Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №200/5193/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 200/5193/23

адміністративне провадження № К/990/37907/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/5193/23

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дяченко Олексій Володимирович,

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року (колегія суддів у складі: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржниця) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просила:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 включно;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити на користь позивачки індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січня 2008 року в сумі 85927,84 грн;

1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 21.07.2023 включно;

1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити на користь позивачки індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн на місяць у загальній сумі 288665,03 грн за період із 01.03.2018 до 21.07.2023 включно відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

2. В обґрунтування позову позивачка покликається на те, що з 05.03.2003 до 21.07.2023 проходила військову службу у В/ч НОМЕР_1 , і в цей період їй не була в повному обсязі нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Позивачка вважає, що її права були порушені, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду за їх захистом.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення учасника бойових дій від 05.10.2015 серії НОМЕР_2 .

4. З 01.12.2015 до 21.07.2023 позивачка проходила військову службу у В/ч НОМЕР_1 , що підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_3 .

5. На підставі наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 21.07.2023 № 177 позивачку з 21.07.2023 виключено зі списків військової частини, справи та посаду здано, знято з усіх видів забезпечення.

6. 16.08.2023 представник позивачки звернувся із заявою до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, яку відповідач отримав 22.08.2023. Однак на день подання позовної заяви відповіді на неї не надано.

7. Уважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

8.1. визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 до 21.07.2023 включно;

8.2. зобов`язано В/ч НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січня 2008 року, а за період із 01.03.2018 до 21.07.2023 включно - березня 2018 року з урахуванням правових висновків суду;

8.3. відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.

9. Визначивши січень 2008 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018, а березень 2018 року - місяцем підвищення доходу, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у відповідній частині та зазначив про необхідність вирішення відповідачем питання щодо наявності підстав для виплати позивачці індексації у березні 2018 року шляхом установлення співвідношення між розміром підвищення її грошового доходу та сумою індексації, що склалася в цьому місяці.

10. Щодо виплати індексації у конкретному розмірі суд зазначив, що розрахунок її суми належить до компетенції відповідача як органу, у якому позивачка проходила службу та який виплачував їй грошове забезпечення, а тому суд не може підміняти цей орган і визначати суму індексації на власний розсуд.

11. Постановою від 04.09.2024 Перший апеляційний адміністративний суд змінив рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024, виклавши абзац третій його резолютивної частини в редакції, якою зобов`язано В/ч НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січня 2008 року, а за період із 01.03.2018 до 21.07.2023 нарахувати й виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 2441,24 грн щомісячно відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078;

11.1. в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 залишено без змін.

12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині протиправності бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачці індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати й виплатити зазначену індексацію за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року, а також щодо передчасності позовних вимог щодо нарахування й виплати індексації в заявленому позивачкою розмірі 85927,84 грн.

13. Узявши до уваги, що вирішення питання щодо визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки за спірний період сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивачки, суд апеляційної інстанції, урахувавши суму грошового забезпечення позивачки в лютому й березні 2018 року, дійшов висновку, що в спірний період позивачка мала право на нарахування й виплату індексації-різниці, та визначив її розмір.

14. Водночас, установивши, що позивачці були нараховані певні суми індексації в спірний період, а суд не мав відомостей щодо сум і періодів такого нарахування, зважаючи на те, що виплата індексації здійснюється пропорційно відпрацьованому часу, суд апеляційної інстанції вважав неможливим розрахувати загальну суму індексації-різниці за спірний період.

15. Додатково в постанові від 04.09.2024 зауважено, що під час визначення розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), відповідно до якого, на думку суду апеляційної інстанції, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яка не має разового характеру.

Короткий зміст і обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції

16. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, яке, на думку позивачки, ухвалено з порушенням норм матеріального й процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

17. У касаційній скарзі підставою для відкриття касаційного провадження скаржниця вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

18. В оскаржуваному судовому рішенні, на думку скаржниці, не враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 03.04.2024 у справі № 420/8465/23, від 25.07.2024 у справі № 280/5666/22, від 31.07.2024 у справі № 200/4613/22 та інших постановах.

19. На переконання скаржниці, під час вирішення спору не досліджено обставин, наведених у положеннях Порядку № 1078, та не встановлено фактичних обставин, а саме: розміру грошового доходу позивачки в лютому 2018 року; розміру грошового доходу позивачки в березні 2018 року; чи збільшився або зменшився грошовий дохід позивачки в березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року; розміру індексації грошового забезпечення в березні 2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, унаслідок чого позивачку позбавлено права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 до дати звільнення.

20. Позивачка також зазначає, що в цій справі не повністю досліджено складові грошового забезпечення, які мають бути враховані до складу місячного грошового забезпечення для визначення, чи набула право позивачка на отримання індексації-різниці в оскаржуваний період.

20.1. Зокрема, за словами позивачки, суд апеляційної інстанції штучно збільшив її грошове забезпечення в березні 2018 року, що стало підставою для зменшення індексації-різниці, урахувавши до складу місячного грошового забезпечення одноразову грошову винагороду за участь в АТО/ООС, яка, на думку позивачки, є одноразовою виплатою, має окремий, особливий і непостійний вираз виплати, не виплачується кожен місяць автоматично всім військовослужбовцям та не має постійного характеру.

21. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мартинюк Н.М., судді Загороднюк А.Г., Жук А.В.

22. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 відкрито касаційне провадження № К/990/37907/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

23. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, уважаючи наведені в ній доводи безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Зокрема, відповідач зазначає, що у 2023 році підприємства, установи й організації були звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, у тому числі грошового забезпечення, відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Доводи позивачки про належність їй, починаючи з 01.03.2018, фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн відповідач уважає необґрунтованими, посилаючись на помилкове, на його думку, тлумачення абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078. Обчисливши суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року в розмірі 19,38 грн, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

24. Унаслідок перебування судді Мартинюк Н.М. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, що унеможливлювало її участь у розгляді касаційної скарги, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.09.2025 № 1102/0/78-25 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Загороднюк А.Г.

25. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2025 справу № 200/5193/23 прийнято до провадження визначеної колегії суддів, а ухвалою від 01.07.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Оцінка Верховним Судом висновків суду, рішення якого є предметом перегляду, та аргументів учасників справи

26. За правилами частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

27. Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального й матеріального права, керується зазначеним нижче.

29. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон № 2011-XII.

30. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

31. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-XII).

32. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

33. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

34. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - установлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

35. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

36. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

37. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (пункт 1 цього Порядку).

38. Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

39. В абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про поняття «індексація-різниця», право на яку виникає тільки тоді, коли в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

40. Спірні правовідносини в цій справі виникли щодо нарахування й виплати позивачці в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 21.07.2023.

41. Водночас, за змістом касаційної скарги, позивачка не погодилася з рішенням суду апеляційної інстанції в частині розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 21.07.2023, з огляду на що Верховний Суд зауважує таке.

42. Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку № 1078 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація нараховується або не нараховується, а саме: сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

43. Якщо в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації в розмірі 103 відсотки.

44. Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

45. Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

46. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого пункту 5 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у зв`язку з підвищенням у березні 2018 року доходу військовій частині належало вирішити питання, чи має військовослужбовець право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

47. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 24.01.2024 у справі № 200/11549/21 та ін.

48. З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078, позивачка має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року.

49. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

50. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку № 1078, то системний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

51. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

52. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078).

53. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

54. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

55. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

56. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 та інших постановах у подібних правовідносинах.

57. Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин у лютому-березні 2018 року.

58. Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

59. 20.07.2018 набрав чинності Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).

60. Пункт 2 розділу І Порядку № 260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

61. Водночас для визначення складу грошового забезпечення позивачки за лютий та березень 2018 року застосуванню підлягали положення Інструкції № 260, яка була чинною у цей період. При цьому для цілей визначення розміру підвищення доходу в березні 2018 року до сум грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року підлягають включенню лише ті його складові, які не мають разового характеру, що відповідає підходу, викладеному Верховним Судом у постанові від 09.11.2023 у справі № 420/3131/22.

62. Суд апеляційної інстанції визнав за позивачкою право на нарахування й виплату індексації-різниці, застосовуючи підхід, наведений у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, однак, обраховуючи суму цієї індексації, належним чином не дослідив складових грошового забезпечення позивачки за лютий та березень 2018 року, які мають бути враховані під час визначення розміру підвищення її доходу в березні 2018 року, та не з`ясував, які з таких складових не мають разового характеру.

63. Від установлення розміру складових грошового забезпечення, з`ясування, які з них не мають разового характеру та відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 підлягають урахуванню під час визначення розміру підвищення доходу, залежить правильність розрахунку розміру підвищення грошового доходу та, відповідно, розміру індексації-різниці, належної до виплати.

64. Верховний Суд також уважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про неможливість здійснити розрахунок індексації в конкретному, визначеному позивачем, розмірі через відсутність відомостей щодо сум та періодів нарахування грошового забезпечення.

65. З цього приводу Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частин третьої, шостої-восьмої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

66. Будь-яка особа, у якої перебуває доказ, повинна видати його на вимогу суду.

67. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів із дня вручення ухвали.

68. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

69. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

70. З огляду на зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають установленню й лежать в основі позовних вимог і заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

71. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України суд апеляційної інстанції не вжив визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення й витребування доказів із власної ініціативи.

72. Питання розрахунку суми індексації грошового забезпечення та її стягнення в судовому порядку є актуальним для позивачки й на стадії касаційного перегляду судових рішень.

73. В обґрунтування касаційної скарги позивачка указувала, серед іншого, на постанову Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, у якій колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції в частині проведеного розрахунку суми індексації грошового забезпечення на підставі грошового забезпечення військовослужбовця за лютий 2018 року й березень 2018 року та його складових, які не мають разового характеру.

74. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував того, що, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для належного й ефективного захисту прав та інтересів позивача суду необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачкою сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми індексації грошового забезпечення, на які позивачка має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

75. Отже, доводи позивачки, викладені в касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли підтвердження в частині необхідності належного встановлення складових грошового забезпечення за лютий і березень 2018 року та перевірки правильності визначення розміру індексації-різниці.

76. Щодо позовних вимог за період 2023 року Верховний Суд погоджується з доводами відповідача.

77. Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік.

78. Зазначене положення Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було чинним протягом 2023 року, а дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на цей період було зупинено.

79. Отже, оскільки дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік, правові підстави для нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2023 були відсутні.

80. Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.06.2024 у справі № 200/2319/23, від 18.12.2025 у справі № 380/5270/24.

81. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права під час установлення обставин, необхідних для правильного визначення розміру індексації-різниці, і ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції з огляду на межі повноважень, визначені статтею 341 КАС України, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог щодо нарахування й виплати індексації-різниці за період із 01.03.2018 до 21.07.2023 підлягає скасуванню, а справа в цій частині - скеруванню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

82. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків та правових позицій Верховного Суду, наведених вище, у тому числі щодо порядку визначення розміру індексації-різниці, складових грошового забезпечення, які підлягають урахуванню при визначенні розміру підвищення доходу, а також щодо правового регулювання індексації грошового забезпечення у 2023 році. Зокрема, суду необхідно з`ясувати складові грошового забезпечення позивачки за лютий та березень 2018 року, установити, які з них не мають разового характеру, надати оцінку підставам, періодичності та характеру виплати винагороди за участь в АТО/ООС, перевірити правильність розрахунку індексації-різниці, надати оцінку відповідним доводам сторін і залежно від установленого правильно застосувати норми матеріального права та ухвалити судове рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

83. У неоскаржуваній частині, яка не є предметом касаційного перегляду в межах цього касаційного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до правил статті 350 КАС України підлягає залишенню без змін.

84. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дяченко Олексій Володимирович, задовольнити частково.

2. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року в частині позовних вимог щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 21.07.2023 скасувати, а справу в цій частині скерувати на новий судовий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.

3. В іншій частині постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк