Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/15673/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15673/25 пров. № А/857/45139/25

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Андрусів У.Б. в м. Львові) у справі № 380/15673/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із червня 2015 року по день її фактичної виплати 15.07.2021;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із червня 2015 року по день її фактичної виплати 15.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що проходила військову службу в Державній прикордонній службі України. Стверджує, що 15.07.2021 відповідачем виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 21234,70 грн. Зважаючи на несвоєчасність виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, яка є доходом, на переконання позивачки, вона має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з червня 2015 року по день фактичної виплати 15.07.2021. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з червня 2015 року по день фактичної виплати 15.07.2021.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки наявні права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з червня 2015 року по день фактичної виплати у повному обсязі, а саме 15.07.2021.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивачка за період з січня 2015 року до липня 2020 року включно проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ) та з серпня 2020 року до часу звільнення з військової служби у червні 2021 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується витягом з послужного списку.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14.05.2021 №154-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 (П-048815), інспектора прикордонної служби – майстра – начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” (тип В) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” І категорії (тип Б), з правом носіння військової форми одягу звільнено з військової служби.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.06.2021 №188-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 (П-048815), інспектора прикордонної служби – майстра – начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” (тип В) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” І категорії (тип Б), звільнену в запас на підставі пп. “а” (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Відповідно до розрахунку нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по червень 2021 року у липні 2021 року за період з травня 2015 року до червня 2021 року нараховано індексацію у сумі 21176,65 грн.

Відповідно до розрахункового листа та липень 2021 р. та виписки з карткового рахунку позивачки відповідач 15.07.2021 виплатив позивачці суму індексації грошового забезпечення у розмірі 21176,65 грн.

22.04.2025 представник позивачки звернувся з адвокатським запитом, зокрема щодо надання інформації про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за періоди проходження військової служби із 2015 року до 2021 року із зазначенням базових місяців, які взято при розрахунку індексації. Крім того просив, у разі невиплати індексації грошового забезпечення за період із 2015 року до часу звільнення нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до розпоряджень Голови Державної прикордонної служби України №Т/116-1743 від 03.03.2020 та №0.11-5760/0/6-20-Вих від 02.06.2020.

Листом від 26.05.2025 №09/10713-25 відповідач надав запитувані документи та повідомив про відсутність заборгованості по виплаті індексації.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, позивачка пред`явила цей позов до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Статтями 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відтак, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.

Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Відтак, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Верховний Суд в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 зазначив, що системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Зазначене у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення».

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.

Індексацію грошового забезпечення за спірний період відповідач виплатив позивачці 15.07.2021.

Колегія суддів звертає увагу на те, що нарахування та виплата позивачці індексації грошового забезпечення за вказаний період мали бути здійснені відповідачем саме з моменту набуття позивачкою права на її отримання відповідно до вимог чинного законодавства.

Відтак, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період затримки виплати.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь період невиплати.

З врахуванням наведеного судом першої інстанції підставно задоволено позов.

Згідност.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 380/15673/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула