Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №260/9171/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/9171/25 пров. № А/857/27992/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю:

представник позивача Євчинець Р.М.

представник відповідача Харламбова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 260/9171/25 за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс» про визнання протиправним та скасування висновку (головуючий суддя Іванчулинець Д.В., м.Ужгород, судове рішення проголошено 03.04.2026, повне судове рішення складено 13.04.2026),-

В С Т А Н О В И В:

13.11.2025 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Південного офісу Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс» (далі – третя особа, ТзОВ «Будівельна фірма Будінвестальянс»), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби України від 30.10.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-08-21-008446-а;

- стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірним Висновком відповідача зобов`язано Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області розірвати договір про закупівлю з ТзОВ «Будівельна фірма Будінвестальянс» укладений за результатами процедури відкритих торгів за предметом закупівлі «Поточний ремонт земляного полотна підходів до шляхопроводу на км 9+412 автодороги М-25 КПП «Соломоново» – Велика Добронь – Яноші, Закарпатська область (ліквідація локальних зсувів на км 9+262 та км 9+735). Підставою прийняття такого рішення відповідачем стали виявлені під час моніторингу порушення процедури публічних закупівель зокрема щодо оформлення договору та надання тендерної пропозиції. Порушення полягали у відсутності окремого додатку з переліком документів, які подаються учасником, а також відмінності між проектом договору у складі тендерної документації та підписаним договором.

Позивач зі спірним висновком не погоджувався, вважав виявлені порушення формальними. Крім того вважав, що відмінність між проектом договору у складі тендерної документації та підписаним полягає лише в редакційних змінах, які жодним чином не змінюють істотні умови договору.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби України від 30.10.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-08-21-008446-а;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Державної аудиторської служби України на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що переліки документів були сформовані у складі окремих додатків, кожен з яких має свій зміст і чітку назву. Закон України «Про публічні закупівлі» не вимагає, щоб Замовник (у цій справі позивач) створював один консолідований «зведений перелік». Метою норми є забезпечення прозорості й однозначності вимог до учасників - чого позивач досяг повністю. Вимога про забезпечення банківською гарантією також була прямо передбачена у Тендерній документації. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить вимоги, що всі підстави для відхилення мають дублюватися у «додатку-переліку документів».

Щодо невідповідності укладеного договору та його проекту суд першої інстанції зазначив про відсутність обмежень права сторін уточнювати редакцію договору для приведення її у відповідність до предмета закупівлі або усунення внутрішніх колізій, якщо суть зобов`язань не змінюється. За спірних відносин мала місце адаптація тексту договору до фактичного предмета - законна редакційна зміна, а не порушення. Включені з проекту договору пункти стосуються послуг з експлуатаційного утримання, а не ремонтних робіт. Їх відсутність у договорі не змінює змісту тендерної пропозиції переможця, а істотні умови договору такі як ціна/обсяги/строки/гарантії – збережені, та відповідають тендерній документації і пропозиції.

З урахуванням наведеного вище суд першої інстанції констатував, що необхідність розірвання договору вказана у спірному висновку суперечить принципам розсудливості, пропорційності та обґрунтованості.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Помилковість висновків суду першої інстанції обґрунтовує покликання на неповне з`ясування обставин справи. Зокрема відповідач наполягає на неналежності оформлення тендерної документації, зокрема в частині оформлення переліків додатків та переліків документів. Ці порушення конкретизовані у висновку, такі, на думку відповідача є суттєвими, та безпідставно невраховані судом першої інстанції.

Поряд з цим, скаржник наголошує на тому, що проектом договору, який міститься у додатках тендерної документації, було передбачено тендерні умови, які після завершення процедури публічних закупівель не увійшли до договору укладеного між позивачем та третьою особою. Таким чином укладений договір не відповідає проекту договору у складі тендерної документації, а відтак, на переконання відповідача, такий договір є нікчемним. На підтвердження цієї позиції відповідач покликається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2025 у справі №160/16370/22, та який зводиться до того, що для замовника, який під час оприлюднення тендерної документації публікує проект договору (оферту), усі його умови згідно частиною першою статті 638 ЦК України, частиною другою статті 180 ГК України є істотними, так як заявлені (стороною) замовником у публічній оферті. Тому, у спірній ситуації відповідач наполягає на тому, що укладений між позивачем та третьою особою договір суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».

У відповідь на апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому заперечує проти вимог відповідача викладених в апеляційній скарзі, натомість вважає висновки суду першої інстанції правильними. Зазначає, що зміни внесені в договір мають редакційний характер. Спірні пункти стосуються послуг з експлуатаціи?ного утримання, а не ремонтних робіт; і?х відсутність у договорі не змінює змісту тендерноі? пропозиціі? переможця. При цьому істотні умови договору збережені - ціна/обсяги/строки/гарантіі? - відповідають Тендерніи? документаціі? і пропозиціі?. Додатково ззазначає, що переможець подав гарантіи?нии? лист про згоду з умовами тендерноі? документаціі?/проєкту договору, відповідно укладении? договір не відступив від суті цієі? згоди.

Правом на подання відзиву скористалась і третя особа, яка проти вимог відповідача також заперечує, просить апеляційний суд відмовити у задоволенні скарги. Узагальнено позиція третьої особи зводиться до того, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерноі? пропозиціі? (за винятком тих випадків, які передбачає Закон Украі?ни «Про публічні закупівлі». Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від и?ого проєкту, які за своі?м наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозиціи? і тендерноі? документаціі?, и? не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю. У спірній ситуації, вказані відповідачем розбіжності не є суттєвими, оскільки не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозиціи? і тендерноі? документаціі?, и? не суперечать останнім.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримує, просить їх задовольнити.

Представники позивача проти вимог скарги відповідача заперечує з мотивів вказаних у відзиві, просить у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, ознайомившись із доводами апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги зважаючи на наступне.

Судом з`ясовано, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області проведено процедуру відкритих торгів за предметом закупівлі «Поточний ремонт земляного полотна підходів до шляхопроводу на км 9+412 автодороги М-25 КПП «Соломоново» – Велика Добронь – Яноші, Закарпатська область (ліквідація локальних зсувів на км 9+262 та км 9+735). Коригування” (ідентифікатор закупівлі № UA-2025-08-21-008446-a).

За результатами розгляду тендерних пропозицій протокольним рішенням (протокол) уповноваженої особи Служби від 16.09.2025 ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем відкритих торгів Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс».

30.09.2025 з переможцем ТзОВ «Будівельна фірма Будінвестальянс» укладено договір №ПАД-43.

30.10.2025 Південний офіс Державної аудиторської служби України оприлюднив висновок моніторингу щодо процедури закупівлі № UA-2025-08-21-008446-a за предметом: «Поточний ремонт земляного полотна підходів до шляхопроводу на км 9+412 автодороги М-25 КПП «Соломоново» – Велика Добронь – Яноші (ліквідація локальних зсувів на км 9+262 та км 9+735). Коригування».

У висновку відповідача констатовано:

- 1. «порушення» абз. 10 п. 28 Особливостей (відсутність окремого додатку з переліком документів, які подаються учасником);

- 2. «порушення» п. 18 Особливостей (відмінності між проектом договору у складі тендерної документації та підписаним договором - відсутність/зміна певних пунктів проєкту договору у підписаному договорі (1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.10, абз.3, 1.11, 4.8, 4.10, 4.11).

За результатами проведеного моніторингу відповідач дійшов висновку про нікчемність договору та зобов`язав позивача його розірвати.

Не погодившись із спірним висновком відповідача позивач звернувся в суд з позовом.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону № 922-VIII).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина 10 статті 8 Закону № 922-VIII).

Таким чином, за своїм змістом спірний висновок відповідача, є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України, у свою чергу, можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною 10 статті 8 Закону № 922-VIII.

Як встановлено абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з приписами абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

За змістом абзацу 10 пункту 28 Особливостей – «Тендерна документація повинна містити перелік документів, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації».

У Тендерній документації зазначена вимога виконана в наступному вигляді:

- розділ ІІІ «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» структурно містить посилання на додатки, у яких наведено всі переліки документів (кваліфікація, відсутність підстав, технічна частина, повноваження, гарантійний лист, інше);

- додаток 1 (кваліфікація) - документи для підтвердження кваліфікаційних критеріїв (ст. 16 Закону), визначає склад і форму документів;

- додаток 2.1 (самодекларування за п. 47 Особливостей) - прямо описує, що і як подає учасник;

- додаток 2.2 - перелік документів переможця у 4-денний строк (довідки/витяги тощо);

- додаток 7 - інші документи, що подаються у складі пропозиції (довідки, ISO, відомості про учасника).

Переліки документів були сформовані у складі окремих додатків, кожен з яких має свій зміст і чітку назву. Закон України «Про публічні закупівлі» не вимагає, щоб замовник створював один консолідований «зведений перелік». При цьому абзац 10 пункту 28 Особливостей не визначає форму представлення переліків, а лише зобов`язує замовника надати учасникам зрозумілу структуру тендерної документації. Пункт 3 Особливостей прямо передбачає, що замовник формує тендерну документацію самостійно.

Таким чином апеляційний суд вважає, що зміст доводів апеляційної скарги зводиться до формального тлумачення виявлених недоліків, які разом з тим не підтверджують суттєвість порушення та його безпосередній вплив на процедуру публічних закупівель.

Поряд з наведеним щодо тверджень відповідача про невідповідність змісту проекту договору апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом спірного висновку відповідача під час моніторингу встановлено відсутність/зміну певних пунктів проекту договору у порівнянні з підписаним ( пункти 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.10, абз.3, 1.11, 4.8, 4.10, 4.11), що, як вважає відповідач, є зміною істотних умов договору.

В цьому контексті апеляційний суд зазначає, що пункт 3 Особливостей передбачає, що Замовники проводять закупівлі «з урахуванням особливостей предмета закупівлі». Тобто, Замовник має право формувати умови договору виходячи з характеру робіт, аби уникнути невідповідності виду робіт вимогам законодавства.

Водночас, Пункт 18 Особливостей має на меті запобігти зміні змісту тендерної пропозиції під час укладення договору, тобто зміні істотних умов (предмет, обсяг, ціна, строки, права й обов`язки сторін). Водночас норма не обмежує право сторін уточнювати редакцію договору для приведення її у відповідність до предмета закупівлі або усунення внутрішніх колізій, якщо суть зобов`язань не змінюється.

Це підтверджується ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» (редакція, чинна до Особливостей), де прямо зазначено, що зміна умов договору можлива без зміни предмета та результату; ст. 627 ЦК України, яка гарантує свободу договору: сторони мають право самостійно визначати його зміст у межах закону; ст. 651 ЦК України, відповідно до якої зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін і не тягне його недійсності, якщо не порушує суттєві умови.

Пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у тендерній документації зазначаються відомості щодо проекту договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно із частиною 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

За частиною 12, 15 статті 14 Закону, за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.

Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, істотні умови договору, у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обґрунтовуючи свою позицію, як у позовній заяві, так і у відзиві на апеляційну скаргу, таку невідповідність позивач пояснював необхідністю редакційних змін договору при збереженні істотних умов договору. Мотивація полягає у наступному:

- предмет закупівлі - поточний ремонт (разові роботи з ліквідації зсувів за проєктно-кошторисною документацією і технічним завданням), а не експлуатаційне утримання (обслуговування доріг);

- спірні пункти - типові для договорів утримання, а не для поточного ремонту;

Аналіз матеріалів справ дає можливість погодитись з висновком суду першої інстанції, зокрема з тим, що спірні пункти відносяться до послуг з експлуатаційного утримання, а не ремонтних робіт. Їх відсутність у договорі не змінює змісту тендерної пропозиції переможця та не порушує п. 18 Особливостей. Істотні умови договору такі як ціна/обсяги/строки/гарантії – збережені та відповідають тендерній документації і пропозиції.

Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2023 року в справі №160/7811/22, з посиланням на постанову Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №160/13903/21, констатував, що аналіз положень частин четвертої, п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку, що встановлені частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» заборони щодо зміни умов договору стосуються заборони на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору, і норми цієї статті не містять заборони на уточнення редакції певних положень проекту договору, які не є істотними умовами договору у розмінні статті 638 Цивільного кодексу України.

Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції, і його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не повинні виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі») (постанова Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі №120/3872/22.).

У постанові від 04 травня 2022 року в справі №160/6513/21 Верховний Суд зауважив, що несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проекту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №160/13903/21, від 05 вересня 2024 року справа № 200/9815/21.

Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції, і його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»).

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 5 травня 2022 року у справі №160/6513/21, від 29 червня 2023 року у справі № 120/3872/22, від 9 листопада 2023 року у справі № 160/7811/22.

Водночас апеляційний суд не відхиляє покликання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2025 у справі №160/16370/22 з огляду на те, що спір стосувався розбіжностей у проекті договору та підписаному в частині таких питань як права та обов`язки сторін, а також підстав для звільнення від виконання умов договору (форс-мажору). У правовідносинах, які є спірні у цій справі, вилучені із проекту положення договору не стосуються його змісту та предмету, оскільки за умовами договору замовником проведено публічні закупівлі на виконання ремонтних робіт, а не експлуатаційних робіт.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи відповідача по суті зводяться до покликань на порушення формального характеру, які не можуть бути підставою для визнання вимог позивача безпідставними, а й відповідно помилковими висновки суду першої інстанції.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно правил ст. 139 КАС України перерозподіл судових витрат не здійснюється

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 318, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі №260/9171/25– без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 30.09.26