Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №380/4736/26
Суддя: Курилець Андрій Романович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4736/26 пров. № А/857/32217/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
розглянувши в змішаній формі в порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в справі № 380/4736/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції – Лунь З.І.,
час ухвалення рішення – 18 травня 2026 року,
місце ухвалення рішення – м. Львів,
дата складання повного тексту рішення – 18 травня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про надлишкове утримання військового збору з суми грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №380/22714/24.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) повернути на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/22714/24.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 з суми грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22839/24.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) повернути на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22839/24.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/22714/24.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №380/22714/24.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 обґрунтовує тим, що Законом України 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та iнших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі — Закон № 4015), який набрав чинності з 01 грудня 2024 року, внесено міни до Податкового кодексу України, зокрема щодо платників та визначено ФОП — платників військового збору. Водночас, уточнення порядку сплати військового збору регламентовано Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (дам Закон №4113), який набрав чинності з 01.01.2025, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього закону, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону №4015, тобто з 01 грудня 2024 року. Законами передбачено підвищення з 01 грудня 2024 року ставки військового збору до 5% до ycix доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків у тому числі у вигляді заробітної плати, виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 01 грудня 2024 року. При цьому, ставка військового збору 1,5% залишається лише для доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (за винятком доходів, які звільняються оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту). У грудні 2025 року, місяць виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від від 18.03.2025 у справі № 380/22714/24 ОСОБА_1 не проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 та не мав статусу: ні військовослужбовця, ні працівника відповідно застосувати ставку військового збору 1,5% не було законних підстав.
Виплата була здійснена у грудні 2025 року, а тому відповідно до статті 164.1.2 Податкового кодексу України включається до місячного оподатковуваного доходу за грудень 2025 року і підлягає оподаткуванню військовим збором в розмірі 5%. В Податковому кодексі України відсутні будь-які норми, які свідчать про можливість оподаткування доходів, які нараховані за минулі періоди (на виконання судових рішень) в поточному податковому періоді, за ставками оподаткування минулих періодів. Отже ставка військового збору, як і порядок його сплати, визначається Податковим кодексом України. Положення, яке підтверджує, що військовий збір справляється у місяці фактичної виплати доходу, а не за період його нарахування, міститься у пункті 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Навіть якщо доходи нараховані за попередній період, але виплата здійснена у поточному місяці – військовий збір утримується за правилами і ставкою, що діють у місяці виплати.
На адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшла індивідуальна податкова консультація №3352/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 19.06.2025 в якій зазначено, що якщо дохід нараховується та виплачується на підставі рішення суду, то сума такого доходу включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, як інший дохід та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків, незалежно за який період зазначений дохід нараховується. Згідно статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Узагальнюючі податкові консультації із зазначеного питання на даний момент відсутні. Таким чином надана індивідуальна податкова консультація підтверджує правильність застосування Західним регіональним управлінням, як податковим агентом, ставки військового збору у розмірі 5%.
Вимоги апеляційної скарги військова частина НОМЕР_2 обґрунтовує тим, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Отже, військовий збір справляється з доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО). Відповідно до п.п. 168.1.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, го використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ. Таким чином, оподаткування доходу здійснюється за ставками, що діяли на момент нарахування доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п. 168.1.5 ст. 168 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Враховуючи викладене, оскільки дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішення суду, виплачується фізичній особі звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 ПКУ, і військовим збором на загальних підставах. Отже, ставка військового збору становить 5 % об`єкта оподаткування визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами, в тому числі електронної справи, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема:
- з грудня 2015 року по грудень 2017 року включно – у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_4 ) та з січня 2018 року по вересень 2020 року включно – у ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_2 );
- з жовтня 2020 року по 20.08.2024 включно – у ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 19.08.2024 №386-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення – з 20.08.2024.
На адвокатські запити представника позивача відповідачі надали документи, зі змісту яких слідує, що при звільненні позивача останньому нараховано ІНФОРМАЦІЯ_10 та виплачено Західним регіональним управління заборгованість по індексації грошового забезпечення за період служби з липня 2015 року по лютий 2018 року включно на загальну суму 11102,46 грн. Вказане підтверджується розрахунком нарахування індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по вересень 2020 року, повідомленням про нараховані та виплачені суми при звільненні від 21.08.2024 року та архівною відомістю за 2024 рік.
Згідно з вищевказаного розрахунку, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з липня 2015 року по лютий 2018 року включно нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення з урахуванням квітня 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із урахуванням базового місяця для нарахування індексації – січень 2008 року, а також не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по вересень 2020 року та з 01.01.2024 року по 20.08.2024 року – із урахуванням абзаців 3-6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №380/22714/24 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 позовну заяву задоволено: зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4439,21 грн в місяць за період з 01.03.2018 року по вересень 2020 року, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4439,21 грн в місяць за період з 01.01.2024 року по 20.08.2024 року, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Також, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/22839/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 адміністративний позов задовольнити повністю: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у липні 2016 року та червні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій”, ураховуючи раніше виплачені суми.
17.12.2025 на виконання рішення суду від 18.03.2025 у справі №380/22714/24 ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснило виплату індексації грошового забезпечення на суму 32241,56грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
27.02.2026 на виконання рішення суду від 18.03.2025 у справі №380/22714/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснив виплату індексації грошового забезпечення на суму 203867,72 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Крім того, 27.02.2026 на виконання рішення суду від 21.01.2025 у справі №380/22839/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснив виплату грошового забезпечення на суму 8301,57 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У відповідь на адвокатський запит від 06.03.2026, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), листом від 09.03.2026 надано розрахунки про розмір нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення на суму 203867,72грн на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 380/22714/24, згідно з розрахунків про розмір нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 зрозуміло, що відповідач здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% на суму10729,88грн.
У відповідь на адвокатський запит від 08.01.2026, ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_1 ), листом від 13.01.2026 надано розрахунки про розмір нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення на суму 32241,56грн на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі №380/22714/24, згідно з розрахунками про розмір нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 зрозуміло, що відповідач здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% на суму1696.92грн.
Щодо виплати по справі 380/22839/24, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) у відповідь на адвокатський запит від 06.03.2026 листом від 09.03.2026 надано розрахунки про розмір нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення на суму 8301,57грн на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, згідно з розрахунків про розмір нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення ОСОБА_1 зрозуміло, що відповідач здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% на суму 436,92грн.
Позивач вважає, що виплату грошового забезпечення відповідачі провели без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб, а також відповідачі протиправно оподаткували військовим збором нараховане грошове забезпечення військовослужбовця у розмірі 5 % від нарахованого доходу, тому за своїм захистом звернувся до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПК України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Пунктом 168.5 пункту 168 ПК України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Згідно з пунктом 1 Порядку N 44 Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пункту 2 Порядку N 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку N 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до пункту 4 Порядку N 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку N 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як зазначалося вище, на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 380/22714/24, від 21.01.2025 у справі 380/22839/24 відповідачі виплатили позивачу грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" № 4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX.
З огляду на те, що Закон України № 4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України № 4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.
Водночас, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Як встановлено судом, відповідачами виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по вересень 2020 та з 01.01.2024 року по 20.08.2024, на виконання судового рішення в справі №380/22714/24, а на виконання судового рішення в справі № 380/22839/24 - грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у липні 2016 року та червні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Отже, дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України, повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5 %, незалежно від того, що фактична виплата відбулася 17.12.2025 року та 27.02.2026 року.
За таких обставин, дії відповідачів щодо утримання військового збору в розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними.
При цьому, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати заборгованості, не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі №825/761/17 та від 29.07.2020 у справі №814/142/17.
Колегія суддів відхиляє доводи військової частини НОМЕР_1 про ненарахування компенсації ПДФО з сум компенсації втрати частини доходів, оскільки такі не стосуються фактичних обставин розглядуваного спору, позаяк в справі №380/22714/24 предметом спору є нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовця, а в справі № 380/22839/24 - грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у липні 2016 року та червні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Посилання апелянта на положення індивідуальної податкової консультації, визначального значення для суду у вирішення заявленого спору не мають, оскільки податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в справі № 380/4736/26 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційного провадження надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua