Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №990/251/26 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа №990/251/26

адміністративне провадження № П/990/251/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №990/251/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. 20.06.2025 до Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, Комісія), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17-20 березня 2026 року №173/вс-26, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та припинив участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду;

зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України у спільному засіданні у пленарному складі повторно розглянути питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Комісії від 17-20 березня 2026 року №173/вс-26 з підстав порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача щодо його участі в конкурсі та отримання рекомендації на посаду судді, конституційного принципу верховенства права, статей 69, 74, 79, 79-5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

3. Позивач зазначає про прийняття відповідачем рішення з порушенням вимог статей 8, 19 Конституції України, статей 69, 74, 79, 79-5 Закону №1402-VIII, конституційного принципу верховенства права, юридичної визначеності, належного урядування та легітимних очікувань. Вважає, що відповідач, приймаючи рішення, в порушення вимог пунктів 2, 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII не зазначив підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

4. Позивач посилається на те, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримався вимог Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 №81/зп-16 (далі - Регламент, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Вважає, що відповідач в порушення положень пунктів 5, 6, 132.1, 162 Регламенту, оцінюючи відповідність позивача критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VІІІ, в редакції Закону від 08.11.2024 №3996-ІХ, безпідставно не взяв до уваги, не проаналізував та не надав оцінку інформації, наданій Комісії позивачем про отримані ним доходи та долученим до матеріалів досьє позивача документам, зокрема, копіям договорів, фінансових документів, податкової звітності, наведених розрахунків валового доходу та отриманого позивачем прибутку за результатом здійснення ним підприємницької діяльності за жовтень-квітень, червень 2007-2008 років з продажу і встановлення вхідних металевих дверей, за січень-липень, вересень 2008 року, січень-грудень 2009 року з продажу і встановлення металопластикових конструкцій.

Вважає, що ці документи підтверджують отримання ним прибутку від здійснення підприємницької діяльності за 2007-2009 роки у загальному розмірі 285080,77 грн, у 2010 році у сумі 191961,55 грн, у 2011 році у сумі 198069,91 грн та в період з 1999 по 2011 роки разом із доходами дружини у сумі 249237,00 грн, всього протягом 1999-2011 років у сумі 924349,23 грн, однак Комісія ці обставини не дослідила і не надала ним належну правову оцінку. Зауважує, що цих доходів вистачило на придбання трьох квартир в місті Чернігові, трьох автомобілей і земельної ділянки в Чернігівському районі Чернігівської області, що спростовує висновки Комісії про відсутність у позивача та його сім`ї доходів на придбання вказаного майна.

5. ОСОБА_1 доводить, що Комісія, на порушення положень пунктів 5, 6, 132.1, 162 Регламенту на обґрунтування оскаржуваного рішення безпідставно завищила сукупну вартість придбаного сім`єю позивача рухомого і нерухомого майна при оцінці пояснень позивача та наданих ним доказів в межах конкурсної процедури, об`єднавши його в мотивувальній частині оскаржуваного рішення у загальну вартість. Вказує, що сукупна вартість придбаного ним та його сім`єю майна за період з 2012 по 2024 роки на момент проведення співбесіди з позивачем, з урахуванням витрат на будівництво позивачем будинку в м. Чернігові загальною площею 63,3 кв.м або його вартості становила близько 1478693,28 грн. Вважає, що наявність отриманого та документально підтвердженого доходу позивача та його дружини без врахування матеріальної допомоги матері і тещі позивача в сумі 2818600,42 грн спростовує твердження Комісії про відсутність у позивача та його сім`ї доходів на придбавання згаданого майна протягом 2012-2024 років на загальну суму 1478693,28 грн.

6. Позивач не погоджується з висновками Комісії про невідповідність його вимогам частини 4 статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» через невідповідність показникам «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» критерію доброчесності, в тому числі і через відсутність документальних підтверджень про отримані доходи «як під час його навчання у Британії, так і отриманих від матері та тещі, оскільки вважає, що ці висновки побудовані на припущеннях. Вважає, що у рішенні не наведені мотиви на підставі яких Комісія дійшла до цих висновків, а висновки, наведені у рішенні, суперечать фактичним обставинам у справі та наданим підтверджуючим документам, а також інформації, наявній у загальнодоступних офіційних джерелах. Вказує, що Комісія, приймаючи оспорюване рішення, безпідставно не прийняла до уваги і не вмотивувала у рішенні причини неврахування того, що позивач за час роботи у Великій Британії протягом квітня-жовтня 2020 року, працювавши на полях по збору врожаю, отримав прибуток у розмірі не менше ніж 9648,18 доларів США.

7. Позивач також посилається на те, що Комісія в порушення вимог пунктів 5, 6, 132.1, 162 Регламенту не надала оцінку у відповідності до положень пунктів 8, 9, 11 Єдиних показників обставинам щодо сум отриманої матеріальної допомоги, не дослідила докази, на які посилався позивач, зокрема нотаріально посвідчені заяви від 28.01.2026 матері кандидата, ОСОБА_2 та заяви від 09.02.2026 дружини кандидата, ОСОБА_3 про обставини та суми отриманої матеріальної допомоги.

8. Вважає, що Комісія, оцінюючи пояснення позивача, безпідставно не врахувала допомогу тещі і матері, які у період з 2005 по 2021 роки офіційно і безперервно працювали доглядальницями в Італійській республіці, доход матері сукупно за цей період складав 202800 Євро, а тещі 249600 Євро. Вважає, що отримання ним допомоги від тещі і матері не може свідчити про невідповідність позивача, як кандидата на посаду судді, критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

9. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування, мотивування стосовно оцінки прийняття або відхилення доводів, наведених позивачем у письмових поясненнях та доказів, долучених позивачем на їх підтвердження, щодо отримання ним та його сім`єю доходів у зазначений вище період, а тому є невмотивованим і підлягає скасуванню на підставі пункту 4 статті 88 Закону №1402-VIII.

10. Позивач зазначає, що рішення про відповідність позивача як кандидата на посаду судді критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» за результатами проведеної співбесіди під час спільних засідань Комісії та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) на порушення вимог пунктів 162, 163 Регламенту відповідачем окремо не ухвалювалось.

11. Вказує на те, що в порушення вимог підпункту 168.1 пункту 168 параграфу 10 Регламенту вступна та резолютивна частини рішення щодо позивача у відкритому спільному засіданні Комісії та ГРМЕ 20.03.2026 не оголошувались і, відповідно, не оприлюднювались, що є порушенням встановленої процедури, принципу публічності, права на оскарження рішень Комісії у передбачених Законом випадках і розумності строків, визначених у пункті 8 Регламенту.

12. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України з підстав того, що висновок відповідача про невідповідність позивача критерію показникам «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» критерію доброчесності, в тому числі і через відсутність документальних підтверджень, є таким, що суперечить нормам статей 69, 74, 79, 79-5 Закону №1402-VIII, обставинам справи та виходить за межі повноважень відповідача під час проведення співбесіди.

13. Позивач посилається на невідповідність оскаржуваного рішення принципу юридичної визначеності і, як наслідок, вважає його прийнятим з порушенням вимог статті 8 Конституції України з огляду на те, що Комісія рішенням від 10.11.2025 №540/ас-25, прийнятим пленарним складом Комісії за результатами дослідження цих же обставин і доказів, визнала ОСОБА_1 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді. Однак у спірному рішенні Комісія цим фактичним обставинам не надала оцінку і не вмотивувала причини їх неврахування.

14. Також позивач зазначає про порушення відповідачем принципу належного урядування під час прийняття оспорюваного рішення, яке виразилось в тому, що відповідач, приймаючи рішення, не забезпечив чітких та прозорих процедур, які визначають послідовність його дій та забезпечують передбачуваність наслідків дій кандидатів на посаду судді, чіткі критерії встановлення обґрунтованого сумніву відповідності вимогам до кандидата на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону №1402-VIII.

15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.

16. Верховний Суд ухвалою від 23.06.2026 поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом та відкрив провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 17-20 березня 2026 року №173/вс-26, зобов`язання у спільному засіданні у пленарному складі повторно розглянути питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.

17. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

18. Відповідач у відзиві посилається на те, що положеннями Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» регулюється особливий порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду та прийняття рішення щодо відповідності кандидата на таку посаду критеріям доброчесності на спеціальному спільному засіданні Комісії та ГРМЕ, тобто запроваджено особливий механізм перевірки кандидатів відповідності критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності) за допомогою долучення до цієї роботи спеціально утвореного органу, ГРМЕ. Це свідчить про висування підвищених вимог для кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема, і за критерієм доброчесності, що обумовлено відповідними особливостями спеціалізації цього суду та мети його створення.

19. Відповідач доводить, що Комісією та ГРМЕ 17.03.2026 проведено спеціальне спільне засідання стосовно кандидата ОСОБА_1 і за результатами розгляду питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», на спеціальному спільному засіданні Комісії та ГРМЕ, відповідно до результатів голосування, прийнято рішення №173/вс-26, яким кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та таким, що припинив участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

20. Комісія та ГРМЕ дійшли спільного висновку, що доходів позивача та його дружини, які відображені у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, не вистачало для придбавання відповідного переліку рухомого та нерухомого майна упродовж 1999-2024 років.

Рішення про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не було підтримано визначеною законом більшістю голосів від спільного складу Комісії та ГРМЕ, за умови підтримки такого рішення не менше половиною членів ГРМЕ, у зв`язку з чим ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає зазначеним критеріям.

21. Відповідач вважає наведені доводи позивача необґрунтованими, оскільки позивач не навів, у чому саме полягає протиправність чи неупередженість оскаржуваного рішення.

Комісія зазначає, що твердження позивача про невмотивованість рішення не відповідає дійсності, оскільки в оскаржуваному рішенні детально викладено обставини, встановлені Комісією та ГРМЕ, наведено мотиви та підстави, з яких Комісія та ГРМЕ дійшли спільного висновку під час оцінювання відповідності позивача критеріям, визначеним Законом України «Про Вищий антикорупційний суд».

22. Комісія посилається на безпідставність доводів позивача про те, що висновки Комісії та ГРМЕ ґрунтуються виключно на припущеннях з тих підстав, що Комісія не зобов`язана надавати детальну відповідь на кожну надану кандидатом відповідь або аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від обставин справи. На думку відповідача, та обставина, що за змістом спірного рішення Комісія не відобразила підстав відхилення або прийняття певних доводів чи окремих письмових матеріалів, не може безумовно свідчити про те, що такі Комісією не враховані. Зі змісту спірного рішення висновується, що Комісія на спільному із ГРМЕ дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності позивача показникам «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» критерію доброчесності, з огляду на відсутність документальних підтверджень щодо розміру доходів та отриманої матеріальної допомоги, а також зважаючи на внутрішню суперечність пояснень позивача.

23. Відповідач вважає безпідставними доводи позивача про недослідження Комісією та ГРМЕ окремих матеріалів та пояснень позивача, оскільки висновок ґрунтується на підставі проаналізованої всієї зібраної інформації, яка могла мати значення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності, Комісія врахувала всі надані ОСОБА_1 усних та письмових пояснень, та як наслідок, надала їм оцінку під час ухвалення спірного рішення.

24. Комісія не погоджується з доводами позивача про отримання ним доходу від продажу та встановлення металевих дверей у 2007-2008 роках у сумі 23231,00 грн, від продажу та встановлення металопластикових конструкцій у 2008 році у сумі 166588,93 грн, від продажу та встановлення металопластикових конструкцій у 2009 році у сумі 95260,84 грн, від діяльності ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця у 2010 році в сумі 191961,55 грн, від діяльності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця у 2011 році в сумі 198069,91 грн, оскільки Комісія спільно з ГРМЕ врахувала інформацію, наявну у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. За цією інформацією загальний дохід позивача в період з 1999 по 2011 роки становив близько 230526,00 грн, а дохід його дружини ОСОБА_3 складав 18711 грн.

Однак за цей період позивач та його дружина набули: 29.08.2001 квартиру в м. Чернігові загальною площею 65,8 кв. м вартістю 37260 грн; 17.01.2009 квартиру в м. Чернігові загальною площею 21,2 кв. м, яка відчужена 14.12.2011 за 114034,00 грн; 11.11.2011 квартиру в м. Чернігові загальною площею 36,8 кв. м вартістю 200000,00 грн; у 2004 році автомобіль Dacia Solenza вартістю 34500,00 грн; у 2007 році автомобіль Chevrolet Aveo вартістю 35000,00 грн; у 2008 році автомобіль вартістю близько 130000,00 грн; земельну ділянку в Чернігівському районі Чернігівської області загальною площею 518 кв. м.

25. Комісія доводить, що твердження позивача про те, що сукупна вартість придбаного майна становила лише 250260,00 грн не відповідає дійсності, оскільки сукупна вартість придбаного майна, з урахуванням відчуження квартири в м. Чернігові, становить 436760,00 грн. Вважає, що покликання позивача на окремі документи, долучені ним до пояснень, наданих ГРМЕ, не спростовують висновки Комісії та ГРМЕ про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності позивача показникам «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» критерію доброчесності. Зауважує, що Комісія та ГРМЕ урахували надані позивачем документи в підтвердження його доходів за 1999-2011 роки, однак ці документи не спростовують факту невідображення цих доходів у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

26. Відповідач зазначає, що Комісія спільно з ГРМЕ врахувала доходи позивача за 2012-2024 роки, інформація про які міститься в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та становить 1869128,00 грн, доходи його дружини у цей період складають 851107,00 грн. Також враховані дані декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування позивача за 2024, в якій зазначено, що станом на 31.12.2024 сукупні заощадження кандидата та членів його сім`ї становили 17000 євро, 3000 доларів США та 30000,00 грн. Однак з огляду на перелік набутого позивачем рухомого та нерухомого майна (автомобілей Hundai Tucson, придбаного у 2008 році, Mitsubishi Pajero, придбаного у 2019 році, Mitsubishi Pajero, придбаний у 2024 році, земельної ділянки площею 1000 кв.м, розташованої у м. Почаїв, придбаної у 2014 році, земельної ділянки площею 500 кв.м у м. Почаїв, придбаної у 2014 році, житлового будинку загальною площею 144,7 кв.м, розташованого у м. Почаїв, придбаного у 2014 році, земельної ділянки загальною площею 518 кв.м, розташованої у с. Киселівка, придбаної у 2010 році, житлового будинку загальною площею 63,3 кв.м, розташованого у м. Чернігів, придбаного у 2013 році) в Комісії та ГРМЕ наявний обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показнику «відповідності рівня життя задекларованим доходам» критерію доброчесності. Зауважує, що посилання позивача на отримання ним під час студентської практики в Британії 14000 доларів США, фінансової підтримки від його матері та тещі, які працювали доглядальницями в Італії, не спростовують висновків Комісії.

27. На переконання Комісії, спірне рішення містить підстави та мотиви щодо невідповідності позивача критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону «Про Вищий антикорупційний суд», проте позивач не доводить, що рішення Комісії та ГРМЕ є невмотивованим (тобто не містить за своїм змістом жодних підстав і мотивів), а навпаки лише підтверджує наявний в Комісії та ГРМЕ обґрунтований сумнів. Комісія спільно з ГРМЕ обґрунтовано виснувала, що доходів позивача та його дружини, які відображені в Державному реєстрі фізичних осіб, не вистачало на придбання згаданого вище рухомого та нерухомого майна протягом 1999-2024 років. Інформація, яку позивач надав щодо матеріальної підтримки, не підтверджена документально та є суперечливою, зокрема, щодо періоду і розміру матеріальної підтримки від матері та тещі. Ураховуючи відсутність документальних підтверджень щодо розміру доходів та отриманої матеріальної допомоги, а також, зважаючи на внутрішню суперечливість пояснень позивача, у Комісії та ГРМЕ виник обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показникам «чесність», про що також відображено у спірному рішенні. Надані позивачем окремі документи можуть лише підтверджувати факт перебування та працевлаштування родичів позивача в Італії, однак не підтверджують отримання ними певних доходів, як і надання ними відповідної матеріальної допомоги. Позивач не надав, зокрема, але не виключно, виписок з банківських рахунків про перекази, розписок про отримання коштів, інших документів які б підтверджували щорічну матеріальну підтримку його родини у розмірі 4000 євро, починаючи з 2003 року.

28. Комісія також вважає безпідставною вимогу про зобов`язання Комісії спільно з ГРМЕ повторно розглянути питання стосовно відповідності ОСОБА_1 критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 03.06.2025 №112/зп-25, оскільки підставою для визнання позивача таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», та припинення його участі у конкурсі стало те, що рішення про відповідність кандидата зазначеним критеріям не було підтримано більшістю голосів від спільного складу Комісії та ГРМЕ та заявлена позовна вимога про допуск позивача до подальшої участі у конкурсі суперечить установленому законом порядку проведення конкурсної процедури і фактично зводиться до спонукання Комісії діяти всупереч прямим приписам Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

29. Позивач у відповіді на відзив зазначив, що підпунктами 4.3.10, 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV (яким були врегульовані правовідносини на час їх виникнення) визначено доходи, які не включалися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу та не підлягають відображенню в його річній податковій декларації: кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), які отримують платники податку як подарунок, з урахуванням положень пункту 14.2. статті 14 цього Закону; дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону. Відповідно до положень пункту 14.2 не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом. Аналогічний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу закріплений підпунктами 165.1.15, 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України. З огляду на те, що позивач в період часу з 2007 по 2012 роки перебував як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, а всі отримані подарунки в формі грошової допомоги були отримані від матері позивача, обов`язок декларування такого виду доходів у позивача не виникав і об`єктивної можливості його зробити у позивача не було, оскільки така форма звітності відсутня, а тому відповідні доходи до Державного реєстру фізичних осіб податковим органом не включалися, внаслідок чого дані про їх розмір відсутні, а тому вважає, що Комісія у відповідності до положень пунктів 5, 6, 132.1, 162 Регламенту мала під час ухвалення рішення дослідити документи, надані позивачем в підтвердження отриманих ним доходів.

30. Комісія у додаткових поясненнях наголосила, що спільно з ГРМЕ в процесі встановлення відповідності позивача критеріям, визначеним частиною четвертою статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», врахувала інформацію, яка міститься у матеріалах досьє кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у тому числі й відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також наданих ним письмових пояснень разом з долученими документами. На підставі цієї інформації Комісія спільно з ГРМЕ встановила, що за цими даними задекларований дохід позивача в період з 1999 по 2011 роки становив близько 230526,00 грн, а дохід його дружини ОСОБА_3 в розмірі 18711,00 грн. У період з 2012 по 2024 роки загальний дохід позивача становив близько 1869128,00 грн, а дохід його дружини склав 851107,00 грн. За цей період позивач та його дружина набули наступне майно: 29.08.2001 квартиру в м. Чернігові загальною площею 65.8 кв.м вартістю 37 260 грн; 17.01.2009 квартиру в м. Чернігові загальною площею 21,2 кв.м (вартість невідома), яка відчужена 14.12.2011 за 114034,00 грн; 11.11.2011 квартиру в м. Чернігові загальною площею 36,8 кв.м вартістю 200000,00 грн; у 2004 році автомобіль Dacia Solenza вартістю близько 34500,00 грн; у 2007 році автомобіль Chevrolet Aveo вартістю 35000,00 грн; у 2008 році автомобіль Hundai Tucson 2.0 вартістю близько 130000 грн; земельну ділянку в Чернігівському районі Чернігівської області загальною площею 518 кв.м (вартість невідома); 01.01.2020 квартиру в м. Чернігові загальною площею 37.5 кв.м вартістю 400000,00 грн; 16.07.2018 квартиру в м. Чернігові загальною площею 39.3 кв.м вартістю 385000 грн; 21.01.2012 земельну ділянку в м. Чернігові загальною площею 522 кв.м вартістю 50000,00 грн; 23.09.2013 житловий будинок у м. Чернігові загальною площею 63,3 кв.м (вартість невідома); 20.11.2014 житловий будинок у м. Почаїв Тернопільської області загальною площею 144,7 кв.м (вартість невідома, спадкове майно); 20.11.2014 дві земельні ділянки в м. Почаїв Тернопільської області загальною площею 500 кв.м та 1000 кв.м відповідно (вартість невідома, спадкове майно); 27.08.2019 автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску (вартість не вказана в декларації, однак відповідно до пояснень кандидата становила 284651,00 грн); 03.03.2024 автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску (вартість не вказана в декларації, однак відповідно до пояснень кандидата становила 380000,00 грн); садовий будинок (незавершене будівництво) у с. Киселівка Чернігівського району Чернігівської області загальною площею 46 кв.м (вартість невідома).

31. Відповідач стверджує, що процедура встановлення відповідності кандидата критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не передбачає надання Комісією та ГРМЕ кваліфікації дій чи бездіяльності судді (кандидата на посаду судді), детального аналізу та оцінки доказів. Комісія керується стандартом обґрунтованого сумніву, який формується на підставі аналізу сукупності інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та проведеного спільного засідання. Зауважує, що саме на позивача, як учасника конкурсної процедури, покладено обов`язок спростувати будь-який сумнів, наявний в Комісії та ГРМЕ щодо відповідних обставин.

32. Позивач 08.07.2026 надав до суду додаткові пояснення, в яких наполягає на тому, що його дохід за 2011-2024 роки дозволив йому та його дружині придбавати майно, перелічене вище, в підтвердження чого надав звіти суб`єкта підприємницької діяльності, витяги з кабінету платника податків фізичної особи-підприємця за цей період, договори про продаж металевих дверей та металевих конструкцій, нотаріально посвідчені заяви матері та його дружини в підтвердження отримання ним від цих осіб матеріальної допомоги. Зауважує, що протягом 2007-2008 років він отримав дохід від продажу та встановлення металевих дверей в сумі 23231,00 грн, у 2008 році отримав дохід від продажу та встановлення металопластикових конструкцій в сумі 166588,93 грн, у 2009 році отримав дохід від продажу та встановлення металопластикових конструкцій у сумі 95260,84 грн.

33. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові і додаткових поясненнях, просив позовні вимоги задовольнити.

34. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

35. Комісія рішенням від 03.06.2025 №112/зп-25 оголосила конкурс на зайняття 23 вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді, з яких 10 в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

36. 22.07.2025 ОСОБА_1 подав до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

37. Комісія рішенням від 16.09.2025 №20/вс-25 допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі.

38. Рішенням Комісії від 19.09.2025 №175/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення.

39. Комісія рішенням від 02.10.2025 №185/зп-25 затвердила результати тестування знань з історії української державності, кандидат отримав 36 балів. Цим же рішенням позивача допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Вищого антикорупційного суду.

40. Рішенням Комісії від 14.10.2025 №187/зп-25 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Вищого антикорупційного суду, кандидат отримав 118 балів. Цим же рішенням Комісії ОСОБА_1 допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

41. Комісія рішенням від 29.10.2025 №195/зп-25 затвердила результати тестування когнітивних здібностей, кандидат отримав 35,63 бали. Цим же рішенням Комісії його допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації Вищого антикорупційного суду.

42. Комісія рішенням від 22.12.2025 №223/зп-25 затвердила результати виконання практичного завдання, кандидат отримав 121,75 балів.

43. Рішенням Комісії від 04.02.2026 №7/зп-26 кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

44. Комісія рішенням від 29.04.2024 №111/зп-24 призначила членів ГРМЕ.

45. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» ГРМЕ, 05.02.2026 ініціювала розгляд у спеціальному спільному засіданні питання відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям, визначеним частиною четвертою цієї статті. Відповідно до вимог пунктів 137- 140 параграфа 10 Регламенту до Комісії надіслано відповідне повідомлення.

46. Комісія та ГРМЕ, зокрема, досліджували такі обставини, які у сукупності були покладені в основу висновків щодо відповідності Позивача встановленим Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» критеріям та слугували підставою для формування відповідної оцінки про те, що доходів Позивача та його дружини, які відображені у Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, не вистачало для придбавання відповідного переліку рухомого та нерухомого майна упродовж 1999- 2024 років.

47. Комісія та ГРМЕ, заслухавши доповідачів від Комісії та ГРМЕ, дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, під час закритого обговорення винесли на голосування 17.03.2026 питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Проти визнання кандидата таким, що відповідає вказаним критеріям, проголосувало п`ятнадцять членів Комісії та шість членів ГРМЕ.

Рішення про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не було підтримано визначеною законом більшістю голосів від спільного складу Комісії та ГРМЕ, за умови підтримки такого рішення не менше половиною членів ГРМЕ, у зв`язку з чим ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає зазначеним критеріям.

48. Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії, ОСОБА_1 звернувся до суду.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

49. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

50. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» визначено, що Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

51. Частиною першою статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає визначеним Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» вимогам до кандидатів на посаду судді, а також додатковим спеціальним вимогам, встановленим цією статтею.

52. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон №1402-VIII.

53. Згідно з частиною другою статті 33 Закону №1402-VIIІ суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді, а також відповідає іншим вимогам, встановленим законом.

54. Частиною першою статті 92 Закону №1402-VIII встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

55. Пунктами 7, 10 частини першої статті 93 Закону №1402-VIIІ передбачено, що Комісія, зокрема, проводить кваліфікаційне оцінювання та здійснює інші повноваження, визначені законом.

56. Згідно з частинами першою, третьою статті 79-2 Закону №1402-VIIІ Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад, зокрема суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

Конкурс на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду проводиться з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про Вищий антикорупційний суд».

57. Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону №1402-VIIІ у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду.

58. Частинами першою та другою статті 83 Закону №1402-VIIІ кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

59. Відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону №1402-VIIІ кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

60. Частиною п`ятою статті 83 Закону №1402-VIIІ визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

61. Комісія рішенням від 22.01.2025 №20/зп-25 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

Згідно з пунктами 2.13, 2.14 розділу 2 цього Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

62. Відповідно до частини шостої статті 83 Закону №1402-VIIІ Вища рада правосуддя затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.

63. Вища рада правосуддя рішенням від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі - Єдині показники).

64. Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» Громадська рада доброчесності, що утворена і здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", залучається до встановлення відповідності кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.

65. Згідно з пунктом 11, 12, 14, 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» спеціальне спільне засідання, передбачене частиною п`ятою статті 8 цього Закону, може бути проведено не пізніше ніж на сорок п`ятий день з дня оголошення результатів іспиту, що складається кандидатами для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності.

У рішенні, передбаченому частиною п`ятою статті 8 цього Закону, зазначаються результати поіменного голосування членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та членів Громадської ради міжнародних експертів. Таке рішення підписують Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у разі відсутності Голови - особа, яка виконує його обов`язки) та голова Громадської ради міжнародних експертів (у разі відсутності голови - особа, яка виконує його обов`язки).

Громадська рада міжнародних експертів сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду критерію доброчесності відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Для здійснення своїх повноважень члени Громадської ради міжнародних експертів мають право повного доступу до матеріалів досьє кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду, а також суддівського досьє суддів, які беруть участь у відповідному конкурсі. У разі якщо до інформації, що міститься у таких досьє, законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.

66. Також, порядок розгляду Комісією питання проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду за участі ГРМЕ визначений положеннями Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (в редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, зі змінами, далі- Регламент).

Пунктом 132 Регламенту визначено, що з метою встановлення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду (далі - кандидат) критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Комісія в погоджені з ГРМЕ строки своєчасно надає ГРМЕ та уповноваженим ГРМЕ працівникам перелік кандидатів і наявні у неї матеріали стосовно цих кандидатів, зокрема: копію досьє кандидата на посаду судді (далі - досьє), копію суддівського досьє судді, які беруть участь у відповідному конкурсі, у триденний строк із дня ухвалення рішення про допуск до етапу складання практичного завдання; рішення про допуск кандидатів до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди в одноденний строк з дня його ухвалення; копії матеріалів, які доповнюють досьє, та тих, що надходитимуть до Комісії після того, як копію досьє буде передано до ГРМЕ.

Згідно з пунктом 137 Регламенту не менше як три члени ГРМЕ можуть ініціювати розгляд питання відповідності кандидата критеріям на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії повідомлення про ініціювання спеціального спільного засідання.

Комісія визначає дату, час і місце проведення спеціального спільного засідання. Дата і час проведення такого засідання визначаються, зважаючи на розумні і погоджені ГРМЕ та Комісією строки, ураховуючи встановлені законом і рішеннями Комісії строки проведення процедур у межах відповідного конкурсу, зокрема строки проведення спеціального спільного засідання і повідомлення кандидата (пункт 141 Регламенту).

Відповідно до пунктів 153, 154 Регламенту спеціальне спільне засідання, у разі його ініціювання членами ГРМЕ, відповідно до цього Регламенту проводиться не пізніше ніж сорока п`яти днів з дня оголошення Комісією результатів іспиту.

У разі неподання членами ГРМЕ до Комісії повідомлення про ініціювання спеціального спільного засідання стосовно кандидата у визначений строк, дослідження досьє цього кандидата та проведення з ним співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання здійснюється Комісією в установленому порядку.

Згідно з пунктом 157 Регламенту спеціальне спільне засідання Комісії та ГРМЕ проводиться за безпосередньої участі членів Комісії та ГРМЕ. Члени ГРМЕ можуть брати участь у спеціальному спільному засіданні в режимі відеоконференції.

Пунктом 163 Регламенту визначено, що після обговорення інформації про кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду у спеціальному спільному засіданні на голосування виноситься питання щодо і лише щодо того: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Голосування проводиться за відсутності кандидата, стосовно якого вирішується питання (пункт 164 Регламенту).

Відповідно до пунктів 166, 167 Регламенту кандидат визнається таким, що відповідає критеріям і продовжує участь у конкурсі, якщо за таке рішення проголосувала більшість від спільного складу Комісії та членів ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ.

Якщо рішення, зазначене у пункті 163 цього Регламенту, не ухвалено, кандидат визнається таким, що не відповідає критеріям і припиняє участь у конкурсі.

67. З аналізу наведених норм висновується, що положеннями Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлюється особливий порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду та прийняття рішення щодо відповідності кандидата на таку посаду критеріям доброчесності на спеціальному спільному засіданні Комісії та ГРМЕ. Тобто запроваджено особливий механізм підтвердження кандидатів відповідності критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), необхідним для участі у конкурсі, а оцінка такої відповідності здійснюється за допомогою долучення до цієї роботи спеціально утвореного органу - ГРМЕ.

68. Приписи частини 2 статті 19 Конституції України передбачають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі закону, тобто вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

69. Частина друга статті 88 Закону №1402-VIIІ визначає, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

70. Водночас частиною третьою статті 88 цього Закону встановлено спеціальні підстави для оскарження та скасування рішення Комісії, ухваленого за результатами кваліфікаційного оцінювання. Зокрема таке рішення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

71. Отже, вимога щодо мотивованості є безпосередньою законодавчою вимогою до рішення Комісії та передбачає необхідність наведення у ньому підстав і мотивів, з яких Комісія дійшла відповідного висновку.

72. У постанові від 08.07.2026 у справі № 990/389/25 Велика Палата виснувала, що повноваження Комісії у процесі здійснення добору суддів загалом та проведення їх оцінювання за відповідними критеріями є дискреційними. Втім, дискреційний характер таких повноважень не свідчить про те, що вони є необмеженими та не піддаються судовому контролю.

Згідно з положеннями Рекомендації № R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів на 316-й нараді заступників міністрів від 11.03.1980, як дискреційне повноваження необхідно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Повноваження Комісії у процедурі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є виключною компетенцією Комісії як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. Оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

Водночас межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів, у тому числі в апеляційних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілим як суддям (кандидатам на посаду судді), щодо яких їх ухвалено, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи / пояснення судді (кандидата на посаду судді) взято до уваги і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності чи професійної етики.

Подібного висновку щодо меж дискреції Комісії у конкурсних процедурах Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 20.03.2025 у справі № 990/85/24, від 28.11.2024 у справі №990/92/24.

73. Отже, одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Визначальним критерієм правомірності рішення Комісія про непідтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді в аспекті їх відповідності критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики є встановлення Комісією обставин, які мають істотний вплив на прийняття рішення, та мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

74. Комісія відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі визнати кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Проте суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісією дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною».

Наведені вище правові положення та висновки Великої Палати Верховного Суду дають підстави вважати, що дискреційний характер повноважень Комісії не виключає можливості судового контролю за їх реалізацією. Водночас такий контроль не передбачає надання судом власної оцінки кандидату замість Комісії чи втручання у здійснення нею дискреційних повноважень, а спрямований, зокрема, на перевірку того, чи наведено в рішенні належні та зрозумілі мотиви, які

75. Отже при вирішенні цієї справи суд має перевірити, чи містить оскаржуване рішення визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла висновку про невідповідність кандидата відповідним критеріям. При цьому така перевірка має здійснюватися щодо кожного з критеріїв, невідповідність яким покладено Комісією в основу оскаржуваного рішення.

76. Вмотивоване рішення Комісії про визнання особи такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та припинення участі у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду за критеріями, передбаченими частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку.

77. Суд наголошує на тому, що відповідно до частини 5 статті 101 Закону №1402-VIIІ рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії.

78. Вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення обов`язково повинне бути вмотивованим.

Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.12.2024 у справі №990/71/24.

79. Прозоре та публічне проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді серед кандидатів на посаду судді передбачає активну і безпосередню участь судді чи кандидата на посаду судді, право на пояснення і спростування будь-якої інформації, яка може негативно вплинути на оцінку його ділових, професійних, морально-етичних якостей як претендента на набуття чи збереження статусу судді. Зазначені норми чітко вказують на те, що підставами для рішення про невідповідність критеріям, визначеним частиною четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та припинення участі у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду за критеріями, передбаченими частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», є обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

80. Ці підстави повинні бути об`єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об`єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

81. Комісія відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення рекомендації про призначення на посаду судді.

82. Проте нормативне визначення підстав оскарження рішення Комісія щодо кандидата на посаду судді і, зокрема, те, що рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні рекомендації для призначення судді на посаду або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не означає, що підстави відмови внести рекомендацію на посаду судді можуть бути формальними, номінальними чи декларативними тощо. Їх треба розуміти так, що вони міститимуть у собі змістовну, якісну інформацію про персону претендента на цю посаду, про її життєдіяльність, морально-етичну поведінку, репутацію тощо.

83. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.11.2022 у справі №9901/355/21, від 30.05.2024 у справі №990/3/24, неодноразово зазначала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

84. Водночас колегія суддів вважає за потрібне наголосити на тому, що правова процедура є складовою принципів законності та верховенства права і передбачає правні вимоги до належного ухвалення актів органами публічної влади.

85. У Рішенні від 11.10.2018 №7-р/2018 у справі № 1-123/2018(4892/17) Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один з елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

86. Колегія суддів бере до уваги, що підпунктами 4.3.10, 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV (яким були врегульовані правовідносини на час їх виникнення) визначено доходи, які не включалися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу та не підлягають відображенню в його річній податковій декларації: кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), які отримують платники податку як подарунок, з урахуванням положень пункту 14.2. статті 14 цього Закону; дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Відповідно до положень пункту 14.2 не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.

Аналогічний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу закріплений підпунктами 165.1.15, 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

87. З огляду на те, що позивач в період часу з 2007 по 2012 роки перебував як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, сплачував податки і подавав звітність, передбачену нормами податкового законодавства, і не мав відображати у звітності дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону та майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, колегія суддів не може погодитися з висновками, викладеними у рішенні, що з цих підстав позивач не відповідає показникам «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» критерію доброчесності.

88. Позивач на обґрунтування своїх доводів щодо ненадання Комісією оцінки його доводам і доказам про отримані ним і членами його сім`ї доходи в період часу з 2007 по 2012 роки та неврахування Комісією його фактичних доходів надав до суду звіти суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку, де у пункті 4 цього звіту міститься інформація про обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахунки доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, де в графі 5.1 зазначаються доходи у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, договори купівлі продажу, укладені між позивачем та іншими суб`єктами господарювання. В них міститься ціна договору, яка має сплачуватися позивачу за продажу товарів (робіт, послуг), квитанції про сплату грошових коштів за період з 2007 по 2012 роки. Цим підтверджується отримання позивачем доходу.

89. Позивач на підтвердження отриманих ним доходів, які надавали йому можливість придбавати рухоме та нерухоме майно протягом 2007-2018 років, надавав до Комісії та в подальшому надав до суду, зокрема:

звіт суб`єкта малого підприємства - фізичної особи платника єдиного податку за 1-й квартал 2008 року від 01.04.2008, відповідно до якого обсяг виручки від реалізації творів, робіт та послуг за 1-й квартал 2008 року становив 144298,18 грн (додаток №10 до позовної заяви, файл №51);

заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 08.12.2008, відповідно до змісту якої до якого обсяг виручки від реалізації творів, робіт та послуг станом на дату її подання у 2008 році задекларовано позивачем в сумі 482096,00 грн (додаток №10 до позовної заяви, файл №52);

звіт суб`єкта малого підприємства - фізичної особи платника єдиного податку за 3-й квартал 2010 року №17005 від 05.10.2010, відповідно до якого обсяг виручки від реалізації творів, робіт та послуг з наростаючим підсумком за 3-й квартал 2010 року становив 173215,88 грн (додаток №10 до позовної заяви, файл №53);

звіт суб`єкта малого підприємства - фізичної особи платника єдиного податку за 4-й квартал 2010 року від 19.01.2011, відповідно до якого обсяг виручки від реалізації творів, робіт та послуг за 4-й квартал 2010 року з наростаючим підсумком становив 256802,25 грн (додаток №10 до позовної заяви, файл №54);

розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, відповідно до якого задекларована позивача сума отриманого доходу у грошовій формі у 2011 році становила 198069,91 грн (додаток №10 до позовної заяви, файл №55-56, 61);

податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №16086 від 23.04.2012 за два квартали 2012 року, відповідно до якого задекларована позивачем сума отриманого доходу у грошовій формі становила 27803,50 грн, дані про дохід в ДРФО відсутні (додаток №10 до позовної заяви, файл №66-69);

податкову декларацію про майновий стан та доходи №35972 від 11.07.2012 за три квартали 2012 року, відповідно до якого задекларована позивачем сума отриманого доходу у грошовій формі становила 52669,42 грн, дані про дохід в ДРФО відсутні (додаток №10 до позовної заяви, файл №71-75);

податкову декларацію про майновий стан та доходи №2817 від 05.02.2013 за 2012 рік, відповідно до якого задекларована позивачем сума отриманого доходу у грошовій формі становила 71765,42 грн, дані про дохід в ДРФО відсутні (додаток №10 до позовної заяви, файл №71-75, додаток №10 до позовної заяви файл №275-278);

опис вкладення до цінного листа, відповідно до змісту якого на адресу Чернігівської ДПІ позивачем направлено податкову звітність, відповідно до якої задекларована позивачем сума отриманого доходу у грошовій формі у 2011 році становила 198069,91 грн (додаток №10 до позовної заяви, файл №94);

витяг з кабінету платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 «ЗВІТ суб`єкта малого підприємництва, фізичної особи-підприємця», відповідно до якої задекларована позивачем сума отриманого доходу у грошовій формі у 2010 році становила 191961,55 грн (додаток №11 до позовної заяви, файл №273);

витяг з кабінету платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 «ЗВІТ суб`єкта малого підприємництва, фізичної особи-підприємця», відповідно до якої задекларована позивачем сума отриманого доходу у грошовій формі у 2011 році становила 198069,91 грн (додаток №11 до позовної заяви, файл №274);

договори про продаж металевих дверей та металопластикових конструкцій та розрахунки валового доходу та отриманого прибутку від продажу металевих дверей та металопластикових конструкцій, відповідно до яких позивач від здійснення підприємницької діяльності в період часу 2007-2009 роки отримав сукупний дохід в розмірі 285080,77 грн (23231,00 +166588,93+95260,84), де: сума 23231 грн (3350,00 +19881) - дохід від продажу та встановлення металевих дверей у 2007-2008 роках; 166588,93 грн (9248,60+157340) - дохід від продажу та встановлення металопластикових конструкцій у 2008 році; 95260,84 грн (6492,77+88767,07) - дохід від продажу та встановлення металопластикових конструкцій у 2009 році (додаток №10 до позовної заяви, файл №150-505 (договори), додаток №11 до позовної заяви, файл №1-272 (договори), №283¬289 (розрахунок)

Також на обґрунтування отримання від матері і тещі грошових коштів позивач надав нотаріально засвідчені заяв від 28.01.2026 матері кандидата, ОСОБА_2 та нотаріально посвідчену заяву від 09.02.2026 дружини кандидата, ОСОБА_3 про обставини та суми наданої та отриманої матеріальної допомоги (додаток №11 до позовної заяви, файл №337-338, 347-348).

90. Разом з тим, з оспорюваного рішення вбачається, що надані позивачем матеріали Комісією спільно з ГРМЕ не досліджувалися. В основу прийнятого рішення покладена лише інформація про набуте позивачем майно і дані з Державного реєстру фізичних осіб. Наведені обставини не можуть свідчити про вмотивованість і обґрунтованість оспорюваного рішення. Первинні документи в підтвердження отримання позивачем прибутку за наведений вище період не були досліджені Комісією.

91. Колегія суддів також зазначає, що позивач надав до суду висновки Національного агентства з питань запобігання корупції наведені за результатом проведення спеціальної перевірки у відповіді на запит Комісії від 19.06.2025 №21-6477/25, відповідно до якого за результатом моніторингу способу життя не встановлено невідповідності рівня життя позивача та членів його сім`ї задекларованим ними майну та отриманим доходам. Однак цим висновкам Комісія також не надала оцінку в оскаржуваному рішенні за період з 1999 по 2011 роки.

92. Зі змісту спірного рішення та пояснень відповідача вбачається, що Комісія сумнівається у відповідності кандидатури позивача на посаду судді Вищого антикорупційного суду і цей висновок основується на тому, що позивач не підтвердив інформацією, наявною і Державному реєстрі фізичних осіб фінансову спроможність таких видатків.

93. Також колегія суддів встановила, що 17.03.2026 під час співбесіди з кандидатом на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 03.06.2025 №112/зп-25 одна з членів ГРМЕ пані ОСОБА_4 (Mary K. Butler) поставила позивачу запитання щодо обставин, які не мають відношення до кандидата, зокрема, щодо:

придбання позивачем у 2023 році автомобіля Nissan X-Trail за оголошеною вартістю 1000067 грн (з 17.20 хв. відеозапису співбесіди);

отримання позивачем у період часу з 2022 по 2024 роки у власній адвокатській фірмі позики (з 20.30 хв. відеозапису співбесіди);

декларації позивачем інвестицій у три підприємства, в які позивач начебто інвестував 2,2 (два цілих дві десятих) мільйона гривень. Крім того пані ОСОБА_4 (Mary K. Butler) додатково уточнила щодо того що якщо це не я то це можливо хтось з моїм ім`ям (з 38.30 хв. відеозапису співбесіди) фактично констатуючи, що інформація стосується саме особи на ім`я ОСОБА_5 .

Однак Комісія, приймаючи рішення стосовно позивача, не з`ясувала і не пересвідчилась, чи дійсно ця інформація стосується саме позивача і чи слугувала підставою для висновків членів ГРМЕ.

В подальшому в ході постановлення додаткових запитань, доповідачем по кандидату від Комісії, пані ОСОБА_6 повторно було озвучено твердження щодо кандидата ОСОБА_1 із запитанням стосовно позичання його адвокатським об`єднанням коштів іншим особам та з`ясовувалося питання щодо отримання фінансової допомоги Кандидатом у свого підприємства (з 1.00 хв. відеозапису співбесіди).

Разом з тим матеріали перевірки щодо кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , сформовані в суддівському досьє кандидата, не містять наведених вище відомостей, для з`ясування яких позивачеві задавалися запитання в ході проведення співбесіди 17.03.2026 року пані ОСОБА_7 (Mary K. Butler) та пані ОСОБА_6 питань.

Матеріали досьє містять звернення Громадського об`єднання «Центр протидії корупції» №26_0112_04_ЦПК від 12.01.2026, вхідний у ВККСУ №02-1986/26 від 16.02.2026, в якому серед наведених у зверненні питань щодо кандидата ОСОБА_1 у пунктах під №1.2 - 1.7 (сторінки 7 - 11 звернення) містяться застереження що в порушення вимог були предметом з`ясування 17.03.2026 під час співбесіди з Кандидатом ОСОБА_1 , як таких що стосуються останнього, проте фактично стосуються іншого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 запитання щодо яких останньому ставилися під час співбесіди 02.03.2026 і відношення до позивача не мають.

94. В обсязі з`ясованих обставин цієї справи колегія суддів не може погодитися з тим, що висловлений у спірному рішенні висновок Комісії має належне обґрунтування, а головно підстави, які у своїй сукупності могли спонукати до нього.

95. В межах і цілях конкурсного відбору на посаду судді Вищого антикорупційного суду Комісія повинна досліджувати обставини щодо майна та доходів кандидата на посаду судді через призму критеріїв кваліфікаційного оцінювання, відтак має опиратися на ці обставини у своїх судженнях про (не)відповідність кандидатури на посаду судді, які, власне, й слугуватимуть основою для обґрунтування рішення за наслідками конкурсу на зайняття вакантної посади.

96. У контексті обставин цієї справи варто зауважити, що сам факт відсутності інформації про отримані позивачем доходи і матеріальної допомоги від родини, як констатувала Комісія у спірному рішенні, про які мовилося вище, не може свідчити про невідповідність кандидатури позивача критерію доброчесності.

97. Комісія не з`ясувала (принаймні не зазначила) обставин, на які посилався позивач на обґрунтування отримання ним доходів і на підтвердження фінансової спроможності на набуте ним майно. З цього приводу Комісія у спірному рішення не наводить аргументів, які, на її думку, свідчать про намір позивача приховати майно чи доходи або ж намагання зазначити недостовірні відомості в цій частині.

Комісія оцінила відсутність інформації в Державному реєстрі фізичних осіб як помилку (недбалість), але водночас в об`єктивно можливому обсязі не вмотивувала, яким чином за описаної ситуації поведінка позивача чи його ставлення до цієї інформації, принаймні зі змісту його пояснень, відрізняються від добросовісного виконання свого обов`язку.

98. З наведених міркувань колегія суддів доходить висновку, що відсутність в Державному реєстрі фізичних осіб повної інформації про отримані позивачем доходи і матеріальної допомоги, про яке йдеться у спірному рішенні, мало б щонайменше спонукати Комісію створити умови, за яких кандидат на посаду судді мав би змогу глибше пояснити ситуацію, щодо якої в Комісії виникли сумніви. Відтак з`ясовані обставини у своїй сукупності мали б бути висвітлені у рішенні за наслідками співбесіди й слугувати основою для відповідних мотивів та висновків.

Подібний підхід засвідчив би, з одного боку, ретельність Комісії до оцінювання кандидата на посаду судді, а з іншого - запобіг би виникненню ситуації, коли висновок про недоброчесність кандидата на посаду судді витікає з припущень про відсутність доходів, основаних лише на інформації, наявній у Державному реєстрі фізичних осіб, але без підтверджень того, що ця інформація була повною.

99. Колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість рішення передбачає належну його аргументацію, яка охоплює з`ясування обставин, які мають значення для ухвалення цього рішення. У сукупності це все надає рішенню якості вмотивованого, тобто такого, яке дозволяє з достатньою чіткістю розуміти, чим керувався суб`єкт, що його ухвалив.

100. Із цієї позиції покликання Комісії у спірному рішенні на відсутність інформації, а також аргументи, які наведені у цьому зв`язку, у своїй сукупності не розкрили обставин, які вказують саме на недоброчесність позивача. Зміст і обсяг висловлених у спірному рішенні тверджень у зіставленні з фактами, які зацікавили Комісію під час співбесіди, недостатні для того, щоби вважати обґрунтованим висновок про невідповідність кандидатури позивача критерію доброчесності як однієї з умов, з якою пов`язується доступ до посади судді.

101. З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок Комісії про невідповідність ОСОБА_1 критеріям, визначеним частиною четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

102. Щодо посилань позивача на процедурні порушення ухвалення оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктами 168, 169 Регламенту передбачено, що рішення за результатами спеціального спільного засідання ухвалюється в такому порядку: у спеціальному спільному засіданні проголошується вступна та резолютивна частина рішення; протягом двадцяти днів із дня проголошення вступної та резолютивної частин виготовляється повний текст рішення, який у розумні строки підписує Голова Комісії (у разі відсутності Голови - особа, яка виконує його обов`язки) та Голова ГРМЕ (у разі відсутності Голови - особа, яка виконує його обов`язки).

У рішенні за результатами спеціального спільного засідання зазначається: склад учасників; дата, місце; прізвище, ім`я, по батькові кандидата; статус кандидата в конкурсі, посада, на яку він претендує; підстави ухвалення рішення із зазначенням інформації ГРМЕ стосовно кандидата та результатів її розгляду у спеціальному спільному засіданні; результати поіменного голосування членів Комісії та ГРМЕ.

103. Однак відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що у спільному засіданні Комісії і ГРМЕ було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, що є порушеннями вимог пунктів 168, 169 Регламенту.

104. У зіставленні встановлених обставин із правовим регулюванням спірних правовідносин Суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Комісії не відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також критерію обґрунтованості, визначеному частиною другою статті 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

105. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд дійшов висновку про передчасність висновків наведених у оскаржуваному рішенні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час повторного розгляду питання щодо підтвердження здатності позивача здійснювати правосуддя в Вищому антикорупційному суді Комісія має врахувати правову оцінку та висновки, викладені в цьому судовому рішенні.

При цьому Суд зауважує, що встановлені недоліки оскаржуваного рішення не означають визнання всіх пояснень позивача обґрунтованими або встановлення Судом її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності. Вирішення цього питання належить до повноважень Комісії та потребує оцінки всіх релевантних обставин у їх сукупності з урахуванням правової оцінки та висновків Суду, викладених у цьому рішенні.

Суд звертає увагу що, він позбавлений можливості переоцінювати роботи кандидатів на посаду судді, а тим паче вказувати Комісії, які саме бали виставляти кандидату.

106. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 6 Конституції України та статті 2 КАС України адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією та законами України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню та основним засадам адміністративного судочинства.

107. В цьому випадку Суд вважає за необхідне зазначити, що окрім визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, належним і ефективним способом захисту прав, свобод і вимог позивачки є також зобов`язати Комісію у спільному засіданні у пленарному складі повторно розглянути питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання, оскільки це рішення впливає на його подальший правові відносини, зокрема, подальше затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді, зарахування кандидата на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів, передбачених статтями 77, 78 Закону №1402-VIIІ, тощо.

108. Частиною другою статті 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

109. Відповідно до частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підлягає задоволенню.

110. Приписами частини першої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, що відповідає розміру судового збору, передбаченого Законом України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою.

Таким чином, колегія суддів вбачає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 266 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17-20 березня 2026 року №173/вс-26, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та припинив участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України у спільному засіданні у пленарному складі повторно розглянути питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Головуючий А.А. Єзеров

Судді Н.В. Коваленко

А.І. Рибачук

С.М. Чиркин

В.М. Шарапа