Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №598/1027/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 598/1027/26 пров. № А/857/40957/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Носа С.П.,

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Плесак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2026 року у справі № 598/1027/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

суддя у І інстанції – Щербата Г.Р.

час ухвалення рішення – 13 год. 30 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Збаражі,

дата складення повного тексту рішення – 14.07.2026,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся у Збаразький районний суд Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7187904 від 13.05.2026.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова прийнята на місці вчинення правопорушення, а не за місцем знаходження відповідача, без розгляду справи про адміністративне правопорушення, без складення протоколу про адміністративне правопорушення, без надання пояснень позивачем.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2026 року у цій справі в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що він не керував транспортним засобом, а отже спірна постанова складена безпідставно. Крім того, наполягає на тому, що винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу та без надання часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 травня 2026 року відповідач прийняв постанову серії ЕНА № 7187904 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400,00 грн.

Відповідно до цієї постанови позивач 13.05.2026 року о 12 год. 15 хвилин по вул. В`ячеслава Чорновола, в м. Збаражі, керував електроциклом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі рішення Збаразького районного суду з 22.12.2025 року по 23.12.2026 року, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України.

Не погодившись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з пунктом п.2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за порушення цього правила передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, згідно з якою, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.

Згідно з ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за частиною 4 статті 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням, без перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, тобто керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, відповідач надав відео з нагрудної камери поліцейського.

Проаналізувавши цей доказ, апеляційний суд встановив, що на відеокамеру відповідач зафіксував момент руху позивача, а також момент зупинки. Позивач не надав документів, що підтверджують право керування транспортним засобом. Відповідач надав позивачу можливість скористатися правовою допомогою адвоката, однак позивач відхилив цю пропозицію.

Відсутність у позивача документів на право керування транспортним засобом підтверджується рішенням Збаразького районного суду від 22.12.2025 у справі №598/2248/25.

Наведене свідчить про те, що відповідач довів наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на те, що відповідач довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанову серії ЕНА № 7187904 від 13.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення необхідно залишити без змін, а позов без задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, є законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229 ч. 4, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2026 року у справі № 598/1027/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.