Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №640/385/21 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 640/385/21

адміністративне провадження № К/990/13123/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ларичева Валерія Вікторовича

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року (суддя-доповідач - Кузьмишина О.М., судді: Карпушова О.В., Ключкович В.Ю.)

у справі № 640/385/21

за позовом ОСОБА_1

до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Київської міської прокуратури

третя особа: Офіс Генерального прокурора,

про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30 листопада 2020 року № 4;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23 грудня 2020 року №1183к;

- поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року апеляційну скаргу повернуто позивачу.

5. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права на такий підпис, а тому наявні підстави для її повернення згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. Суд апеляційної інстанції вказав, що адвокат Ларичев Валерій Вікторович, як представник ОСОБА_1 , не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, натомість, всупереч вимог чинного законодавства, додав до апеляційної скарги, яка має подаватися до Шостого апеляційного адміністративного суду, ордер, в якому зазначено, що правова допомога останнім надається в П`ятому апеляційному адміністративному суді.

9. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 640/21001/21.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає про порушення судом апеляційної інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, норм процесуального права, а саме статті 298 КАС України.

11. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що Шостий апеляційний адміністративний суд отримав справу за підсудністю вже з відкритим апеляційним провадженням, зобов`язаний був лише прийняти її до свого провадження та призначити до розгляду. Положення КАС України не наділяють суд, якому передано справу, повноваженнями здійснювати повторну перевірку апеляційної скарги на предмет наявності підстав для її повернення після того, як провадження у справі вже було відкрито іншим судом апеляційної інстанції. Такі дії суду апеляційної інстанції фактично є ревізією чинної ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про відкриття провадження, що суперечить принципу правової визначеності.

12. Також скаржник зазначив, що норми статті 298 КАС України чітко регламентують дії суду при вирішенні питання на стадії відкриття апеляційного провадження і дійсно встановлюють випадки, які є підставами для повернення апеляційної скарги. Однак, такі положення можуть бути застосовані судом виключно на стадії відкриття апеляційного провадження і апеляційний суд не наділений повноваженнями повернення апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

14. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України (ухвала про повернення апеляційної скарги), та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

15. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підписання апеляційної скарги особою, яка не мала права її підписувати. Оскільки до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату щодо його представництва у Шостому апеляційному адміністративному суді, тому наявні підстави для повернення такої скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

16. Верховний Суд не погоджується із цим висновком з огляду на таке.

17. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

18. Отже, при поданні апеляційної скарги суд зобов`язаний перевірити, чи підписана така скарга особою, що має право на її підпис.

19. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

20. Приписи частини першої статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

21. Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

22. Згідно з частиною другою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

23. Підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), визначено, що , назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

24. Шостим апеляційним адміністративним судом встановлено, що до апеляційної скарги представником позивача надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1073653 від 16 січня 2026 року, з якого вбачається, що органом, в якому надається правова допомога, зазначено П`ятий апеляційний адміністративний суд.

25. Однак, як вбачається з матеріалів справи, така невідповідність пояснюється тим, що представник позивача спочатку подав апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

26. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2026 року відкрив апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 16 лютого 2026 року - передав матеріали справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для подальшого розгляду.

27. Отже, саме П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснював перевірку поданої апеляційної скарги перед відкриттям апеляційного провадження, а не Шостий апеляційний адміністративний суд. У свою чергу, представник позивача, подаючи апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду, не міг у ордері зазначити Шостий апеляційний адміністративний суд як орган, в якому буде надаватись правова допомога позивачу.

28. Таким чином, Верховний Суд погоджується із доводами скаржника про те, що на момент підписання та подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду ордер серії АН №1073653 від 16 січня 2026 року був оформлений у повній відповідності до вимог Положення. Подальша зміна суду апеляційної інстанції відбулась внаслідок процесуальної передачі судом справи за підсудністю, а не внаслідок подання представником ОСОБА_1 нової апеляційної скарги.

29. Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивачу, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

31. Отже, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє права особи на судовий захист, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню.

32. Окрім того, варто зазначити, що правові висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 640/21001/21 та застосовані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, не можуть бути застосовані у цій справі, оскільки обставини, за яких виникли правовідносини у справі № 640/21001/21 та спірні правовідносини, не є подібними.

33. За таких підстав, касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 353, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ларичева Валерія Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі № 640/385/21 скасувати.

Справу № 640/385/21 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук

С.А. Уханенко,

Судді Верховного Суду