Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №240/13239/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13239/24

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва Вікторія Анатоліївна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

30 вересня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити ді,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову.

Позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом № 16678-16164/Б-02/8-0600/24 від 28 червня 2024 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10 січня 2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 10 січня 2024 року.

22.07.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі, в якій просить ухвалити рішення яким встановлений раніше постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №240/13239/24 спосіб і порядок його виконання змінити, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 10 січня 2024 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 10.01.2024 по 31.03.2025, в сумі 107047,55 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного від 27.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року в адміністративній справі № 240/13239/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити постанову, якою заяву задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 312 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Відтак, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви, суд апеляційної інстанції виходить з того, що оскільки постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року, не була виконана у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (107 047,55 грн.) з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення слід задовольнити.

Вказана сума підтверджується листом-відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 08.07.2025 26091-22807/Б-02/8-0600/25.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, окрім іншого, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити повністю.

Змінити спосіб виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 240/13239/24 у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 10 січня 2024 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 10.01.2024 по 31.03.2025 в розмірі 107 047,55 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.