Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №120/17265/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17265/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПІДШИПНИКЦЕНТР" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ТД Підшипникцентр" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 1), Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 2), в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2025 №13442965/39194627, №13442966/39194627, №13442967/39194627, №13442968/39194627 про відмову у реєстрації податкових накладних №33 від 28.03.2025, №26 від 19.03.2025, №22 від 18.03.2025, №35 від 10.03.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Підшипникцентр" №33 від 28.03.2025, №26 від 19.03.2025, №22 від 18.03.2025, №35 від 10.03.2025, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2026 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2025 №13442965/39194627, №13442966/39194627, №13442967/39194627, №13442968/39194627 про відмову у реєстрації податкових накладних №33 від 28.03.2025 року, №26 від 19.03.2025, №22 від 18.03.2025 , №35 від 10.03.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Підшипникцентр" №33 від 28.03.2025, №26 від 19.03.2025, №22 від 18.03.2025, №35 від 10.03.2025, датою їх фактичного подання на реєстрацію;

-стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Підшипникцентр" понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області;

-стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Підшипникцентр" понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач-ГУ ДПС у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що платник не надав усіх документів, які є достатніми для реєстрації податкової накладної.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТД Підшипникцентр" є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.04.2014 року (номер запису: 10671020000020301). Основним видом економічної діяльності підприємства є (КВЕД 46.69) оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

У 2025 році ТОВ "ТД Підшипникцентр" мало господарські відносини з ПрАт «Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики", АТ "Укргазвидобування", ТОВ "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" та ТОВ "Верітас Класік".

Господарські операції між ТОВ "ТД "Підшипникцентр" та ПрАт «Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" здійснювались на підставі договору поставки матеріалів (сировини) №КЗА-3205 від 30.01.2025 року, за якими ПрАт «Науково-виробниче об`єднання "Київський завод автоматики" (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ "ТД "Підшипникцентр" (Покупця) ГТВ та мастильні матеріали (товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату.

В результаті господарської операції, що виникла на підстав договору №КЗА-3205 від 30.01.2025 року та на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ "ТД "Підшипникцентр" сформовано податкову накладну №22 від 18.03.2025 року на суму 147114,00 грн., та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарські операції між ТОВ "ТД "Підшипникцентр" та АТ "Укргазвидобування", здійснювались на підставі договору поставки №1446/УПГГК/24 від 25.12.2024 року, Додатку №1, який є Специфікацією №1 від 25.12.2024 року, Додатку №2, Додатку №3, Додатку №4, Додатку №5, Додатку №6, Додатку №7, Додатку №8, Додатку №9, за якими АТ "Укргазвидобування" (Постачальник) зобов`язується поставити ТОВ "ТД "Підшипникцентр" (Покупцеві) підшипники (товар), зазначений у Специфікації, що додається до Договору, а Покупець прийняти та оплатити цей товар.

В результаті господарської операції, що виникла на підстав договору №1446/УПГГК/24 від 25.12.2024 року та на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ "ТД "Підшипникцентр" сформовано податкову накладну №26 від 19.03.2025 року на суму 649999,98 грн., та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарські операції між ТОВ "ТД "Підшипникцентр" та ТОВ "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" здійснювались на підставі договору купівлі-продажу №2230/25-205 від 04.03.2025 року, за якими ТОВ "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (Продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "ТД "Підшипникцентр" (Покупця) продукцію (товар), в номенклатурі, кількості за ціною і на суму, згідно Специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару.

В результаті господарської операції, що виникла на підстав договору купівлі-продажу №2230/25-205 від 04.03.2025 року та на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ "ТД "Підшипникцентр" сформовано податкову накладну №33 від 28.03.2025 року на суму 62400,00 грн., та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарські операції між ТОВ "ТД "Підшипникцентр" та ТОВ "Верітас Класік" здійснювались на підставі договору постачання №1312/24 від 13.12.2024 року, предметом якого є поставка підшипників, ГТВ та інших товарів господарського призначення, у кількості, номенклатурі, асортименті та по цінам узгодженим сторонами. Відповідно до п. 2.3 Договору, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, протягом 90 календарних днів від дня отримання реалізації.

В результаті господарської операції, що виникла на підстав договору постачання №1312/24 від 13.12.2024 року та на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ "ТД "Підшипникцентр" сформовано податкову накладну №35 від 10.03.2025 року на суму 234132,00 грн., та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, за результатами обробки отриманої інформації після направлення для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, 14.04.2025 року та 18.04.2025 року податковим органом сформовано квитанції про те, що документ збережено, але реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначених вимог, позивачем до контролюючого органу подано повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду наданих платником податків документів, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У повідомленнях зазначено, що платником податків не надано документи, які підтверджують постачальника (виробника/імпортера) продукції. Не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме: декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, ліцензії або інші документи, що підтверджують право виробництва та/або реалізації підшипників.

13.11.2024 року ТОВ "ТД "Підшипникцентр" надало Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема копії документів до податкової накладної №33 від 28.03.2025 року:

- сертифікат відповідності;

- акт звірки від 30.04.2025 року;

- акт звірки від 04.08.2025 року;

- додаткові пояснення.

Копії документів до податкової накладної №26 від 19.03.2025 року:

- акт звірки від 30.04.2025 року;

- акт звірки;

- сертифікат відповідності;

- додаткові пояснення.

Копії документів до податкової накладної №22 від 18.03.2025 року:

- акт звірки від 04.08.2025 року;

- акт звірки;

- сертифікат відповідності;

- додаткові пояснення.

Копії документів до податкової накладної №35 від 10.03.2025 року:

- акт звірки від 04.08.2025 року;

- акт звірки з ТОВ "Верітас Класік" від 01.05.2025 року;

- сертифікат відповідності;

- додаткові пояснення.

За результатом розгляду поданих пояснень, 17.11.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №13442965/39194627, №13442966/39194627, №13442967/39194627, №13442968/39194627 про відмову в реєстрації податкових накладних №33 від 28.03.2025 року, №26 від 19.03.2025 року, №22 від 18.03.2025 року, №35 від 10.03.2025 року, у зв`язку з ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ТД "Підшипникцентр" звернулося до Комісії ДПС України зі скаргами, у яких просило скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкові накладні.

За результатом розгляду поданих скарг, Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення, якими скарги ТОВ "ТД "Підшипникцентр" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

В подальшому позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За приписами п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У п.12 зазначеного вище Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки.

У п.13 Порядку № 1246 закріплено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За положеннями п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах. визначених Кабінетом Міністрів України.

П.п.10,11 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165) встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що останні не відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 8 Додатку 1 до Порядку № 1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість критерієм ризиковості, який визначено відповідачем, як підстава зупинення реєстрації податкових накладних, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних.

За положеннями п.п. 4-6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216 (далі-Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів згідно п. 5 цього Порядку платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, колегією суддів з`ясовано, що позивачем подано відповідачу письмові пояснення та копії документів, які, на його переконання, підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких подано податкові накладні

Оскільки, податковим органом ні в першому, ні в другому випадку не було визначено переліку документів, які необхідно подати на підтвердження реальності господарської операції, то підприємством подано відповідачу перелік таких документів на власний розсуд, які були долучені до пояснень, наданих останнім у зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної.

Однак, спірним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Слід також враховувати, що останнім не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 Порядку № 1165, критерієм ризиковості є наявна у контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних, відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам п. 8 Критеріїв.

Варто зауважити, що п.8 Критеріїв є загальним та неконкретизованим, оскільки не містить чітко визначених підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а вживання слів- "наявна податкова інформація" є неконкретизованою та незрозумілою. Посилання відповідачем у квитанції на п. 8 Критеріїв без зазначення конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки незрозуміло у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції.

Порядком № 1165 не передбачено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

У п. 6 Порядку № 1165 наводиться перелік документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Як вже зазначалося, позивачем надавалися ГУ ДПС у Вінницькій області документи на підтвердження реальності господарських операцій, про що свідчать відповідні повідомлення з поясненнями та квитанціями про отримання цих документів.

В той же час, податковим органом не наведено та не підтверджено, що надані товариством документи, оформлені в рамках договору, мали дефекти форми, змісту або походження.

Вказане свідчить, що оскаржувані рішення містять лише формальну підставу для їх прийняття, оскільки в останніх не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Поряд з цим, у межах спірних правових відносин, які виникли щодо відмови у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що ГУ ДПС у Вінницькій області, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 16 лютого 2021 року у справі № 280/3235/20 та від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.

При цьому, колегія суддів вважає, що з врахуванням вимог пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд першої інстанції з метою відновлення прав та інтересів позивача, обгрунтовано зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №33 від 28.03.2025, №26 від 19.03.2025, №22 від 18.03.2025, №35 від 10.03.2025.

Надаючи правову оцінку питанню щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вказує на анступне.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині сьомій статті 139 КАС України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт є неспівмірним з категорією складності справи. Окрім того, дана справа була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, в апеляційній інстанції призначена до розгляду в порядку письмово провадження за наявними в справі матеріалами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., представником позивача подано до суду: договір про надання правничої допомоги від 01.12.2025 року; Додаток №1 до Договору від 01.12.2025 року; рахунок №08/12 від 10.12.2025 року; акт приймання-передачі послуг від 12.12.2025; платіжну інструкцію №540603784.1 від 11.12.2025 року.

При цьому, оцінивши документи, пов`язані з оплатою правничої допомоги, перевіривши підставність її надання, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи і суть наданих послуг, суд першої інстанції дійшов вірного переконання, що заявлений до відшкодування їх розмір 12000,00 грн. є завищеним, а тому підставно зменшив його до 4000 грн.

Слід зазначити, що в такій же сумі, судом першої інстанції стягнуто витрати на правничу допомогу і з відповідача-1, однак зважаючи на те, що останній не є апелянтом у даній справі, колегія суддів не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі визначеній судом першої інстанції.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що за з`ясованих та встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.