Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №456/2813/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 456/2813/26 пров. № А/857/39108/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря Березюка Д.О.,

представниці апелянта Джуфер-Босик В.М.,

представниці відповідача Решетняк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2026 року (ухвалене головуючим – суддею Бучківський В.Л. у м. Стрий) у справі № 456/2813/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту патрульної поліції 6АВ №14723292 від 28.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з огляду на таке. Автомобіль RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 є власністю Комунального підприємства «Стрийводоканал», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Він, ОСОБА_1 , є директором КП «Стрийводоканал», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Легковий автомобіль RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 рік випуску 2023, передано ІНФОРМАЦІЯ_1 для доукомплектування у Збройні Сили України, що підтверджується наступними документами: зведеним нарядом № 12820 від 05.09.2025; нарядом підприємства № 12821 від 05.09.2025; довідкою про прийом автомашини № 12823 від 05.09.2025. Відтак, до моменту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі – КУпАП), легковий автомобіль RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 вибув з володіння КП «Стрийводоканал» та переданий ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується належними документами. Таким чином, в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки він не перебував, та не міг перебувати за кермом транспортного засобу - легкового автомобіля RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 . У зв`язку з наведеним вище, 30.04.2026 на офіційну електронну адресу Департаменту патрульної поліції public@patrol.police.gov.ua. ним було надіслано заяву про звільнення від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення та додані всі підтверджуючі документи. 13.05.2026 засобами поштового зв`язку, ним отримано рішення Департаменту патрульної поліції № 17976-2026 від 05.05.2026, яким відмовлено у звільненні від відповідальності за адміністративне правопорушення. Він не погоджується з таким рішенням Департаменту патрульної поліції, у зв`язку з чим звертається з позовною заявою про скасування постанови серії 6АВ № 14723292 від 28.04.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.06.2026 в задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів дотримання умов звільнення від адміністративної відповідальності. Не вчинення ж таких обов`язкових дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення Позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що після передачі, автомобіль «Renault Duster» НОМЕР_1 , перебував в користуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 . З огляду на викладене, враховуючи, що на період використання ЗСУ транспортного засобу, власник не має фізичного контролю над переданим згідно відповідних документів транспортним засобом, а водій та порядок використання транспортного засобу визначається відповідною військовою частиною або ТЦК, власник транспортного засобу в умовах воєнного стану не може здійснити відповідні дії для внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, як і не може нести відповідальність за дії водія, призначеного військовою частиною чи ТЦК.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Представниця апелянта в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представниця відповідача, заперечила проти задоволення апеляційної скарги та надала пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 28.04.2026, о 0 год. 03 хв., за адресою М06 Київ-Чоп 584 км. 510 м., зафіксовано транспортний засіб RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 78 км/год, чим порушила п.12.9.(б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 4 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, 025-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.

Відтак, згідно наведеного вище колегія суддів встановила, що передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

Разом з цим, позивач вказує, що легковий автомобіль RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 рік випуску 2023, передано ІНФОРМАЦІЯ_1 для доукомплектування у Збройні Сили України, а відтак в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки він не перебував, та не міг перебувати за кермом транспортного засобу.

Щодо наведених обставин справи та доводів позивача то колегія суддів зазначає таке.

Згідно примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вимогами статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за. якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ст. 14-2 КУпАП.

Згідно з ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2-цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Нормами ст. 279-3 КУпАП передбачені правила звільнення від адміністративної відповідальності саме у випадках коли особа, яку притягнуто до відповідальності, дійсно не вчиняла інкримінованого їй адміністративного правопорушення, яке відбувається шляхом заміни суб`єкта адміністративного правопорушення з метою індивідуалізації покарання.

Відтак, відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у випадку якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями. Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби. Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Відповідно до п. 10 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921, (далі – Положення) завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома через відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки до керівників підприємств, установ та організацій шляхом вручення відповідних часткових нарядів та громадян - власників транспортних засобів у разі введення правового режиму воєнного стану шляхом вручення часткових нарядів.

Відповідно до п. 14 Положення керівник підприємства, установи та організації зобов`язаний: забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

Щодо порядку передачі транспортних засобів: Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2 (пункт 21 Положення).

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу RENAULT DUSTER (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), станом на момент фіксації адміністративного правопорушення в автоматичному режимі, вказаний автомобіль перебував і перебуває у власності юридичної особи — Комунального підприємства «Стрийводоканал».

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником (директором) КП «Стрийводоканал» є ОСОБА_1 .

05.09.2025 на підставі рішення Стрийської районної військової адміністрації Львівської області, наряду № 12821 від 05.09.2025 та зведеного наряду № 12820 від 05.09.2025 (містяться в матеріалах справи) представниками КП «Стрийводоканал» та ІНФОРМАЦІЯ_1 було підписано Довідку про прийом автомашини від 05.09.2025, згідно якої у межах виконання військово-транспортного обов`язку транспортний засіб марки RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є КП «Стрийводоканал» було передано ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, починаючи з 05.09.2025 транспортний засіб RENAULT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває у фактичному користуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з цим, суд першої інстанції виснував, що станом на момент фіксації правопорушення в автоматичному режимі, в Єдиному державному реєстру транспортних засобів МВС будь-які відомості про зміну користувача чи вилучення автомобіля були відсутні.

Щодо такого висновку суду першої інстанції потрібно зазначити таке.

Згідно з п. 4 ст. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145 (далі – Порядок 1145), належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п. 3 Порядку 1145 підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Підпунктами 8,9 пункту 28 Порядку 1145 передбачено, що для оформлення належного користувача на транспортний засіб, окрім іншого до Реєстру для автоматизованого обліку вносяться дані про марку, модель, номерний знак, свідоцтва про реєстрацію та ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) та дані власника транспортного засобу.

Пунктом 14 Порядку 1145 передбачено, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача.

У пункті 17 Порядку 1145 передбачено, що до сервісного центру МВС заявниками подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 1; 2) паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідка на постійне проживання, або посвідка на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред`являється один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія. У разі відсутності у визначених абзацом першим цього підпункту документах відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України заявник подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання (для внутрішньо переміщених осіб), або витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування), чи пред`являє один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія; 3) довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту); 4) відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); 5) документи, що підтверджують повноваження представника (у разі звернення уповноваженого представника); 6) посвідчення водія належного користувача, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, що зазначений у заяві (у разі, коли право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту).

Відтак, відповідно до зазначеного вище Порядку 1145 належний користувач визначається безпосередньо власником транспортного засобу, про що подається спільна заява, до якої додаються всі необхідні документи.

Однак, як згадувалось вище, на підставі рішення Стрийської районної військової адміністрації Львівської області транспортний засіб RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 передано ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення потреб військових формувань на особливий період, у межах виконання військово- транспортного обов`язку.

Після передачі, автомобіль RENAULT DUSTER НОМЕР_1 , перебував в користуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на викладене, враховуючи, що на період використання ЗСУ транспортного засобу, власник не має фізичного контролю над переданим згідно відповідних документів транспортним засобом, а водій та порядок використання транспортного засобу визначається відповідною військовою частиною або ТЦК, власник транспортного засобу в умовах воєнного стану не може здійснити відповідні дії для внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, як і не може нести відповідальність за дії водія, призначеного військовою частиною чи ТЦК.

А тому, на дату, зазначену в оскаржуваній постанові транспортний засіб RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебував у віданні та користуванні КП «Стрийводоканал», як наслідок керівник підприємства не може нести відповідальність за перевищення швидкості руху обумовленим транспортним засобом, оскільки такий вилучений для потреб військових формувань на особливий період.

Враховуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, враховуючи наведене вище, наявні підстав для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення

Разом з цим, в силу вимог ст. 286 КАС України в частині визнання протиправною спірної постанови слід відмовити.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції — скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2026 року у справі № 456/2813/26 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Постанову 6АВ № 14723292 від 28 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати і закрити справу про адміністративні правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року