті, оскільки правильне застосування норм матеріального права у цій справі так само залежало від повного та всебічного встановлення фактичних обставин, а частина доказів, необхідних для їх з`ясування, перебувала у володінні суб`єкта владних повноважень.

49. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо перерахунків, проведених на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, суди виходили з того, що наявні у справі матеріали не підтверджують застосування обмеження максимальним розміром саме під час кожного із зазначених перерахунків, а право позивача на виплату пенсії без такого обмеження вже було встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24.

50. Проте наведені обставини самі по собі не давали достатніх підстав для такого висновку без з`ясування, з яких складових складаються зазначені суми, які доплати та індексації були враховані під час відповідних перерахунків, чи були вони нараховані, але не виплачені внаслідок застосування максимального розміру пенсії, або ж їх невиплата була зумовлена іншими правовими чи фактичними підставами.

51. При цьому сам розрахунок станом на 01 липня 2025 року містить окремі показники підсумкового розміру пенсії - 42257,83 грн та розміру з урахуванням максимального обмеження - 33120,90 грн, що потребувало оцінки судів у контексті доводів позивача про фактичне застосування такого обмеження.

52. Так само сама наявність рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24, яким визнано протиправними дії Управління щодо перерахунку та виплати пенсії позивача з 01 квітня 2019 року з обмеженням її максимального розміру та зобов`язано провести перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження, не давала відповіді на питання, чи дотримано встановлене цим рішенням право позивача під час кожного наступного перерахунку пенсії та які саме суми і періоди були охоплені його виконанням.

53. Посилання скаржника на судові рішення у справі №420/6767/18, якими раніше вирішувалися питання щодо розміру пенсії позивача та її виплати без обмеження максимальним розміром, також підлягають оцінці під час нового розгляду в частині їх значення для спірних правовідносин. Водночас наявність цих судових рішень сама по собі не дає можливості без установлення фактичної та правової підстави кожного наступного перерахунку визначити, чи охоплюються встановленими ними обставинами спірні правовідносини 2021-2025 років.

54. У постанові від 11 грудня 2025 року у справі №420/31907/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд, переглядаючи ухвалу щодо виконання рішення від 21 березня 2025 року, виходив з того, що застосування у 2025 році постанови КМУ №1 ґрунтується на інших обставинах та правовому регулюванні, які не були предметом вирішення цієї справи по суті. Це додатково вказує на необхідність установлення фактичної та правової підстави кожного спірного перерахунку.

55. Для правильного вирішення заявлених у цій справі вимог судам необхідно було встановити механізм проведення кожного спірного перерахунку пенсії, зокрема з`ясувати розмір пенсії та її складових до відповідного перерахунку, суму доплати або індексації, нараховану на виконання відповідної постанови КМУ, розмір пенсії після такого перерахунку та розмір, фактично визначений до виплати, а також правову і фактичну підставу можливої різниці між цими сумами.

56. Також необхідно було встановити, які суми та періоди охоплювалися виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24, а які пов`язані з наступними самостійними перерахунками пенсії на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209.

57. Без установлення зазначених обставин посилання на те, що право позивача на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром уже було захищене попереднім судовим рішенням, не є достатньою підставою для висновку про відсутність порушення такого права під час наступних перерахунків пенсії.

58. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши окремі наявні у матеріалах справи докази, не надали їм оцінки у взаємозв`язку з кожною із заявлених позовних вимог та не встановили на їх підставі всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору в оскарженій частині.

59. За таких обставин, констатуючи недостатність доказів для встановлення факту обмеження пенсії під час спірних перерахунків, суди мали врахувати встановлений частиною другою статті 77 КАС України розподіл обов`язку доказування та, у разі недостатності наявних матеріалів для з`ясування механізму проведення відповідних перерахунків, вирішити питання про витребування необхідних доказів відповідно до частини четвертої статті 9 цього Кодексу. Покладення за таких обставин негативних наслідків недостатності відомостей про порядок формування пенсійної виплати на позивача, тоді як відповідні первинні розрахунки перебувають у володінні відповідача, не забезпечувало повного з`ясування обставин справи.

60. У зв`язку з цим колегія суддів вважає обґрунтованим довід касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, щодо необхідності повного з`ясування фактичних обставин справи до застосування відповідних норм матеріального права.

61. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, у якій предметом касаційного перегляду, серед іншого, було питання правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, під час проведення з 01 березня 2022 року її індексації відповідно до постанови КМУ №118.

62. У зазначеній постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що застереження про проведення індексації у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не створює самостійної правової підстави для обмеження максимального розміру пенсії, якщо чинна норма закону, яка встановлювала б таке обмеження для пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, відсутня.

63. Водночас у справі, що розглядається, судами не встановлено, чи була індексація пенсії позивача відповідно до постанови КМУ №118 нарахована та обмежена у зв`язку із застосуванням максимального розміру пенсії, чи невиплата відповідної суми була зумовлена іншою правовою або фактичною підставою. За таких обставин неможливо встановити подібність спірних правовідносин із правовідносинами, у яких Верховним Судом сформульовано висновок у постанові від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, та, відповідно, вирішити питання про його застосування до спірних правовідносин.

64. Колегія суддів також враховує, що касаційна скарга містить посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2025 року у зразковій справі №400/6254/24, та Верховного Суду, викладені у постанові від 20 липня 2026 року у справі №400/8494/25.

65. У постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що перерахунок пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який спричинив зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців, є тим перерахунком, з яким постанова КМУ №713 пов`язує припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, а постанови КМУ №118 та №168 - відповідні наслідки щодо виплати індексації. Визначальним при цьому є не сам факт проведення перерахунку на виконання судового рішення, а правова та фактична підстава, яка зумовила зміну основного розміру пенсії.

66. У постанові від 20 липня 2026 року у справі №400/8494/25 Верховний Суд застосував зазначений підхід до перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення та виходив з того, що проведення такого перерахунку на виконання судового рішення не змінює його правової природи, якщо підставою для збільшення пенсії було підвищення розміру грошового забезпечення.

67. Натомість правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, стосується іншого правового питання - допустимості обмеження максимальним розміром уже нарахованої пенсії та відповідної індексації за відсутності чинної законодавчої норми, яка встановлювала б таке обмеження.

68. Таким чином, для визначення того, який із наведених правових підходів підлягає застосуванню до конкретного спірного перерахунку, необхідно насамперед встановити його фактичну та правову підставу: чи була відповідна доплата або індексація нарахована з подальшим обмеженням загального розміру пенсії, чи така складова не підлягала подальшій виплаті внаслідок нового перерахунку пенсії, пов`язаного зі зміною грошового забезпечення.

69. Саме цих обставин суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили, у зв`язку з чим їх висновки щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у спірній частині є передчасними.

70. З тих самих підстав Верховний Суд не може остаточно перевірити доводи скаржника щодо неправильного застосування судами статей 43, 64 Закону №2262-XII та постанов КМУ №713, №118, №168, №185 і №209, оскільки застосування відповідних норм до кожного спірного періоду залежить від фактичної та правової підстави конкретного перерахунку, механізму визначення складових пенсії та причини зміни розміру пенсійної виплати.

71. Щодо доводів про порушення судом апеляційної інстанції статей 242, 246, 308 та 316 КАС України колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі позивач порушував питання щодо правильності вирішення самостійно заявлених позовних вимог, повноти встановлення обставин стосовно спірних перерахунків та правильності застосування норм матеріального права.

72. Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

73. Залишивши рішення суду першої інстанції в оскарженій позивачем частині без змін, апеляційний суд не усунув неповноти встановлення обставин щодо кожного спірного перерахунку та не надав належної мотивованої відповіді на доводи про те, що відповідні правовідносини охоплювалися самостійно заявленими позовними вимогами. За таких обставин висновок про наявність передбачених статтею 316 КАС України підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін був передчасним.

74. Для правильного вирішення заявлених позивачем вимог у спірній частині необхідно встановити щодо кожного перерахунку: розмір пенсії та її складових до проведення відповідного перерахунку; суму доплати чи індексації, нараховану на виконання відповідної постанови КМУ; розмір пенсії після такого перерахунку та розмір, визначений до фактичної виплати; правову та фактичну підставу зміни розміру пенсійної виплати; а також визначити, які суми та періоди охоплювалися виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24, а які пов`язані з наступними перерахунками пенсії на підставі постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209.

75. Оскільки зазначені обставини судами першої та апеляційної інстанцій у необхідному для правильного вирішення спору обсязі не встановлені, а їх з`ясування потребує дослідження та оцінки доказів, Верховний Суд у силу встановлених статтею 341 КАС України меж касаційного перегляду позбавлений процесуальної можливості усунути допущені порушення шляхом вирішення спору по суті в оскарженій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

77. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

78. Як установлено під час касаційного перегляду, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши окремі наявні у справі докази, не надали їм оцінки у взаємозв`язку з усіма заявленими позовними вимогами та не встановили на їх підставі фактичного механізму кожного спірного перерахунку пенсії. Унаслідок цього залишилися нез`ясованими обставини щодо розміру та складових пенсії до і після відповідних перерахунків, нарахування та виплати передбачених постановами КМУ №713, №118, №168, №185 та №209 доплат та індексацій, застосування обмеження пенсії максимальним розміром, а також співвідношення спірних перерахунків з виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24.

79. Неповне дослідження та оцінка зібраних у справі доказів у їх сукупності та взаємозв`язку унеможливили встановлення фактичних обставин, від яких залежить правильне застосування норм матеріального права та визначення релевантних правових висновків Верховного Суду.

80. При цьому довід касаційної скарги про неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, щодо необхідності повного та всебічного з`ясування фактичних обставин до застосування норм матеріального права є обґрунтованим. Отже, заявлена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, у цій частині підтвердилася. Установлене неповне дослідження зібраних у справі доказів підтверджує також підставу, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.

81. Водночас питання про застосовність висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24 та від 20 липня 2026 року у справі №400/8494/25, може бути вирішене лише після встановлення фактичної та правової підстави кожного спірного перерахунку.

82. Таким чином, допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення заявлених у спірній частині позовних вимог, а Верховний Суд у силу визначених статтею 341 КАС України меж касаційного перегляду позбавлений можливості самостійно встановити такі обставини та надати оцінку доказам замість судів першої та апеляційної інстанцій.

83. Суд апеляційної інстанції зазначених недоліків рішення суду першої інстанції не усунув, хоча доводи апеляційної скарги позивача стосувалися неповного вирішення заявлених позовних вимог, неповного встановлення обставин щодо спірних перерахунків та відсутності належної правової оцінки правовідносин, пов`язаних із застосуванням постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209.

84. Оскільки зазначені порушення допущені як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року в оскарженій частині підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

85. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, надати оцінку заявленим позовним вимогам щодо кожного спірного перерахунку пенсії, дослідити наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, а за необхідності витребувати додаткові докази; встановити фактичну та правову підставу кожного перерахунку, розмір і складові пенсії до та після його проведення, підстави визначення розміру пенсії до фактичної виплати, з`ясувати, які суми та періоди охоплювалися виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24, а також перевірити, чи стосуються відповідні вимоги самостійних правовідносин, що виникли під час наступних перерахунків, чи прав та сум, уже охоплених цим судовим рішенням та процедурою його виконання, після чого вирішити спір у цій частині відповідно до встановлених обставин та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, релевантних до таких обставин.

Висновки щодо розподілу судових витрат

86. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

87. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскарженій частині та направляє справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

88. Оскільки Верховний Суд не вирішує спір по суті та не ухвалює нового рішення щодо заявлених у цій частині позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат за наслідками касаційного перегляду відсутні.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі №420/43127/25 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, від 16 лютого 2022 року №118, від 24 лютого 2023 року №168, від 23 лютого 2024 року №185 та від 25 лютого 2025 року №209 і про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 липня 2021 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Справу №420/43127/25 у зазначеній частині направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року Верховним Судом не переглядаються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

Н.В. Шевцова