Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №240/11754/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11754/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 у справі №240/11754/21 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

20.10.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення, в якій позивач просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №240/11754/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік" на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.01.2021 по 28.02.2023 в загальній сумі 310 840,00 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання від 20.10.2025 вх. №76648/25.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 у справі №240/11754/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (с.Старі Велідники, Житомирська область, Коростенський район, 11186, РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.01.2021 по 28.02.2023 у розмірі 310840,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.

Враховуючи положення ст.312 КАС України, а також те, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог, а відтак наявності підстав для задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 3 названої правової норми за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, із 19 грудня 2024 року стаття 378 КАС України доповнена самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Згідно матеріалів справи рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, що підлягає виплаті у пенсійній справі за судовим рішенням у справі №240/11754/21 позивачу перераховано доплату до пенсії за період з 01.01.2021 по 28.02.2023 у розмірі 310840,00 грн.

Заборгованість за вказаним рішенням суду включена до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.

При вирішенні питання наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові 28 жовтня 2025 року справа № 380/7706/22, у якій зазначено, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.

Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст.378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Отже, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), правову позицію Верховного Суду, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.

При цьому в апеляційній скарзі апелянтом вказано про те, що за період з 01.01.2021 по 31.01.2024 нарахована доплата пенсії в розмірі 300640,00 грн. При зверненні із заявою про зміну способу виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 у справі №240/11754/21 позивач у заяві зазначила суму 300840,00 грн. У запереченні поданому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було вказано суму нарахованої доплати в розмірі – 300640,00 грн. По тексту ухвали від 13.11.2025 Житомирського окружного адміністративного суду значиться сума – 310840,00 грн. Згідно розрахунку позивачу нараховано доплату на виконання Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 у справі № 240/11754/21, в розмірі 300640,00 грн.

Стосовно таких тверджень апелянта колегія суддів зазначає, що розрахунок суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 28.02.2023 в розмірі 310 840 грн підтверджується копією розрахунку, наданого пенсійним органом, витягом з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та листом-відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.04.2023.

Натомість, розмір заборгованості 300 840 грн, який вказаний у заяві позивачем та про який йдеться у запереченнях пенсійного органу на заяву позивача не підтверджувався жодними доказами на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Оновлений розрахунок суми, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.01.2024 в розмірі 300 640 грн долучено відповідачем лише до апеляційної скарги. При цьому у розрахунку зазначено, що за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 виплачено 10200 грн, тому заборгованість становить 300640 грн.

Отже в подальшому сума заборгованості стягується з урахуванням уже проведених виплат.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.