Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №761/11194/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 761/11194/23 Суддя (судді) першої інстанції: Матвєєва Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Епель О.В., Кузьменко В.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року (головуючий суддя в І-й інстанції - Матвєєва Ю.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000849551 від 22.02.2023р., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову серії 1КІ № 0000849551 від 22.02.2023р. у справі про адміністративне правопорушення, щодо правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки, передбаченого ч.3 ст. 122 Кодексу винесену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Віняр Р.М.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 414,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року заяву представника заявника адвоката Лаухіної В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Віняра Руслана Мироновича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 11550,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є явно завищеним, непропорційним до предмету спору, складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 16 вересня 2026 року.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року справу №761/11194/23 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 вересня 2026 року, строк розгляду справи продовжено.

У судове засідання апелянт не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову серії 1КІ № 0000849551 від 22.02.2023р. у справі про адміністративне правопорушення, щодо правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки, передбаченого ч.3 ст. 122 Кодексу винесену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Віняр Р.М.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 414,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Адвокат Лаухіна В.В. яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 11550,00 грн.

29 червня 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення щодо витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, посилаючись на їх неспівмірність із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року заяву представника заявника адвоката Лаухіної В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Віняра Руслана Мироновича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 11550,00 грн.

Суд першої інстанції, мотивував рішення тим, що з огляду на фактичний об`єм виконаної роботи, є обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 11550,00 грн.

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України, встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до норм статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 лютого 2023 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ПІ ДЖІ ЛО ФІРМ», в особі адвоката Лаухіної В.В., яка діє на підставі довіреності від 02.01.2021 №02/21 було укладено договір № 35 від 23.02.2023 про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 4.1. Договору гонорар за послуги Адвокатського об`єднання та порядок його оплати вказується в Додатках до цього Договору та є конфіденційною інформацією. Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Так, 15 червня 2023 року АО «ПІ ДЖІ ЛО ФІРМ» виставлено рахунок №1/35 про сплату 11550,00 грн.

16 червня 2023 року ОСОБА_1 здійснено оплату на користь Адвокатського об`єднання на суму 11550,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3051235015.1.

Так, на виконання умов Договору, 15 червня 2023 року між Сторонами підписано Акт наданих послуг №1, в якому сторони погодили вартість послуг, а саме:

- консультування клієнта стосовно процедури оскарження рішення суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, підготовка заяви до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання постанови та документів щодо адміністративного правопорушення - 0,5 год. - 350,00 грн.;

- вивчення матеріалів справи та підготовка доказів для обґрунтування позовних вимог, в т.ч. дослідження наданих Клієнтом документів та матеріалів, виїзд на місце де було проведене тимчасове затримання транспортного засобу Клієнта, огляд місця події, фотографування місцевості, дорожніх знаків, дорожньої розмітки тощо - 2,5 год. - 1750,00 грн.;

- підготовка позовної заяви до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - 8 год. - 5600,00 грн.;

- формування матеріалів позовної заяви з додатками, подача до суду через систему «Електронний суд» - 0,5 год. - 350,00 грн.;

- ознайомлення з поданим відповідачем відзивом на позовну заяву, консультування Клієнта стосовно його процесуальних прав та можливих подальших дій - 0,5 год.- 350,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив, погодження його з Клієнтом та подання до суду через систему «Електронний суд» - 4 год. - 2800,00 грн.;

- підготовка Клієнта до судового засідання , консультування з питань судового процесу, роз`яснення процесуальних прав Клієнта, роз`яснення змісту та правових підстав позову - 0,5 год.- 350,00 грн.

Всього надано послуг на загальну суму - 11550,00 грн.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими документами підтверджується, що позивачу надано послуги, що були предметом розгляду у даній справі, які є фактично понесеними та доведеними.

Водночас, суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції в тій частині, що судові витрати на загальну суму 11550,00 грн, є співмірними з обсягом наданих адвокатами послуг у даній справі, з огляду на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, відповідно до яких, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, суд зауважує, що не можуть вважатись окремими послугами правового характеру такі складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, як консультування клієнта стосовно процедури оскарження рішення суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, підготовка заяви до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання постанови та документів щодо адміністративного правопорушення; вивчення матеріалів справи та підготовка доказів для обґрунтування позовних вимог, в т.ч. дослідження наданих Клієнтом документів та матеріалів, виїзд на місце де було проведене тимчасове затримання транспортного засобу Клієнта, огляд місця події, фотографування місцевості, дорожніх знаків, дорожньої розмітки тощо, оскільки сама суть кваліфікованої правової допомоги передбачає наявність у адвоката спеціальних знань, у тому числі й володіння нормативною базою, необхідною для складання відповідних процесуальних документів (позовна заява, клопотання, тощо).

Щодо суми правової допомоги за ознайомлення з поданим відповідачем відзивом на позовну заяву, консультування Клієнта стосовно його процесуальних прав та можливих подальших дій та підготовки відповіді на відзив, погодження його з Клієнтом та подання до суду через систему «Електронний суд», суд зазначає, що правова позиція АО «ПІ ДЖІ ЛО ФІРМ» в інтересах позивача та доводи, якими обґрунтовано відповідь на відзив, аргументовано подібними доводами що й позов. Окрім того, суд зазначає, що подання відповіді на відзив та додаткових пояснень є правом, а не обов`язком сторони.

До того ж, судом першої інстанції не враховано та не надано відповідної оцінки наданим до справи від відповідача запереченням на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких наголошувалось на неспівмірності заявлених витрат складності справи. (том 1 а.с. 128-134)

Розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, суд має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Сторона, яка довела фактичне понесення витрат на правничу допомогу, не має розраховувати на завищену суму до стягнення, при цьому, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на правничу допомогу, у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Проте, судом першої інстанції задоволено заяву на всю суму 11550,00 грн, але залишено поза увагою обставини, що предмет спору не є складним, наявна стала судова практика щодо даної категорії спорів.

Ураховуючи заяву представника апелянта про зменшення судових витрат та їх завищений розмір, з урахуванням опису кожної складової наданих послуг, зазначених в акті, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення загальної суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 11550,00 грн до 8000 грн. У цій частині така сума відповідає встановленим процесуальним законом критеріям, є розумною/співмірною, а витрати реально понесеними.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат під час розгляду справи підлягає частковому задоволенню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пунктів 1,4 частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення - скасуванню з новим розподілом витрат на правничу допомогу, зі зменшенням відповідної суми.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року у справі № 761/11194/23 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року у справі № 761/11194/23 скасувати.

Заяву представника заявника адвоката Лаухіної В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 761/11194/23 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(код ЄДРПОУ 37405284) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 30 вересня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Епель

В.В. Кузьменко