Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/8798/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8798/26 пров. № А/857/39510/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря Березюка Д.О.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника позивача Колюбінської О.Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року (ухвалене головуючим – суддею Кухар Н.А. у м. Львові) у справі № 380/8798/26 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову від 24.04.2026 ВП№68782759 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 14.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 04.10.2024 виконавче провадження за № 68782759 відновлено та скасовано процесуальний документ про закінчення виконавчого провадження. 21.03.2025 Головне управління листом за № 1300-5310-5/40944 повторно повідомило державного виконавця про виконання рішення суду від 11.12.2017 у справі 459/3021/17. Не зважаючи на зазначене, державним виконавцем винесено постанову від 24.04.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову від 24.04.2026 ВП№68782759 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано рішення суду. Щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 по 16.06.2016, то така частина судового рішення не може бути виконана, так як пенсія не нараховувалась та не виплачувалась.

Враховуючи наведене, судом не встановлено невиконання рішення суду без поважних причин боржником.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що виключно дотримання виключно дотримання процедури накладення штрафу, та законність дій відповідача при накладенні штрафу зобов`язаний був перевірити суд при розгляді справи №380/8798/26, а не встановлювати підстави для невиконання рішення іншого суду та перевіряти наявність чи відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії за період, який вже був предметом розгляду у справі №459/3021/17 Червоноградського міського суду Львівської області.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідач, в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 68782759, з виконання виконавчого листа № 459/3021/17, виданого 18.04.2018 Червоноградським міським судом Львівської області, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 № 900-VIII; статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII; постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988; довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 01.05.2017 р. № 91-02269 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016 р., з урахуванням вже виплачених сум коштів.

11.04.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання за вихідним № 6968. Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

11.04.2022 державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

11.04.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

29.06.2022 на адресу Відділу надійшов лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24.06.2022 за № 1300-5308 8/54796, яким повідомлено, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17 виконано. Проведено перерахунок пенсії з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) на підставі нової довідки від 01.05.2017 № 91-02269 про розмір грошового забезпечення. Доплату на виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць до негайного виконання виконано 28.12.2017. Доплата пенсії за один місяць в сумі 1989,32 грн виплачена додатковими списками січня 2018. Доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7084,12 грн виплачена додатковими списками квітня 2018 року.

Повідомлено, що оскільки розмір грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 01.05.2017 № 91-02269, на підставі якої судом зобов`язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, є більшим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання судового рішення, з урахуванням довідки від 01.05.2017 № 91-02269 проведено перерахунок пенсії з 17.09.2016. Доплату за період з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) по 31.12.2017 в сумі 33705,00 грн. виплачувалась ОСОБА_1 з врахуванням вимог постанови кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно окремою сумою виплачувалось 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме: в сумі 702,19 (33705,00/24 х 50%); з 01.01.2020 щомісячно окремою сумою виплачувалось 100% різниці між місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – 1404,37 грн (33705,00/24).

19.05.2023 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону скеровано вимогу боржнику повідомити про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 16.06.2016, згідно з рішенням суду в справі № 459/3021/17, та повідомити вжиті заходи для виконання рішення у повному обсязі.

07.03.2024 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону скеровано чергову вимогу боржнику надати вичерпну інформацію про стан виконання рішенням суду в справі № 459/3021/17, з наданням документального підтвердження виконання.

Листом від 28.06.2024 на вимогу від 07.03.2024 боржником повідомлено, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 11.12.2017 у справі № 459/3021/17, яке набрало законної сили 27.03.2018 виконано в повному обсязі.

Заборгованість доплати пенсії по рішенню суду за період з 25.06.2016 (з дати звільнення з роботи) по 31.12.2017 в сумі 95,37 грн виплачено додатковими відомостями квітня 2020 року.

22.07.2024 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону скеровано вимогу боржнику повідомити про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 16.06.2016, згідно з рішенням суду в справі № 459/3021/17, та повідомити вжиті заходи для виконання рішення у повному обсязі.

05.08.2024 на адресу Відділу надійшов лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30.07.2024, яким повідомлено, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17 виконано. Проведено перерахунок пенсії з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) на підставі нової довідки від 01.05.2017 № 91-02269 про розмір грошового забезпечення. Доплату на виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць до негайного виконання виконано 28.12.2017. Доплата пенсії за один місяць в сумі 1989,32 грн виплачена додатковими списками січня 2018. Доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7084,12 грн виплачена додатковими списками квітня 2018 року.

Повідомлено, що оскільки розмір грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 01.05.2017 № 91-02269, на підставі якої судом зобов`язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, є більшим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання судового рішення, з урахуванням довідки від 01.05.2017 № 91-02269 проведено перерахунок пенсії з 17.09.2016. Доплату за період з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) по 31.12.2017 в сумі 33705,00 грн. виплачувалась ОСОБА_1 з врахуванням вимог постанови кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно окремою сумою виплачувалось 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме: в сумі 702,19 (33705,00/24 х 50%); з 01.01.2020 щомісячно окремою сумою виплачувалось 100% різниці між місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – 1404,37 грн (33705,00/24).

Зазначено, що станом на 01.07.2021 заборгованість по рішенню суду № 459/3021/17 від 18.01.2018 відсутня.

14.08.2024 державним виконавцем, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68782759.

20.09.2024 на адресу Відділу надійшла скарга стягувача ОСОБА_1 від 16.09.2024, якою повідомлено, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17 не виконано в повному обсязі. Проведено перерахунок та виплату пенсії з 17.06.2016, однак рішенням зобов`язано провести перерахунок та виплату з 01.01.2016. Перерахунок та виплату за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 боржником не здійснено.

04.10.2024 заступником начальника Відділу Романом Назаром Олеговичем, керуючись абзацом 4 частини третьої статті 74 Закону, скасовано документ Постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2024.

04.10.2024 державним виконавцем, керуючись статтею 41 Закону, винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку скеровано сторонам та на адресу Червоноградського міського суду Львівської області за вихідним № 25499.

23.10.2024 на адресу Відділу надійшов лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.10.2024 (вхідний № 13847 від 23.10.2024), яким повідомлено інформацію, що аналогічна попереднім листам.

Повідомлено, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17 виконано. Проведено перерахунок пенсії з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) на підставі нової довідки від 01.05.2017 № 91-02269 про розмір грошового забезпечення. Доплату на виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць до негайного виконання виконано 28.12.2017. Доплата пенсії за один місяць в сумі 1989,32 грн виплачена додатковими списками січня 2018. Доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7084,12 грн виплачена додатковими списками квітня 2018 року.

Повідомлено, що оскільки розмір грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 01.05.2017 № 91-02269, на підставі якої судом зобов`язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, є більшим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання судового рішення, з урахуванням довідки від 01.05.2017 № 91-02269 проведено перерахунок пенсії з 17.09.2016. Доплату за період з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) по 31.12.2017 в сумі 33705,00 грн. виплачувалась ОСОБА_1 з врахуванням вимог постанови кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно окремою сумою виплачувалось 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме: в сумі 702,19 (33705,00/24 х 50%); з 01.01.2020 щомісячно окремою сумою виплачувалось 100% різниці між місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – 1404,37 грн (33705,00/24).

Зазначено, що станом на 01.07.2021 заборгованість по рішенню суду № 459/3021/17 від 18.01.2018 відсутня.

31.10.2024 на адресу Відділу надійшов оригінал виконавчого листа у справі № 459/3021/17.

31.10.2024 на адресу Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 від 28.10.2024.

04.11.2024 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону скеровано вимогу боржнику виконати рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17, та надати у Відділ документальне підтвердження виконання згаданого судового рішення. У випадку невиконання рішення суду, що набрало законної сили чи його частини, станом на день отримання вимоги, зобов`язано повідомити Відділ про причини невиконання та про вжиті заходи спрямовані на його повне виконання. Одночасно попереджено боржника, що за невиконання вимог державного виконавця, спрямованих на повне та своєчасне виконання рішення, відносно боржника буде вжито заходів примусового характеру передбачених ст. ст. 63, 75 Закону.

04.11.2024 за № 28472/В-4 надано відповідь на заяву стягувача.

05.02.2025 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону скеровано чергову вимогу боржнику виконати рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17, та надати у Відділ документальне підтвердження виконання згаданого судового рішення.

Листом від 21.03.2025 боржником повідомлено, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17 виконано в повному обсязі шляхом проведення відповідних виплат. Перерахунок та виплата з 25.06.2016 по 30.06.2016 та з 01.08.2016 по 31.12.2017, яка становить 95,37 грн ОСОБА_1 здійснені відповідно до вимог чинного законодавства.

07.04.2026 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону скеровано чергову вимогу боржнику щодо виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17. Зокрема, зобов`язано надати документальне підтвердження проведення перерахунку та виплати за період з 01.01.2016 по 16.06.2016.

Листом від 17.04.2026 за № 1300-0303-5/60852 (вхідний № 3157 від 21.04.2026) повідомлено інформацію, що аналогічна листу від 21.03.2025. Як вбачається з розрахунку на доплату пенсії за пенсійної справою № 1303008038 проведено перерахунок з червня 2016 року.

24.04.2026 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п. 1, 16 ч. 2 ст. 18 згаданого Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження» Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вважає, що рішення суду виконано повністю. У період з січня 2012 по 16.06.2016 року виплату пенсії позивача зупинено у зв`язку із працевлаштуванням. Перерахунок пенсії проведено з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) на підставі нової довідки від 01.05.2017 № 91- 02269 про розмір грошового забезпечення. Перерахунок пенсії проведено з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спецпосади) на підставі нової довідки від 01.05.2017 № 91- 02269 про розмір грошового забезпечення.

На виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць до негайного виконання виконано 28.12.2017. Здійснено перерахунок на виплату пенсії за один місяць в сумі 1989,32 грн. виплачено основними списками січня 2018.

Доплату за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7084,12 грн. виплачена додатковими списками квітня 2018 року. Станом на 01.05.2018 розмір пенсії становив – 3656,74.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання судового рішення, з урахуванням довідки від 01.05.2017 № 91– 02269 проведено перерахунок пенсії з 17.09.2016. Доплату за період з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії, звільнений з спец посади) по 31.12.2017 в сумі 33705,00 грн. виплачувалась ОСОБА_1 з врахуванням вимог постанови кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в такому порядку: З 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно окремою сумою виплачувалось 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме в сумі 702,19 (33705,00/24 х 50%). З 01.01.2020 щомісячно окремою сумою виплачувалось 100% різниці між місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 – 1404,37 грн. (33705,00/24).

Станом на час подання позовної заяви заборгованість по рішенню суду № 459/3021/17 від 11.12.2017 відсутня.

Відповідач вказує, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії з червня 2016 року. Документальне підтвердження проведення перерахунку за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 боржником не надано. Фактично виплачені грошові кошти за період починаючи з червня 2016, а судовим рішенням встановлено з січня 2016. Таким чином, рішення Червоноградського міського суду Львівської області в справі № 459/3021/17 не виконано в повному обсязі.

Судом встановлено, що з 01.01.2016 по 16.06.2016 ОСОБА_1 пенсія не нараховувалась та не виплачувалась. Відповідно Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не могло провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за цей період на виконання рішення суду.

Відтак, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано рішення суду. Щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 по 16.06.2016, то така частина судового рішення не може бути виконана, так як пенсія не нараховувалась та не виплачувалась.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що позивач у спірних правовідносинах жодної бездіяльності не допустив та не встановлено невиконання рішення суду без поважних причин боржником.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 380/8798/26 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року