Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/6598/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/6598/26 пров. № А/857/36956/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року, головуючий суддя – Мартинюк В.Я., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року, січень 2026 року; зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 18.09.2025 року по 23.09.2025 року, з 27.09.2025 року по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 року по 24.10.2025 року, з 27.10.2025 року по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 року по 14.11.2025 року, з 17.11.2025 року по 28.11.2025 року, з 01.12.2025 року по 05.12.2025 року, з 08.12.2025 року по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 року по 11.01.2026 року, з 15.01.2026 року по 23.01.2026 року, з 26.01.2026 року по 26.01.2026 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з моменту призначення на посаду і по червень 2025 року включно, позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. Разом з тим, незважаючи на виконання бойових (спеціальних) завдань у вересні, жовтні, листопаді, груді 2025 року, січні 2026 року Позивачу не виплачено додаткову винагороду відповідно до вимог законодавства України у встановлені терміни. Вказує, що звертався до відповідача з метою відновлення свого порушеного права, однак отримав відмову.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року, січень 2026 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 18.09.2025 року по 23.09.2025 року, з 27.09.2025 року по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 року по 24.10.2025 року, з 27.10.2025 року по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 року по 14.11.2025 року, з 17.11.2025 по 28.11.2025 року, з 01.12.2025 року по 05.12.2025 року, з 08.12.2025 року по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 по 11.01.2026 року, з 15.01.2026 року по 23.01.2026 року, з 26.01.2026 року по 26.01.2026 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що термін "інтенсивна підготовка" в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі – Порядок №260) складовою частиною терміну "колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))". Враховуючи, що Порядком № 260 не передбачено виплат на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), з колективної підготовки у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)), Військовою частиною НОМЕР_1 з 01.07.2025 року було зупинено здійснення нарахувань та виплат додаткової винагороди за виконання військовослужбовцями вищевказаних завдань.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №50 від 20.12.2023 року позивач вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №250 від 29.08.2025 року позивач вважається таким, що з 30.08.2025 року вибув з військової частини за межі Київського гарнізону.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити йому виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. 00 коп. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за виконання у вересні-грудні 2025 року та січні 2026 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. У разі відмови у задоволенні даної заяви, просив надати обґрунтовану відповідь із додаванням підтверджуючих документів про відсутність підстав для виплати мені вищевказаної додаткової винагороди.

Листом від 05.03.2026 року відповідач повідомив, що за результатом опрацювання порушеного Головнокомандувачем Збройних Сил України клопотання, Міністром оборони України прийнято рішення до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім?ям під час дії воєнного стану" термін "інтенсивна підготовка" в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та в Переліку бойових (спеціальних) завдань за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану, у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави у розрахунку 30 000 гривень на місяць, затвердженому Міністром оборони України від 25.04.2024 року №1475/дск, вважати складовою частиною терміну "колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))". Зазначене рішення Міністра оборони України застосовується з 01.07.2025 року. Таким чином, на підставі вищевказаної телеграми тимчасово виконуючого обов?язки начальника штабу - заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 року №116/14/66296, у військовій частині НОМЕР_1 з липня 2025 року не здійснюються виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв?язку зі здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. 12.02.2026 року, з метою недопущення додаткових бюджетних витрат, командуванням військової частини НОМЕР_1 видано наказ з адміністративно-господарської діяльності про виплату додаткової винагороди за виконання особовим складом у липні-грудні 2025 року, січні 2026 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. На виконання наказу 20.02.2026 року військовою частиною НОМЕР_1 направлено до забезпечувального фінансового органу (відповідального за бюджетну програму) додаткову заявку-розрахунок на фінансування для виплат грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на лютий 2026 року. Капітан ОСОБА_1 у вересні-грудні 2025 року, січні 2026 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, у наступні періоди: з 18.09.2025 року по 23.09.2025 року, з 27.09.2025 року по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 року по 24.10.2025 року, з 27.10.2025 року по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 року по 14.11.2025 року, з 17.11.2025 року по 28.11.2025 року, з 01.12.2025 року по 05.12.2025 року, з 08.12.2025 року по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 року по 11.01.2026 року, з 15.01.2026 року по 23.01.2026 року, з 26.01.2026 року по 26.01.2026 року, що підтверджується журналом ведення бойових дій та рапортами начальника відділення розробки програмного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 року №34483/з/1 та телеграма, якою воно доведене до виконання, не є нормативно-правовими актами та не можуть змінювати або обмежувати норми Постанови №168.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, а також інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, включно з підвищенням посадового окладу, надбавками, доплатами, винагородами, які мають постійний характер, преміями, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Воно підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 9 частиною 4 абзацами 1 та 2 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби та стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, а також керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести воєнний стан з 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який надалі продовжувався іншими указами та триває станом на цей час.

Стаття 9-2 Закону №2011-XII передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди. Військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період дії воєнного стану для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень пропорційно часу виконання таких завдань.

Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди, особливості виплати винагород за особливості проходження служби під час воєнного стану, а також перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів для здійснення таких виплат.

Механізм і умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260. Пунктом 2 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає щомісячні основні види, щомісячні додаткові види та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів є накази про призначення на посаду, зарахування до списків особового складу, про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, присвоєння військових звань, грошовий атестат або довідка про грошові виплати.

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану врегульовані розділом XXXIV Порядку №260. На період дії воєнного стану виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі 30 000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) пропорційно часу виконання цих завдань.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців здійснюється на підставі бойового наказу, журналу бойових дій, рапорту командира підрозділу або інших документів, передбачених Порядком №260.

Ключовим питанням даного спору є правомірність припинення виплат на підставі відомчої телеграми за наявності незмінних фактичних обставин служби.

Надаючи оцінку доводу апелянта про зміну тлумачення терміну «інтенсивна підготовка» на «колективну підготовку», суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його безпідставності. Постанова Кабінету Міністрів України № 168 та Наказ Міністерства оборони України №260 є нормативно-правовими актами, які мають вищу юридичну силу порівняно з телеграмами чи резолюціями Міністра оборони.

Оскільки умови виплати додаткової винагороди встановлені Урядом, вони не можуть бути звужені або скасовані шляхом перекласифікації видів підготовки внутрішніми розпорядженнями, які не змінюють суті виконуваних військовослужбовцем бойових завдань.

Доводи скаржника про дотримання порядку підпорядкованості згідно зі статтями 35, 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ не можуть виправдовувати порушення вимог законодавства про соціальний захист. Належне грошове забезпечення є конституційною гарантією, а виконання наказів вищого командування не звільняє військову частину як суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися актів Кабінету Міністрів України

Суд першої інстанції правильно зазначив, що якщо фактичний характер завдань відповідає критеріям Постанови № 168 та Наказу № 260, особа має право на виплату.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі №380/6598/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич