Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №120/8141/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8141/25

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.

Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У 2025 році позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях із заявою, в якій просила підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом 01 січня 2023 року відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до додатків 1, 14 постанови № 704.

Листом від 09 червня 2025 року відповідач відмовив заявнику у виготовленні та складанні оновленої довідки у зв`язку з відсутністю на те правових підстав.

При цьому з матеріалів справи та відзиву відповідача встановлено, що на момент звільнення зі служби останньою займаною позивачем посадою була посада старшого інженера-інспектора головного пункту централізованого спостереження ЦТО УДСО при УМВС.

Крім того, як зазначив сам позивач у позовній заяві, перерахунок його пенсії здійснювався на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №120/9129/21-а відповідно до довідки про грошове забезпечення станом на листопад 2019 року за останньою займаною ним посадою.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Разом з цим, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988), яка набрала чинності 02.12.2015, установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому розміри посадових окладів та окладів за спеціальними званнями поліцейських Постановою №988 визначені у фіксованих розмірах.

Натомість постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 регулює грошове забезпечення тих категорій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, на яких поширюється встановлена цією постановою тарифна система, і передбачає визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів.

Отже, Постанови №704 та №988 установлюють різні системи грошового забезпечення та не можуть застосовуватися як взаємозамінні нормативні акти. Визначальним для обрання відповідного нормативного регулювання є не сам факт призначення особі пенсії відповідно до Закону №2262-XII, а вид служби, яку вона проходила, та категорія осіб, грошове забезпечення яких відповідно до закону є базою для перерахунку її пенсії.

У спірних правовідносинах суд першої інстанції наведеного не врахував.

Застосовуючи до позивача положення Постанови №704, суд першої інстанції виходив фактично лише з того, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII та що після 01 січня 2020 року при застосуванні пункту 4 Постанови №704 розрахунковою величиною має бути прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Однак такий підхід не враховує спеціального правового статусу позивача та положень частини третьої статті 63 Закону №2262-XII.

Сам по собі факт отримання пенсії за Законом №2262-XII не означає, що розмір грошового забезпечення кожного пенсіонера, на якого поширюється цей Закон, визначається відповідно до Постанови №704.

Закон №2262-XII охоплює різні категорії осіб, які проходили службу в різних державних органах та військових формуваннях, а тому для визначення складових грошового забезпечення, що враховуються при перерахунку пенсії, необхідно встановлювати нормативне регулювання, яке поширюється саме на відповідну категорію осіб.

Щодо осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ законодавець таке питання врегулював безпосередньо частиною третьою статті 63 Закону №2262-XII, пов`язавши перерахунок їх пенсій із грошовим забезпеченням поліцейських.

Відтак у спірних правовідносинах визначення грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії позивача повинно здійснюватися виходячи з нормативного регулювання грошового забезпечення поліцейських, установленого Постановою №988, а не шляхом застосування тарифних коефіцієнтів, передбачених додатками 1, 14 до Постанови №704.

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2025 року у справі №160/3583/24 звернув увагу на необхідність при вирішенні подібних спорів установлювати правовий статус пенсіонера та нормативний акт, яким регулюється грошове забезпечення відповідної категорії осіб, оскільки Постанови №704 та №988 мають різні предмети правового регулювання.

Надалі Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2026 року у справі №460/8651/25, розглядаючи спір щодо вимоги пенсіонера системи МВС про видачу довідки станом на 01 січня 2023 року із застосуванням Постанови №704, наголосив на необхідності з`ясування виду служби, яку проходила особа, органу, з якого вона була звільнена, та правової основи визначення грошового забезпечення для попереднього перерахунку її пенсії.

Верховний Суд виходив із того, що саме встановлення цих обставин дозволяє визначити, яка із постанов Кабінету Міністрів України — №704 чи №988 — регулює спірні правовідносини.

На відміну від обставин справи №460/8651/25, у цій справі необхідні для такого висновку обставини встановлені: останньою посадою ОСОБА_1 була посада старшого інженера-інспектора головного пункту централізованого спостереження ЦТО УДСО при УМВС, а попередній перерахунок його пенсії, як зазначено самим позивачем, здійснювався відповідно до довідки про грошове забезпечення станом на листопад 2019 року за останньою займаною посадою.

За таких обставин правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму не можуть бути механічно поширені на спірні правовідносини.

Зокрема, висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, на яку послався суд першої інстанції, стосуються правовідносин, у яких грошове забезпечення відповідної категорії осіб визначається саме Постановою №704.

Тому передумовою застосування правового висновку про необхідність використання прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, є встановлення того, що грошове забезпечення відповідної особи взагалі визначається відповідно до Постанови №704.

У цій справі така передумова відсутня.

Отже, суд першої інстанції застосував правовий висновок Верховного Суду у справі №440/6017/21 без урахування відмінностей у фактичних обставинах справ та правовому статусі позивача.

При цьому скасування пункту 6 Постанови №103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 також не створює для позивача права на визначення його грошового забезпечення відповідно до Постанови №704.

Наслідком такого судового рішення стало усунення змін до пункту 4 Постанови №704. Проте воно не змінило коло осіб, на яких поширюється відповідне нормативне регулювання, та не поширило механізм визначення посадових окладів за Постановою №704 на колишніх працівників органів внутрішніх справ, перерахунок пенсій яких спеціально врегульований частиною третьою статті 63 Закону №2262-XII.

Тобто, вирішення питання про те, яку саме величину слід використовувати при застосуванні пункту 4 Постанови №704, можливе лише після встановлення того, що Постанова №704 поширюється на відповідну особу. Щодо ОСОБА_1 такої правової передумови немає.

Так само не свідчить про виникнення у позивача права на спірну довідку саме по собі фактичне збільшення середнього розміру грошового забезпечення окремих поліцейських, надбавок чи премій.

Частина третя статті 63 Закону №2262-XII передбачає врахування для перерахунку пенсії колишніх працівників органів внутрішніх справ видів грошового забезпечення та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських.

Отже, необхідною матеріально-правовою передумовою для видачі нової довідки є така зміна грошового забезпечення відповідної категорії поліцейських, яка відповідно до Закону №2262-XII та нормативних актів Кабінету Міністрів України породжує право на перерахунок пенсії.

Натомість предметом цього спору є вимога про визначення станом на 01 січня 2023 року посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача не відповідно до Постанови №988, а за принципово іншим механізмом — шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на тарифні коефіцієнти додатків 1, 14 до Постанови №704.

Такої правової підстави щодо позивача законодавством не встановлено.

Колегія суддів погоджується з тим, що процедура перерахунку пенсії може бути ініційована, зокрема, зверненням самого пенсіонера, а тому сама лише відсутність списків, передбачених Порядком №45, не може бути достатньою підставою для відмови у видачі довідки, якщо в особи виникло матеріальне право на перерахунок пенсії.

Однак можливість особи самостійно ініціювати процедуру перерахунку пенсії не створює права вимагати визначення грошового забезпечення за нормативним актом, який до відповідної категорії осіб не застосовується.

Тому наведені відповідачем доводи щодо ненадходження списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, самі по собі не є визначальними для вирішення цього спору.

Визначальним є те, що позивач не має права на довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, сформовану із застосуванням пункту 4 та додатків 1, 14 Постанови №704, оскільки для перерахунку його пенсії як колишнього працівника органів внутрішніх справ застосуванню підлягають види грошового забезпечення та премії, установлені законодавством для поліцейських.

За таких обставин відмова Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях у виготовленні запитуваної позивачем довідки не порушує його прав у межах спірних правовідносин.

При цьому такий висновок не позбавляє позивача права звернутися до уповноваженого органу з питання видачі довідки про розмір грошового забезпечення за наявності передбачених законом підстав для перерахунку його пенсії відповідно до грошового забезпечення поліцейських та вимог частини третьої статті 63 Закону №2262-XII.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на отримання довідки станом на 01 січня 2023 року із визначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на тарифні коефіцієнти, установлені додатками 1, 14 до Постанови №704, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведене правове регулювання, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 43, 63 Закону №2262-XII та Постанови №704, не врахував спеціального правового регулювання перерахунку пенсій колишніх працівників органів внутрішніх справ, унаслідок чого помилково задовольнив позовні вимоги.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року — скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.