Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №260/7516/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/7516/25 пров. № А/857/1373/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року (ухвалене головуючим суддею Дору Ю.Ю. у м. Ужгороді) у справі № 260/7516/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Закарпатської області щодо: не внесення даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку” від 30 березня 2021 року №1357-ІХ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; не розгляду заяви ОСОБА_2 від 15.09.2025 щодо внесення відомостей про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 від 15.09.2025 року з доповненням від 18.09.2025 року та внести дані про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку” від 30 березня 2021 року №1357-ІХ).

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що згідно вироку Тернопільського обласного суду від 12.10.2000 року позивача було засуджено за ст.69. п. “б” ч.2 ст.93, ч.2 сг. 140. ч.3 ст. 142. ст.86-1 КК України до 15 років позбавлення волі. Початок відбування покарання 19.07.1999 року, звільнення з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 18.07.2014 року. Вказані дані підтверджуються довідкою про звільнення серії РІВ №06158 від 18.07.2014 року, виданою Катеринівською виправною колонією управління ДПтС України в Рівненській області (№46).

Позивач вказує, що оскільки злочини, за вчинення яких його було засуджено, станом на час його вчинення, винесення вироку та відбуття покарання визнавалися тяжкими та особливо тяжкими, тому на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку” від 30 березня 2021 року №1357-1Х) позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних у жовтні 2023 року, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_3 .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що відповідачем не допущено протиправних дій щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття позивача на військовий облік та дії відповідача є правомірними, оскільки відповідач діяв у межах чинного законодавства.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є громадянином України, та згідно даних військового квитка серії НОМЕР_4 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за ст. 37 п. 6 пп.6.

Позивач вказує, що підставою такого виключення стало те, що позивач належить до категорії осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження обставин засудження позивача до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину позивачем суду не надано.

У подальшому, як зазначається позивачем у позові 08.09.2025 року працівниками поліції Берегівського РУП позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 для з`ясування даних статусу, де стало відомо позивачу, що він перебуває на військовому обліку у єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та надано направлення для проходження ВЛК і видали повістку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 24.09.2025 року.

Позивач вказує, що 15.09.2025 року звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про виключення його з військового обліку з Єдиного державного реєстру системи “Оберіг”, та інших реєстрів як військовозобов`язаного на підставі відповідного запису про виключення з військового обліку, що міститься у військовообліковому документі (військовому квитку).

Разом з тим, позивачем не надано суду та у матеріалах справи відсутні докази направлення вказаної заяви позивача від 15.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримання такої відповідачем.

Позивач вважав дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ) та Законом №3543-XII.

Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відтак, з урахуванням норм частин першої-третьої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з пунктом 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, крім іншого: зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з п. 8, 9 ч. 1 ст. 89 Кримінального кодексу України, такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення; особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 90 ККУ строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.

Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м`яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м`якого покарання (основного та додаткового). Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з п.1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

У абз. 3 п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Згідно з пунктом “г” ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 14.10.2003) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України № 2232-ХІІ викладено в новій редакції.

В редакції статті 37 Закону України № 2232-ХІІ, яка є чинною з 18.05.2024, відсутня підстава для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з внесенням змін у Закон №2233-XII де частиною 6 статті 37 установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Відтак, підстава “громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину” була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.

Отже, відповідачем не допущено протиправних дій щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття позивача на військовий облік та дії відповідача є правомірними, оскільки відповідач діяв у межах чинного законодавства.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 260/7516/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула