Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №380/13976/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13976/25 пров. № А/857/15109/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 05 лютого 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ у Харківській області), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення №135050012644 від 02.07.2025 ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови за заявою від 25.06.2025 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 "Про державну службу", пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу” з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області №105/13-01-10-00-21 від 25.06.2025 про складові заробітної плати та довідки №106/13-01-10-21 від 29.06.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, визнавши протиправним незарахування до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 на посадах державного службовця в органах державної податкової служби згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 , оскільки станом на 01.05.2016 позивачка займала посаду державної служби та її стаж, як державного службовця, складав більше 10 років, що відповідає вимогам Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VІІІ “Про державну службу” для призначення пенсії як державному службовцю;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 25.06.2025 пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 "Про державну службу", пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу” з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Львівській області №105/13-01-10-00-21 від 25.06.2025 про №106/13-01-10-21 від 25.06.2025 для призначення пенсії державного службовця, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 на посадах державного службовця органах податкової служби з 01.04.1993 по 01.05.2016, що становить понад 23 роки стажу державної служби, згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 , що відповідає вимогам Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VІІІ “Про державну службу” для призначення йому пенсії як державному службовцю та здійснити нарахування та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі №380/13976/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області №135050012644 від 02.07.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 01.04.1993 по 03.05.2017 в органах податкової служби до стажу державної служби для призначення пенсії.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2025 про переведення з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", враховуючи зарахований стаж з 01.04.1993 по 03.05.2017 до стажу державної служби для призначення пенсії та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Харківській області безпідставно не зарахувало до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби, за які позивачці присвоєно спеціальні звання.

Разом із тим, оскільки призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, тому суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 25.06.2025 про переведення з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", із зарахуванням стажу роботи позивача з 01.04.1993 по 03.05.2017 в органах податкової служби до стажу державної служби для призначення пенсії, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вказане рішення суду оскаржено ГУ ПФУ у Харківській області, яке у своїй скарзі просило таке рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посаду відповідного рангу державного службовця. Посади працівника податкової служби даною статтею не передбачені. Скаржник звернув увагу, що посадовим особам податкової служби згідно зі статтею 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання i відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.

Вважає, що станом на 01.05.2016 у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачка є пенсіонеркою, та отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV.

25.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця.

02.07.2025 ГУ ПФУ у Харківській області за результатами розгляду заяви прийняло рішення №135050012644, відповідно до якого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” з тих підстав, що станом на 01.05.2016 у заявниці відсутній необхідний стаж державної служби.

Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі -Закон №889-VIII) визначені особливості стажу державної служби, а саме у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.

Окрім цього, згідно з пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу.

Приписами пункту 57 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що спеціальні звання податкової служби, встановлені цим Кодексом, присвоюються посадовим особам контролюючих органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби. Період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Слід також зазначити, що спеціальним законом, який визначав статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII.

Цим законом визначено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Отже, як Законом №889-VIII, так і нормами діючих до нього Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) і Закону №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.

Разом із тим, згідно з пунктом 9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839 (далі - Порядок №839), посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Тобто, наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто, з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

З наведеного слідує, що в органах державної податкової служби присвоюються спеціальні звання, які прирівнюються до відповідного рангу державного службовця.

Також, Верховний Суд України сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 у справі №21-275а13 вказано, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ (чинного на час роботи позивача в податковому органі) дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений і Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 (справа №586/965/16-а).

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

Як слідує з матеріалів справи, позивачка працювала в органах державної податкової служби з 01.04.1993 по 03.05.2017, а тому такий період її роботи підставно зараховано судом першої інстанції до стажу державної служби.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що період роботи позивачки в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби, тому дії пенсійного органу щодо відмови зарахувати до стажу державної служби позивачки такий період його роботи є протиправними, та наявні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивачки вказаний період роботи.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №380/13976/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар