Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №300/2546/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/2546/25 пров. № А/857/40466/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року (постановлену головуючим – суддею Скільський І.І. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/2546/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №300/2546/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 27.01.2025 № 45. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 27.01.2025 №45 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 26.08.2025.

Згодом ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 в справі №300/2546/25, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його користь перерахованої та не виплаченої суми пенсії у розмірі 304819,66 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом більше дев`яти місяців не виконує рішення суду від 26.05.2025, зокрема не виплачує заборгованість за період з 01.02.2023 по 30.04.2026 в сумі 304819,66 грн. Як наслідок, ця обставина є самостійною правовою та фактичною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача вказаної суми на підставі статті 378 КАС України в редакції Закону №4094-ІХ від 21.11.2024.

22.06.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшло заперечення на заяву позивача, в якому представник відповідача просить суд відмовити в її задоволенні. Крім того, вказала, що на даний час залишок невиплачених коштів становить 293356,25 грн, оскільки проведено виплату у розмірі 11463,41 грн. Просила суд проводити розгляд справи за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

25.06.2026 позивачем подано додаткові пояснення до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у яких ОСОБА_1 погодився із доводами ГУ ПФУ в Івано-Франківській області в частині виплати заборгованості у розмірі 11463,41 грн, у зв`язку із чим просив змінити спосіб і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 в справі №300/2546/25, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його користь перерахованої та не виплаченої суми пенсії у розмірі 293356,25 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №300/2546/25. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 нараховану суму доплати пенсії за період з 01.02.2023 у розмірі 292420 (двісті дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять) гривень 25 копійок, яка утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №300/2546/25. В задоволенні решти заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що має місце факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №300/2546/25, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19.12.2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Тобто, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно із наявними в матеріалах справи доказами на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025, яке набрало законної сили 26.08.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача.

За змістом розрахунку на доплату на виконання зазначеного рішення суду, наданого суду позивачем та відповідачем різниця між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 складає 258622,04 грн (а.с.148,157).

В листі від 18.05.2026 №11822-9982/Х-02/8-0900/26 пенсійний орган зазначив, що заборгованість згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №300/2546/25, внесена до Переліку боргів (Постанова №821). Зазначено, що сума минулого боргу за період з 01.02.2023 по 25.08.2025 становить 241753,65 грн. Сума поточної заборгованості за період з 26.08.2025 по 30.04.2026 становила 63066,01 грн та визначається як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром з урахуванням положень нормативно правових актів (а.с.147).

Судом встановлено, що за даними підсистеми «Реєстр судових рішень» на виконання рішення суду від 26.05.2025 у справі №300/2546/25, здійснено перерахунок пенсії позивача та обліковується заборгованість, а саме: загальна сума заборгованості становить 321553,64 грн. Залишок невиплачених коштів становить 292420,25 грн (а.с.168-169).

Однак, виплату вказаної суми Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача не здійснило, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником, а саме у частині виплати суми нарахованої пенсії за період з 01.02.2023, яка складає 292420,25 гривень на користь стягувача.

Зважаючи на те, що відповідач/боржник, який є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої пенсії, суд першої інстанції правильно виснував, що з урахуванням положень абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України необхідно змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь позивача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі № 300/2546/25– без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула