Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №300/7819/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/7819/25 пров. № А/857/3164/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Гудима Л.Я., Заверухи О.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року (головуючий суддя: Матуляк Я.П., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

встановив:

ОСОБА_1 , 28.10.2025 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 15.05.2025 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати відповідача здійснити з 15.05.2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення цього показника у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що його пенсія не була проіндексована, в тому числі і після звернення із відповідною заявою. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роках у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривень, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 у 2021 році, 1,14 у 2022 році, 1,197 у 2023 році, 1,0796 у 2024 році та 1,115 у 2025 році.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити індексацію (перерахунок) та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривень, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 за 2020-2025 роки починаючи з 15.05.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що оскільки розмір пенсійної виплати позивача обчислений з урахуванням вищого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, проводити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення цього показника не було підстав, відтак позивачу у 2021-2025 роках правомірно встановлювалися щомісячні доплати, передбачені відповідними постановами КМУ.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09.11.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В період з 01.01.2018 позивачу виплачувалася пенсія за вислугу років, обчислена із врахуванням складових грошового забезпечення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», що сторонами не заперечується.

На заяву позивача від 27.08.2025 щодо належного проведення індексації пенсії, відповідач листом від 30.09.2025 надав інформацію щодо розміру та розрахунку пенсійної виплати позивача (а.с.14,15).

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у відповідних роках, представник позивача звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, без застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів, що забезпечує часткове або повне відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані у гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

За приписами статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація доходів населення є державною соціальною гарантією, спрямованою на підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів в умовах зростання цін. Відповідно до частини другої статті 19 цього Закону державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» економічною підставою для проведення індексації є перевищення індексу споживчих цін порогу індексації, який встановлено у розмірі 103 відсотків.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що Законом України від 15.02.2022 № 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» викладено у новій редакції частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої індексація пенсій здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 42 зазначеного Закону, з метою забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам зростання індексу споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року проведення такого збільшення, порівняно з трьома календарними роками, які їм передували.

При цьому у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України розмір такого збільшення може бути підвищений, однак не більше ніж до 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) за відповідний період.

Розмір та порядок зазначеного збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Оцінюючи наведені норми у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що індексація пенсій є обов`язковою державною соціальною гарантією, яка підлягає реалізації у встановленому законом порядку, а органи Пенсійного фонду України зобов`язані забезпечувати її проведення відповідно до вимог чинного законодавства та рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на його виконання.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок пенсії Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 124).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні здійснювався шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, на відповідний коефіцієнт. При цьому кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням вже збільшеного у попередні роки показника.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено формулу обчислення коефіцієнта збільшення, яка враховує 50 відсотків зростання індексу споживчих цін та 50 відсотків зростання середньої заробітної плати за визначені періоди, що загалом кореспондує положенням частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим, Порядком № 124 передбачено, що базовим показником для такого збільшення є фіксований показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року, який підлягає подальшому коригуванню шляхом застосування відповідних коефіцієнтів у наступні роки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у подальшому Кабінет Міністрів України щороку визначав конкретні коефіцієнти індексації шляхом прийняття відповідних постанов, зокрема: постанови від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 № 209 якими передбачалося проведення перерахунку пенсій з 1 березня відповідного року із застосуванням встановлених коефіцієнтів (1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 відповідно), а також запровадження додаткових щомісячних доплат у разі, якщо розмір пенсії не підвищувався внаслідок такого перерахунку.

Крім того, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» тимчасово зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», тоді як пунктом 8 цього ж розділу встановлено, що положення частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 2023 році застосовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що стало підставою для прийняття постанови № 168.

Аналогічний підхід щодо щорічного визначення порядку та коефіцієнтів індексації збережено і в наступних нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення Порядку №124 у частині визначення базового показника для проведення індексації не повністю узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, якщо закон передбачає щорічне збільшення актуального показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, то Порядок № 124 фактично закріплює інший підхід, відповідно до якого збільшенню підлягає фіксований показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року з його подальшим коригуванням у наступні роки.

Таким чином, має місце нормативна невідповідність між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, яка полягає у різному визначенні бази для застосування коефіцієнта збільшення, що, у свою чергу, впливає на обсяг пенсійних виплат.

відповідно до Закону показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії;

відповідно до Порядку № 124 показник середньої заробітної плати (доходу) станом на 01 жовтня 2017 року.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципами законодавчого визначення умов і порядку його здійснення та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Зазначені принципи передбачають, що умови, порядок призначення та перерахунку пенсій мають визначатися виключно законом, що забезпечує правову визначеність, передбачуваність та рівність прав усіх учасників пенсійної системи. Водночас принцип диференціації забезпечує прямий зв`язок між розміром сплачених страхових внесків, тривалістю страхового стажу та розміром пенсійних виплат, що відповідає засадам соціальної справедливості.

Встановлення підзаконним нормативно-правовим актом іншого підходу до визначення базового показника для індексації, ніж передбачено законом, порушує зазначені принципи, оскільки призводить до спотворення механізму обчислення пенсії та нівелює залежність її розміру від фактичних показників заробітної плати, які враховувалися під час призначення пенсії.

Отже, абзаци перший та другий пункту 5 Порядку № 124 підлягають застосуванню лише у тій частині, що не суперечить положенням частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме з урахуванням того, що під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при призначенні конкретної пенсії.

У разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта закону суд відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує правовий акт вищої юридичної сили.

Зазначене узгоджується з принципом верховенства права, який передбачає, зокрема, обов`язок суду забезпечувати пріоритет закону над підзаконними актами та застосовувати норми права, які відповідають критерію «якості закону».

Правова позиція щодо недопустимості застосування нормативно-правових актів, які суперечать законам України, неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, відповідно до яких суди не повинні застосовувати такі акти незалежно від їх чинності.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку зі щорічною індексацією збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовувався для обчислення пенсії, із застосуванням відповідних коефіцієнтів, визначених Кабінетом Міністрів України, а саме: 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривень, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 за 2020-2025 роки з 15.05.2025 є протиправними та необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити індексацію (перерахунок) та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 за 2020-2025 роки, починаючи з 15.05.2025.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд,-

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 300/7819/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді Л. Я. Гудим

О. Б. Заверуха