Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/2956/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2956/26 пров. № А/857/36376/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 380/2956/26 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення податкового боргу,-

суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І.,

час ухвалення рішення 22 квітня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 22 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося в суд з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення податкового боргу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року позов задоволено. Стягнуто кошти з рахунків/електронних гаманців, у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих ДП «Львіввугілля» ((80001, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26; код ЄДРПОУ 32323256) та його відокремлених підрозділів, також з його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритого у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення його податкового боргу в сумі 67 227 912,69 гривень

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що пеня не може нараховуватись до попередніх штрафах санкцій, що суперечить нормам чинного законодавства. Просить також взяти до уваги, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, здійснює часткову сплату податкових зобов`язань. Фінансовий стан підприємства є критичним і таким, що не дає змоги самостійно вирішити питання погашення заборгованості перед бюджетом. Вказав, що діяльність підприємства є необхідною для енергетичної безпеки, економічної стабільності та обороноздатності держави.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Державне підприємство «Львіввугілля» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа з 17.01.2003; перебуває на обліку як великий платник податків у Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків.

Державне підприємство «Львіввугілля» має податкову заборгованість перед бюджетом.

Заборгованість державного підприємства «Львіввугілля» яка підлягає стягненню складає 67 227 912,69 грн та виникла на підставі:

По податку на додану вартість:

- нараховано по декларацiї з податку на додану вартiсть N 9322326007 вiд 17.10.2025 термін сплати 30.10.2025 на суму 27 058 271,00 грн;

- нараховано по декларацiї з податку на додану вартiсть N 9361675473 вiд 19.11.2025 термін сплати 01.12.2025 на суму 26 603 792,00 грн;

- нараховано відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у з`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9397466358 за 01.04.2025 термін сплати 18.2.2025 на суму 21 975,00 грн;

- нараховано по декларацiї з податку на додану вартiсть №9397074973 вiд 18.12.2025 термін сплати 30.12.2025 на суму 6 413 254,00 грн.

Станом на 01.10.2025 року податковий борг ДП «Львіввугілля» по ПДВ, відповідно до інтегрованої картки платника податків, становив 1 524 484 224,08 гривень.

За період з 01.10.2025 по 31.12.2025 в рахунок погашення податкового боргу по ПДВ від ДП «Львіввугілля» до державного бюджету в результаті добровільної сплати та в результаті вжиття заходів стягнення боргу по податку на додану вартість надійшли кошти в сумі 22 523 336,81 гривень.

Відомості про актуальний стан заборгованості підтверджуються довідкою ГУ ДПС у Львівській області про розрахунок суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по ДП «Львіввугілля» станом на 19.02.2026.

Також вказане підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

У зв`язку з непогашенням відповідачем податкового боргу в розмірі, позивач звернувся із цим позовом про стягнення відповідних сум.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з пунктом 36.1, пунктом 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування( п.57.1 статті 57 податкового кодексу України).

Згідно п.57.3 ст.53 Податкового Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України , платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, оскільки відповідачем не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ця сума набула статусу податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання ст.59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ю» №1/171 від 17.06.2003. Сума податкового боргу узгоджена.

Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу в розмірі 67 227 912,96 грн до суду не надав. Доказів оскарження вимоги теж не долучив.

Щодо того, що заявлена до стягнення пеня в сумі 235 876,16 грн є неправомірною, повторно нарахованою застосованою з порушенням норм чинного податкового законодавства то колегія суддів зазначає, що станом на момент скерування позовноі? заяви щодо стягнення цього податкового боргу були відсутні будь-які рішення судів чи рішення контролюючого органу про визнання даноі? нарахованоі? пені (податкового боргу) неправомірною (неузгодженою, такою що підлягає списанню).

Окрім того ДП «Львіввугілля» не вживає жодних діи? щодо оскарження (адміністративного чи судового) наявного у нього податкового боргу, в тому числі і нарахованоі? пені за період з 03.09.2018 по 31.10.2025 на податкове повідомлення- рішення No 0007174808 від 20.08.2018 на загальну суму 235 876,16 грн, яка в результаті і?і? несплати набула статусу податкового боргу.

Окрім того Постановою Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі No 160/13436/22 визначено правомірність нарахуваних контролюючим органом зобов`язань (пені) в ході розгляду справи про стягнення податкового боргу.

Судом встановлено, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлении? процесуальноі? можливості здіи?снювати правовии? аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.

Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податковоі? перевірки відповідача, на підставі якоі? контролюючим органом прии?нятии? акт індивідуальноі? діі?, має здіи?снюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальноі? діі?, зокрема податкового повідомлення-рішення.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостіи?но визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податковоі? вимоги, дотримання позивачем порядку здіи?снення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі No817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі No2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі No804/8630/16, від 12.07.2022 у справі No160/7345/20 та інших.

При цьому колегія суддів наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлении? процесуальноі? можливості здіи?снювати правовии? аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлении? процесуальноі? можливості здіи?снювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здіи?снюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження діи? контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічнии? позов.

Отже, на підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 380/2956/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.