Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №260/1002/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа №260/1002/25

адміністративне провадження № К/990/38518/25, К/990/39017/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_1

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року (головуючий суддя Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року (головуючий суддя Шинкар Т.І., судді Довга О.І., Запотічний І.І.)

у справі №260/1002/25

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,

треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство у справах ветеранів України, ОСОБА_2 ,

про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - МО України), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 39 рішення МО України, оформленого протоколом засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року №31/д, про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 ;

- зобов`язати МО України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 червня 2024 року, призначити і виплатити передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - батька ОСОБА_3 , у зв`язку із смертю (загибеллю) його в період дії воєнного стану, пов`язаного із захистом Батьківщини із врахуванням висновків суду.

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позов задоволено частково.

Зобов`язано МО України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 червня 2024 року та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань МО України судовий збір у сумі 605,60 грн.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року визнано протиправним та скасовано пункт 39 рішення МО України, оформленого протоколом засідання комісії МО України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року №31/д, про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 .

В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №260/1002/25 залишено без змін.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань МО України на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання позовної заяви в сумі 605,60 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 908,40 грн.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 та не заперечується відповідачем.

4.2. Батько позивача ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

4.3. Сповіщенням сім`ї № 71 від 07 серпня 2023 року повідомлено про те, що батько позивача, молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4.4. 26 червня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

4.5. Відповідно до листа Головного управління соціальної підтримки МО України від 07 листопада 2024 року №220/13/Вих3ВХ/9570 повідомлено ОСОБА_1 про те, що Комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум розглянуто документи членів сім`ї загиблого ОСОБА_3 та прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання, оформлене протоколом від 25 жовтня 2024 року №31/д.

4.6. Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №31/д від 25 жовтня 2024 року зазначено про те, що заявник не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітній син загиблого військовослужбовця непрацездатним (особою з інвалідністю) і перебував на його утриманні. Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення цього виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на розгляд Комісії не надано. З огляду на викладене документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання.

4.7. 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до МО України із скаргою на рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

4.8. Листом від 23 грудня 2024 року Головне управління соціальної політики МО України повідомило ОСОБА_1 про те, що станом на 23 грудня 2024 року додаткові документи, якими встановлено/підтверджено його право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема документи, які підтверджують перебування на утриманні загиблого в розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановленим порядком до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та Головного управління не надходили, тому підстави для повторного розгляду документів для призначення допомоги також відсутні.

4.9. Вважаючи рішення Комісії незаконним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

5. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не надавалась оцінка всім наданим документам, а лише констатована відсутність встановлення факту перебування позивача на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Суд першої інстанції зазначив, що МО України остаточного рішення про призначення чи про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за результатами розгляду поданої позивачем заяви не прийняв, а лише повернув заяву з документами на доопрацювання. Суд вважав, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, у зв`язку із смертю (загибеллю) у період дії воєнного стану, пов`язаною із захистом Батьківщини не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на майбутнє.

6. Суд апеляційної інстанції, частково задовольнив позовні вимоги, додатково визнавши протиправним та скасувавши пункт 39 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року №31/д. Позицію суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що направлення документів позивача на доопрацювання за своєю правовою природою вже є формою рішення відповідно до приписів Порядку № 45; лише скасування незаконного рішення має наслідком вжиття заходів захисту законних прав та інтересів позивача.

При цьому, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції наголосив на необхідності при прийнятті Комісією рішення застосовувати ті нормативно-правові акти, які були чинними на момент прийняття відповідного рішення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

7. МО України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року, відмовивши у задоволенні позову повністю.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

7.2. Скаржник наполягав на тому, що ОСОБА_1 не є неповнолітньою дитиною. Водночас, відповідно до поданих позивачем документів неможливо встановити, чи є останній непрацездатним (особою з інвалідністю) та чи перебував на утриманні загиблого військовослужбовця. На цій підставі, на думку відповідача, документи ОСОБА_1 правомірно повернуто на доопрацювання.

7.3. МО України наполягає на правильності застосування до спірних правовідносин законодавства, чинного на день загибелі батька ОСОБА_1 .

8. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

8.1. Вказує на необґрунтованість касаційної скарги; зазначає, що спірні правовідносини виникли 26 червня 2024 року - з дати подання ОСОБА_1 заяви до ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому, скаржник повинен був застосовувати правове регулювання, чинне на момент прийняття відповідного рішення. На підтвердження своєї позиції посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 липня 2024 року у справі №280/3308/23.

9. Міністерство у справах ветеранів України подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що рішення, яке буде ухвалено у цій справі судом касаційної інстанції на права міністерства не вплине.

10. Також касаційну скаргу подано і ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

10.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема, позивач зазначає, що після внесення змін до Закону № 2011-XII Верховний Суд не висловлював правову позицію щодо правової природи внесених змін, виникнення права на одноразову грошову допомогу у повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця.

10.2. На переконання позивача, статус повнолітньої дитини як суб`єкта цивільних правовідносин передбачено й у спадкових правовідносинах. Суди мали врахувати приписи чинного законодавства та такий підхід мав бути використаний відповідачем і у правовідносинах, пов`язаних із правом позивача як повнолітньої дитини на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі рідного батька.

10.3. ОСОБА_1 вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач повинен був застосовувати ті нормативно-правові акти, які були чинні на момент прийняття відповідного рішення.

10.4. Вказує також на необхідність ефективного способу захисту шляхом зобов`язання МО України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

11. Міністерство у справах ветеранів України у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення, яке буде ухвалено у цій справі судом касаційної інстанції на права міністерства не вплине.

12. ОСОБА_2 направив до суду додаткові пояснення по суті касаційної скарги, у яких просить задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

13. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Спірним питанням, яке слід вирішити у межах касаційного перегляду цієї справи, є право позивача, як повнолітнього сина загиблого військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги.

15. Відповідно до частини першої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

16. За змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

17. Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

18. Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

19. Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

20. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

21. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

22. Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

23. Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

24. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

25. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

26. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

27. Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

28. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, вирішуючи питання права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168 у подібних правовідносинах, наголосила, що особливе значення для цієї категорії спорів має редакція нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

29. З огляду на зазначену позицію Верховного Суду щодо застосування редакції нормативно-правового акта, чинної на момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, колегія суддів доходить висновку, що у спірній ситуації слід застосовувати спеціальні норми права, які були чинними на дату смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30. Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

31. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що Законом визначено виключний перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, законодавець виділив окрему категорію таких осіб - дітей, які не досягли повноліття, тобто, таких, що не досягли 18 років. Стаття 16-1 Закону № 2011-XII, у редакції, чинній станом на 22 липня 2023 року, не підлягає більш широкому тлумаченню категорії осіб - дітей, ніж це визначив законодавець.

32. Варто зазначити, що суд касаційної інстанції передусім оцінює правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, правозастосування у процесі реалізації його повноважень. Тому перевірці підлягає застосування саме тієї норми права, яка регулювала спірні правовідносини у момент їх виникнення. На цій підставі Суд не дає оцінку застосуванню норми права, яку у майбутньому було змінено.

33. Враховуючи наведене правове регулювання спірних правовідносин та висновки, сформовані судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові Верховного Суду від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, колегія суддів погоджується із доводами МО України про те, що до спірних правовідносин застосовується законодавство, чинне на день загибелі військовослужбовця. Відповідно доводи ОСОБА_1 з цього приводу є необґрунтованими та помилковими. Оскільки редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII визначала право на отримання одноразової грошової допомоги дітей, які не досягли повноліття, ОСОБА_1 , будучи повнолітнім сином загиблого військовослужбовця, не має права на цю виплату.

34. Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на висновки Верховного Суду у справі №280/3308/23, оскільки такі сформовані за інших фактичних обставин справи та правового регулювання. Зокрема, спірна ситуація у справі №280/3308/23 виникла у зв`язку з поетапною виплатою одноразової грошової допомоги, хоча на момент призначення такої допомоги не було передбачено її поетапного нарахування особам, яким вона призначена.

35. За таких обставин та висновків Верховного Суду, відповідач діяв законно, у межах законодавства, чинного на дату загибелі військовослужбовця.

36. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій застосували закон, який не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли у цій справі.

37. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

38. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу Міністерства оборони України слід задовольнити, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити повністю, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі №260/1002/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді: О.П. Стародуб

С.М. Чиркін