Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №460/19851/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/19851/25 пров. № А/857/25757/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 460/19851/25 за первісним позовом Головне управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинення певних дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Щербакова В.В. у м. Рівне Рівненської області 03 квітня 2026 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення 03 квітня 2026 року), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі також – ГУ ДПС, позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , відповідач), в якому просило суд стягнути податковий борг в розмірі 122 790,66 грн., в т.ч.: - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) в сумі 63 031,47 грн та перерахувати на рахунок UA668999980333159341000017527, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/11010500; - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (11010100) в сумі 10 237,81 грн. та перерахувати на рахунок UA608999980333189340000017527, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг./11010100; - по податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) в сумі 49 521,38 грн та перерахувати на рахунок UA698999980313030029000017001, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл./14010100.

Також із зустрічним позовом до ГУ ДПС звернулась ОСОБА_1 , в якому просила визнати протиправним дії ГУ ДПС по нарахуванню в інтегрованій картці платника податків (далі – ІКПП) пені по податку на доходи з фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 122 790,66 грн.. та зобов`язати анулювати її.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року первісний позов ГУ ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг із пені в загальній сумі 3 329,65 грн., в т.ч. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) в сумі 3 329,65 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинення певних дій задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ДПС по нарахуванню в інтегрованій картці платника податків пені по податку на доходи з фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 119 461,01 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС, оскільки вважає його незаконним, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким первісний позов ГУ ДПС задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги долучені до матеріалів справи дані з ІКПП щодо податкової заборгованості, а саме пені.

У відповідь на подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що зі змісту інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вбачається, що за останньою обліковується податковий борг у розмірі 122 790,66 грн., в т.ч.:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) в сумі 63 031,47 грн;

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (11010100) в сумі 10 237,81 грн.

- по податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) в сумі 49 521,38 грн.

Водночас, із таких даних також вбачається, що підставою для визначення відповідного розміру податкового боргу є відомості, внесені контролюючим органом до такої інтегральної картки про нарахування пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, а також застосування штрафних санкцій згідно у зв`язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом (пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України)).

Судом також встановлено, що нарахування пені відповідачеві проводилося, у зв`язку із несплатою платником податків визначених контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень:

- форми «Р» № 0005291742/1 від 27.12.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, станом на 31.01.2019 р сальдо недоїмки складає 53063,29 грн., сальдо по нарахованій пеня складає 16662,51 грн., нарахування пені контролюючим органом по такому рішенню розпочато 03.02.2016 р.

- форми «Р» № 0005301742 від 27.12.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку вигляді заробітної плати, станом на 31.12.2024 р. сальдо недоїмки складає 6621,88 грн., сальдо по нарахованій пеня складає 0 грн., нарахування пені контролюючим органом по такому рішенню розпочато 05.12.2014 р.

- форми «Р» № 0005281742 від 27.12.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів (робіт, послуг), станом на 31.12.2024 р. сальдо недоїмки складає 39410,58 грн., сальдо по нарахованій пеня складає 13016 грн., нарахування пені контролюючим органом по такому рішенню розпочато 05.12.2014 р.

Також, як слідує із наданих до позову матеріалів, згідно податкового повідомлення-рішення № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 від 25.02.2025 року у зв`язку тривалою із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання (пункт 124.1 статті 124 ПК України), визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0005291742/1 від 27.12.2012 року, до відповідача було застосовано штраф в розмірі 645,47 грн. що складає 10% від простроченого грошового зобов`язання на суму 6454,63 грн.

При цьому, згідно розрахунку штрафних фінансових санкцій до даного податкового повідомлення-рішення період прострочення складає 1322 днів з 03.02.2016 року по 16.09.2019 року. Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслане за податковою адресою відповідача 25.02.2025 р., однак не було вручено платнику податків з причин закінчення термінів зберігання поштового відправлення.

Судом встановлено із інтегральної картки платника податків, що вищеописана заборгованість за податковими повідомленнями рішеннями форми «Р» № 0005291742/1 від 27.12.2012 року, форми «Р» № 0005301742 від 27.12.2012 року, форми «Р» № 0005281742 від 27.12.2012 року була погашена платником податків в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення податкової заборгованості. Кінцеве виконання та погашення якої відбулося 10.10.2025 року.

Відтак, контролюючим органом за період прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання по переліченим вище податковим повідомленням-рішенням було нараховано пеню, а саме:

- по формі «Р» № 0005291742/1 від 27.12.2012 р. за період із 03.02.2016 р. по 10.10.2025 р. нараховано пеню в розмірі 79048,51 грн., із неї 13332,86 грн. погашено 10.10.2025 р. платником податків, залишок непогашеної станом на 31.10.2025 р. складає 65715,65 грн.;

- по формі «Р» № 0005301742 від 27.12.2012 р., за період із 05.04.2014 р. по 10.10.2025 р. нараховано пеню в розмірі 10237,81 грн., залишок непогашеної складає 10237,81 грн.

- по формі «Р» № 0005281742 від 27.12.2012 р. за період із 05.04.2014 р. по 10.10.2025 р. нараховано пеню в розмірі 62517,43 грн., із неї 13204,97 грн. погашено 10.10.2025 р. платником податків, залишок непогашеної станом на 31.10.2025 р. складає 49521,38 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено пунктом 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 53 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними підпунктами 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення- рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно зі статтею 129.1.1 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені згідно статті 129.3. ПК України закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Статтею 129.4 ПК України визначено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС, згідно з абзацом першим пункту 1 глави 1 розділу II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфін України № 422 від 07.04.2016 (чинного на момент виникнення спірних відносин, далі також – Порядок № 422), за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками, відкриваються інтегровані картки платника (далі також - ІКП).

Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДПС, визначені главою 7 розділу III Порядку № 422 та статтею 129 ПК України.

Абзацом другим пункту 4 глави 2 розділу ІІІ Порядку № 422 визначено, що після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

За своєю суттю пеня є видом юридичної відповідальності, яка застосовується до платників податків за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань, та нараховується на основну суму грошового зобов`язання яка визначається платником податку та/або контролюючим органом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку із несплатою узгодженої суми податкових зобов`язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПК України вказана заборгованість набула статусу податкового боргу.

В той же час, підпунктом 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України передбачено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

З наведеного слідує, що пеня, нарахована поза межами граничного строку для її нарахування, має бути самостійно списана контролюючим органом без формування вимог про її сплату платником податків.

Разом з тим, як слідує із наданих до позовної заяви розрахунків у інтегральній картці платника податків, таких вимог контролюючий орган не дотримався. Оскільки продовжив нарахування пені поза межами граничного строку, а саме:

- по податковому повідомленню-рішенню форми «Р» № 0005291742/1 від 27.12.2012 р. строк для нарахування пені складає із 03.02.2016 р. по 02.02.2019 р. Сума нарахованої пені в межах граничного строку 16662,51 грн., частина якої в сумі 13332,86 грн. погашена 10.10.2025 р. платником податків, а відтак залишок непогашеної пені, яка мала бути нарахована платнику податків станом на 02.02.2019 р., складає 3 329,65 грн.;

- по податковому повідомленню-рішенню форми № 0005301742 від 27.12.2012 р. граничний строк для нарахування пені складає із 05.04.2014 р. по 04.04.2017 р. Сума нарахованої пені в межах граничного строку не визначалася контролюючим органом. Нарахування пені, що визначена у інтегрованій картці, по даному податковому повідомленню- рішенню відбулося поза межами граничного строку;

- по податковому повідомленню-рішенню форми № 0005281742 від 27.12.2012 р. граничний строк для нарахування пені складає із 05.04.2014 р. по 04.04.2017 р. Сума нарахованої пені в межах граничного строку 13016 грн., яка в сумі 13204,97 грн. погашена 10.10.2025 р. платником податків, а відтак залишок непогашеної пені, яка мала бути нарахована платнику податків станом на 04.04.2017 р., складає від`ємне значення 188,97 грн. на користь платника податків.

З наведеного слідує, що лише частина із розрахованої податковим органом пені у інтегрованій картці платника податків - відповідача була визначена в межах граничного строку для нарахування пені, що визначений підпунктом 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України, решта розрахованої пені поза межами граничного строку була нарахована контролюючим органом в супереч положенням вище вказаного закону, а відтак підлягає анулюванню, та не може бути стягнутою в примусовому порядку.

Що ж до правових підстав для стягнення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 від 25.02.2025 року про застосування штрафу в розмірі 645,47 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування і складає 10% від простроченого грошового зобов`язання на суму 6454,63 грн., апеляційний суд зазначає так.

Згідно розрахунку штрафних фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 прострочення відбулося в продовж періоду у 1322 днів з 03.02.2016 р. по 16.09.2019 р. у зв`язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання (пункт 124.1 статті 124 ПК України), визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0005291742/1 від 27.12.2012 р., яке було надіслане за податковою адресою відповідача 25.02.2025 р. однак, не було вручено платнику податків з причин закінчення термінів зберігання поштового відправлення.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За пунктом 58.2 статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (пункт 42.1 статті 42 ПК України).

За правилами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Всі фізичні особи платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 63.5 статті 63 ПК України).

Згідно з вимогами пункту 1 Розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі також – Положення № 822), усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.

За правилами пункту 1 Розділу IX Положення № 822 фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.

Пунктом 70.1 статті 70 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Відповідно до підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

За правилами пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Отже, законодавством встановлено обов`язок фізичної особи - платника податків у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки, подавати контролюючим органам відомості про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зв`язку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобов`язань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені нормами ПК України, зазначені зобов`язання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Згідно з вимогами пункту 2 Розділу II Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі також – Порядок № 610), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку № 610 податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

За приписами пункту 6 Розділу IV Порядку № 610 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 59.3 статті 53 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з вимогами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення та стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Однак, як слідує із матеріалів справи, жодної податкової вимоги, про сплату податкового боргу, що виник за наслідком застосування до відповідача штрафних санкцій згідно із податковим повідомленням-рішенням № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 від 25.02.2025 року про застосування штрафу в розмірі 645,47 грн., контролюючим органом не формувалося та відповідно не надсилалося платнику податків. Наявний же у справі корінець до податкової вимоги № 1445 від 02.08.2012 р. не стосується даного податкового боргу, оскільки складена така вимога ще у 2012 році, тобто за 13 років до визначення контролюючим органом податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 від 25.02.2025 року.

З огляду на положення пункту 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган не виконав усіх необхідних заходів для набуття права на стягнення податкового боргу із платника податків, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 від 25.02.2025 року, а відтак не набув права на примусове стягнення такої заборгованості.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Таким чином, порядок та строки нарахування пені обчислюються у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а саме: починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. по день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Положеннями пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» включено пункт 129.9 у статтю 129 ПК України такого змісту: « 129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках, зокрема: 129.9.1. закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.».

Відтак, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Пеню на податковий борг податкова служба нарахувала 16.02.2019, 10.10.2025, та 26.03.2025.

Станом на ці дати минуло більше 1095 днів, що настають за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 (далі також – Порядок № 5).

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКПП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКПП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКПП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Облік платежів ведеться в ІКПП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКПП розрахункових операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, спірна заборгованість виникла у зв`язку з несплатою боржником у добровільному порядку податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом. Зокрема, склад боргу включає пеню, нараховану на заборгованість минулих періодів відповідно до вимог ст. 129 ПК України та згідно з податковим повідомленням-рішенням № 3757/Ж10/17-00-24-07-22/2743903023 від 25.02.2025 року.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та фактичне підтвердження лише частини заборгованості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення первісного позову, що забезпечить дотримання балансу інтересів сторін та справедливе вирішення адміністративного спору.

Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 460/19851/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді І. В. Глушко

Н. М. Судова-Хомюк