Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №688/3593/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №688/3593/26

Суддя: Шидловський В.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/3593/26

Головуючий у 1-й інстанції: Стаднічук Н.Л.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

29 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Гречаник Олександр Володимирович про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Гречаник Олександр Володимирович про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС №002599 від 15.07.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.132-2 КУпАП в розмірі 34000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є директором ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест». 24.07.2026 він отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення ПС № 002599 від 15.07.2026, винесеної начальником Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті Гречаником О. В. відносно нього за ч.3 ст.132-2 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 34000 грн. Відповідно до вказаної постанови 18.06.2026 о 09:58 під час здійснення габаритно-вагового контролю на 273 км автодороги Н-25 Хмельницької області транспортного засобу SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Гранітний дім «Гранітінвест» відповідно до ТТН від 18.06.2026 № 40 внесено недостовірні відомості про масу вантажу та яка перевищує нормативно встановлену законодавством, чим порушено вимоги ч.3 ст.132-2 КУпАП. Разом із тим, будь-яких конкретних сум чи маси вантажу, на яку саме кількість внесено недостовірні відомості вказана постанова не містить, що свідчить про поверхневий підхід до розгляду справи, не зазначено уповноваженої чи відповідальної особи, хто видав вказану видаткову накладну, без розкриття диспозиції вказаної статті та суті правопорушення. Вважає, що постанова є протиправною, необґрунтованою та винесеною з порушенням матеріального та процесуального права, оскільки його притягнуто до відповідальності саме як керівника ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест», тоді як наказом № 26-к від 12.12.2025 призначено ОСОБА_2 відповідальною особою за відвантаження продукції, правильне та своєчасне внесення відомостей до товарно-транспортних накладних та інших документів щодо результатів зважування. При цьому розгляд справи відбувся без його участі.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову № 002599 від 15 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.06.2026 старшим державним інспектором ВДК по наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Товстигою Р. І. під час здійснення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автодорозі Н-25 273 км проведено перевірку транспортного засобу SCANIA/NAVATRAIL, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , та виявлено перевищення вагових норм, а саме: навантаження на одиночну вісь 13980 т при дозволених 11500 т, що становить 21,5%, навантаження на строєну вісь 30740 т при дозволених 24000 т, що становить 28%, загальна маса тз 51190 т при дозволених 40000 т, що становить 27,9%, про що складено відповідний акт № 069574. Ним також встановлено, що під час перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_3 здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН від 18.06.2026.

Постановою начальника Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Гречаника О. В. № 002599 від 15.07.2026 ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 132-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн.

Згідно з постановою суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 18.06.2026 о 09:58 під час здійснення габаритно-вагового контролю на 273 км а/д Н-25, Хмельницька область, транспортного засобу SCANIA д. н. з. НОМЕР_1 , вантажовідправником ТОВ «ТД «Гранітінвест» відповідно до ТТН від 18.06.2026 № 40 внесено недостовірні відомості про масу вантажу, що перевищують нормативно-встановлені законодавством.

Згідно з товаро-транспортною накладною № 40 від 18.06.2026 маса вантажу зазначена 34,2 т, маса брутто - 48,6 т. Зазначена накладна складена відповідальною особою вантажовідправника ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» ОСОБА_2 , що підтверджується її підписом.

Згідно з наказом № 26-К від 12.12.2025 ОСОБА_2 прийнято на посаду менеджера зі збуту за сумісництвом, призначено її відповідальним та накладено обов`язки за відвантаження продукції, правильне та своєчасне внесення відомостей до товарно-транспортних накладних та інших документів щодо результатів зважування.

23.06.2026 керівнику ТОВ «ТД «Гранітінвест» Деревягіну В. В. було направлено запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП.

Вказане запрошення було отримано довіреною особою 03.07.2026, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошти від 24.06.2026 та результатами трекінгу відправлення RO 67208985422.

Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності керівник ТОВ «ТД «Гранітінвест» ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ст. 1 КУпАП визначено, що основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. №1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 №1174 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. №623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( ПДР).

Пунктом 1.1. ПДР передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Частиною 1 статті 132-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (зокрема, передбачене статтею 132-2 КУпАП, але не виключно). Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (в тому числі і щодо статті 132-2 КУпАП).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

На підставі викладеного, судом встановлено внесення у товаро-транспортну накладну № 40 від 18.06.2026 недостовірних відомостей про масу вантажу, що перевищують нормативно встановлені законодавством.

З аналізу диспозиції та санкції частини 3 статті 132-2 КУпАП слідує, що за дії, передбачені цією нормою, відповідальність несе уповноважена посадова особа вантажовідправника, тобто особа, яка безпосередньо оформлює відповідні документи, вносить відомості до товарно-транспортної накладної, інших товаросупровідних документів тощо.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Торговий дім «ГРАНІТІНВЕСТ» є Деревягін Володимир Вікторович.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає, що особа, яка зазначена у товарно- транспортній накладній як така, що здійснює її оформлення або внесення окремих відомостей, автоматично є суб`єктом адміністративної відповідальності за статтею 132- 2 КУпАП.

Для встановлення такої обставини необхідно мати можливість ідентифікувати відповідну особу, встановити її посадовий статус та підтвердити наявність у неї відповідних повноважень. Зазначені відомості не випливали безпосередньо зі спірної товарно-транспортної накладної.

Водночас суд першої інстанції не врахував, що саме позивач, як керівник підприємства — вантажовідправника, мав можливість повідомити відповідачу про наявність на підприємстві іншої уповноваженої особи та надати документи на підтвердження відповідних повноважень.

Як встановлено матеріалами справи, 23.06.2026 ОСОБА_1 було направлено запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Відповідне поштове відправлення було передано до АТ «Укрпошта» 24.06.2026 та отримано довіреною особою 03.07.2026.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав реальну можливість надати свої пояснення, заперечення та документи, які, на його думку, підтверджували відсутність у нього статусу суб`єкта адміністративного правопорушення.

Зокрема, позивач мав можливість надати відповідачу наказ директора ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» від 12.12.2025 № 26-К, на який він посилається вже під час судового розгляду, а також надати документи, що підтверджують повноваження Чернушич С.В. щодо оформлення товарно-транспортних накладних.

Однак до моменту винесення постанови ПС № 002599 від 15.07.2026 зазначений наказ відповідачу наданий не був. Як наслідок, відповідач здійснював розгляд справи виходячи з тих документів та відомостей, які були фактично наявні у його розпорядженні на відповідний момент.

За таких обставин покладення судом першої інстанції на відповідача негативних наслідків у вигляді визнання постанови протиправною виключно через те, що відповідач не встановив внутрішню відповідальну особу підприємства, є необґрунтованим.

Фактично суд поставив відповідача у становище, за якого для притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи вантажовідправника контролюючий орган повинен не лише встановити факт порушення та особу вантажовідправника, а й самостійно дослідити внутрішню систему розподілу обов`язків на підприємстві та встановити працівника, якому керівником делеговано конкретні функції.

При цьому підприємство та його керівник володіють відповідною внутрішньою документацією, яка не є відкритою для контролюючого органу та не може бути відома йому до моменту її надання самим суб`єктом господарювання.

Більше того, прийняття такого підходу фактично створює можливість для уникнення адміністративної відповідальності шляхом подальшого надання до суду внутрішнього документа про покладення відповідних функцій на іншу особу, який не був поданий контролюючому органу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Саме така ситуація має місце у цій справі: наказ № 26-К від 12.12.2025, на який суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, не був наданий відповідачу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, хоча позивач був належним чином повідомлений про її розгляд та мав можливість подати відповідні документи.

При цьому суд першої інстанції, посилаючись на зазначений наказ, фактично визнав його достатнім доказом відсутності у ОСОБА_1 статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, однак не встановив, чи дійсно цей наказ повністю усував керівника підприємства від виконання організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням дотримання вимог законодавства при здійсненні відвантаження вантажу.

Таким чином, судом не було враховано, що визначення на підприємстві окремого працівника відповідальним за оформлення товарно-транспортних накладних саме по собі не є доказом того, що керівник юридичної особи втрачає статус посадової особи вантажовідправника або позбавляється будь-яких організаційно-розпорядчих повноважень щодо відповідної діяльності.

Відтак суд першої інстанції фактично вийшов за межі змісту статті 279-5 КУпАП, поклавши на відповідача обов`язок щодо встановлення внутрішнього розподілу функцій між працівниками підприємства, та безпідставно визнав невиконанням такого обов`язку відсутність у матеріалах справи документів, які сам позивач мав можливість надати під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не здійснив дій щодо встановлення уповноваженої особи вантажовідправника, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2026 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua