Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №560/10935/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10935/24

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фермерське господарство "Подільська марка", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до 'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фермерське господарство "Подільська марка", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень

01 червня 2026 року Хмельницьким окружним адміністративним судом від 01 червня 2026 року винесено окрему ухвалу.

Визнано дії ОСОБА_1 щодо подання повторно безпідставної заяви про відвід від 28.05.2026 з одночасним ініціюванням кримінального провадження щодо головуючого судді за прийняте ним процесуальне рішення, зловживанням процесуальними правами та спробою здійснити незаконний тиск на суд.

Направлено Окрему ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області для реагування та вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 за грубе порушення Правил адвокатської етики та зловживання процесуальними правами.

Встановлено Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Житомирської області місячний строк з дня надходження Окремої ухвали для надання суду відповіді про вжиті заходи.

Копію ухвали та відповідних матеріалів (заяви про відвід, доданих до неї матеріалів та інших ухвал суду і матеріалів) скеровано до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора у якості невід`ємного додатку до Повідомлень судді про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя в порядку ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Не погодившись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідачі та третя особа своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду знаходиться справа №560/10935/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фермерське господарство "Подільська марка", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Під час підготовчого провадження судом за клопотанням позивача було призначено комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів. Станом на 01.06.2026 відомості про оскарження цієї ухвали у встановленому порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду відсутні.

Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням щодо обсягу експертизи та переліку питань, позивач ОСОБА_1 19.05.2026 подав заяву про відвід головуючому судді, яку ухвалою головуючого судді від 20.05.2026 визнано необґрунтованою на підставі ч. 4 ст. 36 КАС України, а ухвалою судді, визначеного для її розгляду, від 20.05.2026 — залишено без задоволення.

28.05.2026 від імені позивача ОСОБА_1 до суду повторно надійшла заява про відвід головуючому судді.

Доводи повторно поданої заяви частково дублюють попередню (незгода з призначенням технічного дослідження та його вартістю), однак містять "нову" підставу - посилання на факт подання позивачем 27.05.2026 до Державного бюро розслідувань (ДБР) заяви про вчинення головуючим суддею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України.

Обґрунтовуючи відвід, позивач зазначав: "Вказані вище дії судді вказують на службову недбалість, кримінально каране діяння, відповідальність за яке передбачена КК України, через що мною подано заяву про вчинення кримінального правопорушення в ДБР. Сам факт подання заяви про скоєння кримінального правопорушення суддею не може гарантувати неупереджений розгляд справи суддею, а можливу помсту за заяву про скоєння кримінального правопорушення. Подання заяви про відкриття кримінального провадження відносно судді, що розглядає подану мною позовну заяву викликає сумнів в тому, що суддя буде неупереджено розглядати справу. Враховуючи недовіру судді, я вимушений заявити відвід судді та просити розгляд справи в іншому складі суду, колегіально"

З долученої заяви ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань від 27.05.2026 (сторінка 6) вбачаються такі твердження ( наводиться мовою оригіналу):

"Суддя вийшла за межі розгляду клопотання, вказала, що клопотання задоволено, але винесла ухвалу зовсім іншим текстом, ніж містився в клопотання.

Тобто формально заява задоволена, але по факту має зовсім інший зміст, що я не просив і не хотів, тим більше за це сплачувати.

Дана ситуація нагадала інформацію з новин як суддя Київського апеляційного суду запропонував одній стороні у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства. За це йому та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. дол. США. Після одержання неправомірної вигоди 10 тис. дол. США суддя-посередник залишив собі, а 25 тис. дол. США поклав у коробку з-під віскі для подальшої передачі колегам. Вони ж після отримання коштів розділили їх між собою.

Це не останнє, що нагадує ситуація, що склалась, оскільки в судах зустрічаються і колядники, через що судді змінюють свої рішення.

Неможливо задовольнити клопотання, але зовсім надати йому іншого змісту, свого, який зовсім не співпадає з тим, що просив позивач.

Враховуючи це, дії судді також підпадають і під ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб".

Крім того, до заяви до ДБР додані фотознімки та описи корупційної події в Київському апеляційному суді, які не мають підтверджених доказів будь якого відношення до предмету цього спору чи особи головуючого судді.

Ухвалою від 29.05.2026 заяву від 28.05.2026 про відвід судді Козачок І.С., подану ОСОБА_1 , було визнано необґрунтованою, відтак передано її для розгляду іншому судді відповідно до встановленої КАС України процедури.

Ухвалою від 01.06.2026 іншим складом суду відмовлено у задоволенні вказаної заяви про відвід.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.06.2026 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду було задоволено заяву про самовідвід, а матеріали справи передано до відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду для визначення іншого судді.

Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 45 КАС України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

В якості нової підстави, яка зазначена в заяві про відвід від 28.05.2026, позивач вказує подання ним до Державного бюро розслідувань заяви щодо вчинення суддею кримінального правопорушення, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України ("подання заяви про відкриття кримінального провадження відносно судді, що розглядає подану мною позовну заяву викликає сумнів в тому, що суддя буде неупереджено розглядати справу"). Отже, у заяві про відвід зазначається, що сам факт звернення позивача до правоохоронного органу з вказаною заявою породжує сумніви у неупередженості судді під час подальшого розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 є прикладом зловживання процесуальними правами. Не дочекавшись результатів апеляційного перегляду чи завершення розгляду справи, позивач через незгоду з межами призначеної експертизи ініціював кримінальне провадження щодо судді, після чого використав власний акт ініціювання розслідування як начебто підставу для відводу. Отже, позивач самостійно штучно створив конфлікт шляхом безпідставного звернення до правоохоронного органу, а потім, посилаючись на цей штучно створений конфлікт як на доказ того, що суддя є упередженим, заявив, що суддя не може розглядати справу.

На думку суду, толерування такої поведінки та практики призводить до колапсу судової системи, оскільки надає учасникам процесу інструменти для безперешкодного усунення будь-якого судді від розгляду будь-якої справи.

Зі змісту заяви до ДБР вбачається, що ОСОБА_1 пов`язує свої доводи щодо вчинення суддею злочину насамперед з фактом прийняття ухвали про призначення експертизи, яка виглядає не зовсім так, як він очікував.

Відповідно до статті 126 Конституції України та статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суд звертає увагу на те, що використання механізмів кримінальної юстиції (ст. 367 КК України) є грубим втручанням у діяльність суду, метою якого є тиск на суд.

Більше того, текст заяви до ДБР містить твердження про "суддів-колядників", "коробки з-під віскі" у Київському апеляційному суді, підкріплені відповідними фотографіями сторонніх речей, грошей. Долучення цих матеріалів до матеріалів адміністративної справи є свідомим актом дифамації, спрямованим на приниження честі, гідності та професійної репутації судді шляхом проведення безпідставних та брудних паралелей, як факти, які не стосуються розгляду конкретної адміністративної справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі ОСОБА_1 не погоджується з тим, що суд розширив межі експертизи (призначивши технічне дослідження документів, які він оскаржує). Водночас, замість того, щоб діяти в межах процесу (наприклад, дочекатися висновку та спростовувати його допустимість, або оскаржити рішення в апеляційному порядку), позивач вчинив дії з метою перенесення спору у площину кримінальної юстиції ( подав заяву до Державного бюро розслідувань про вчинення суддею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість).

У той же час загальновідомо, що ДБР не наділене повноваженнями оцінювати доцільність призначення технічного дослідження документів чи формулювання питань експерту, адже це виключна дискреція суду (ст. 9, 102 КАС України). Позивач намагається підмінити незгоду з обсягом експертизи звинуваченнями у злочині. Заява до ДБР датована 27.05.2026, а вже 28.05.2026 позивач подав заяву про відвід, посилаючись на цю ж заяву до ДБР. Це свідчить про те, що звернення до ДБР було лише інструментальним кроком - штучним створенням приводу для усунення головуючого судді.

Звернувшись до ДБР із заявою, яка ґрунтується на незгоді з процесуальним рішенням судді, та наповнивши цю заяву безпідставними асоціаціями з відомим корупційним скандалом та фактичними звинуваченнями судді у особистій зацікавленості, позивач, свідомо застосував позапроцесуальний вплив. Цей вплив має ознаки неправомірних цілей: а) залякати суддю можливим кримінальним переслідуванням та б) штучно згенерувати "нову" підставу для відводу, оскільки суто процесуальні аргументи були вичерпані та відхилені судом раніше.

Такі дії суд першої інстанції розцінив, як відверту зневагу до закону, суду.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо недотримання ОСОБА_1 міжнародних стандартів адвокатської діяльності та порушення ним Правил адвокатської етики, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що предметом адміністративного позову у цій справі є оскарження розпоряджень стосовно земельної ділянки, наданої у постійне користування померлому батькові ОСОБА_1 .

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги чи договір про надання правової допомоги, які б підтверджували факт виконання ОСОБА_1 процесуальних функцій представника або адвоката будь-якого з учасників справи.

Наведене беззаперечно свідчить про те, що у цій адміністративній справі ОСОБА_1 виступає виключно як фізична особа (позивач), яка реалізує своє конституційне право, передбачене статтями 55, 124 Конституції України та статтею 5 КАС України, на судовий захист власних приватних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, професійні обов`язки, обмеження та етичні вимоги поширюються на адвоката безпосередньо під час здійснення ним адвокатської діяльності (надання правничої допомоги клієнту).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наявність у позивача статусу адвоката та відповідного свідоцтва є виключно показником його професійної кваліфікації і не позбавляє його фундаментального права на особисте звернення до суду за захистом своїх порушених цивільних чи адміністративних прав як фізичної особи.

Сам по собі факт наявності у ОСОБА_1 статусу адвоката не свідчить про те, що під час самостійного звернення до суду за захистом власних прав на нього поширюються професійні обов`язки, обмеження та Правила адвокатської етики, встановлені для адвокатів виключно під час здійснення ними адвокатської діяльності та надання правничої допомоги клієнтам.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про необхідність доведення до відома КДКА Житомирської області фактів порушення ОСОБА_1 процесуального законодавства та Правил адвокатської етики є помилковим та таким, що зроблений без урахування дійсної правової природи участі позивача у даній справі.

Суд першої інстанції залишив поза увагою, що реалізація особою процесуальних прав позивача для захисту власних цивільних чи адміністративних прав охоплюється її загальним громадянським статусом.

Наявність у такої особи статусу адвоката за відсутності фактів здійснення нею у справі адвокатської діяльності не створює склад дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим у суду першої інстанції були відсутні правові підстави реагувати у порядку дисциплінарного впливу

Оцінюючи позицію апелянта в цій частині, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, частково спростовують висновок суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року було відстрочено позивачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3328 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року скасувати в частині направлення Окремої ухвали до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області для реагування та вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 за грубе порушення Правил адвокатської етики та зловживання процесуальними правами та встановлення Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Житомирської області місячного строку з дня надходження цієї Окремої ухвали для надання суду відповіді про вжиті заходи.

В решті ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3328 грн за подання апеляційної скарги на окрему ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 у справі №240/10148/25 за реквізитами отримувач коштів: Державна судова адміністрація України (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601); отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.