Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/48591/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/48591/23 Головуючий у 1 інстанції: Кочанова П.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» (далі – ТОВ «ВД Транс») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.05.2023 № 0072500410.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач – ТОВ «ВД Транс» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, а застосування штрафних санкцій відбулось за відсутності правових підстав. При цьому, апелянт зазначає, що розмір визначених штрафів суперечить чинному податковому законодавству України, а накладений штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків підлягає скасуванню, зокрема, з тих підстав, що відповідач не врахував внесені зміни до Податкового кодексу України в частині розмірів штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які були чинними: на момент реєстрації податкових накладних, на дату проведення камеральної перевірки та оформлення її результатів, на дату складення оскаржуваного рішення.

Апелянт вказує, що всі податкові накладні, за порушення строків реєстрації яких складено оспорюване податкове повідомлення-рішення складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). На переконання апелянта, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються, тобто по 30 червня 2023 року (включно). Також звертає увагу на своєчасність направлення частини податкових накладних на реєстрацію, що не враховано судом першої інстанції.

15 серпня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує рішення суду першої інстанції.

30 вересня 2025 року до суду апеляційної інстанції від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» надійшли пояснення стосовно доказів, які підтверджують повторне направлення податкових накладних на реєстрацію саме 13 січня 2023 року.

Також, 25 грудня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» надійшли додаткові пояснення у справі, у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 26 листопада 2025 року №5-р(ІІ)/2025.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «ВД Транс» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 12.04.2023 № 6806/10-36-04-10/37870235.

Під час проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області встановлено порушення ТОВ «ВД Транс» термінів реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі Акта камеральної перевірки від 12.04.2023 № 6806/10-36-04-10/37870235 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 № 0072500410, яким до ТОВ «ВД Транс» застосовано штрафні санкції у розмірі 565 657,76 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення ТОВ «ВД Транс» оскаржило в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 25.07.2024 № 20135/6/99-00-06-01-03-06 залишила скаргу ТОВ «ВД Транс» без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.05.2023 № 0072500410 – без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено відповідальність за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та встановлено диференційовані розміри штрафу залежно від тривалості порушення строку реєстрації.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 52-1, яким було встановлено особливості застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства протягом періоду дії карантину.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у відповідній редакції встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних та розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за умови виконання таких обов`язків у встановленому цим підпунктом порядку.

Цим же підпунктом було передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, зокрема щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону № 2260-IX, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Крім того, підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону № 2260-IX передбачено зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством, за винятком, зокрема, строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12 січня 2023 року № 2876-IX, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків – від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків – від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків – від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків – на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та передбачені цим пунктом перевірки, зокрема щодо дотримання вимог пунктів 192.1 статті 192 та 201.10 статті 201 ПК України, наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів, а також наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України.

За змістом Порядку № 1246, операційний день є частиною дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та їх реєстрація або зупинення реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.05.2023 № 0072500410 прийнято на підставі акта камеральної перевірки від 12.04.2023 № 6806/10-36-04-10/37870235, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 565 657,76 грн.

Податкові накладні, за порушення строків реєстрації яких застосовано спірні штрафні санкції, складені у період з 16.06.2021 по 31.12.2022 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у період з листопада 2022 року по квітень 2023 року.

Обґрунтовуючи протиправність застосованих штрафних санкцій, апелянт, зокрема, посилається на те, що відповідні податкові накладні складені у період дії встановленого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, який, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс», діяв до закінчення карантину, тобто до 30.06.2023.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено таким чином, що при застосуванні відповідальності за результатами перевірок вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або карантину не застосовуються.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, аналізуючи співвідношення пункту 52-1 та підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, дійшов висновку, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії карантину. Верховний Суд окремо зазначив, що, незважаючи на формальне збереження пункту 52-1 у тексті ПК України, його дія на період воєнного стану була припинена приписами підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

При цьому, законодавцем для платників податків, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, було встановлено спеціальний перехідний порядок, за яким такі платники звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний строк виконання яких припадав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом № 2260-IX, за умови, зокрема, реєстрації відповідних податкових накладних та розрахунків коригування до 15.07.2022.

Таким чином, приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не є правовою підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» від відповідальності за невиконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних після зміни правового регулювання з 27.05.2022.

Доводи апелянта про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному виконанню податкового обов`язку внаслідок введення воєнного стану, також не спростовують правомірності застосування штрафних санкцій щодо відповідної частини податкових накладних.

У поданих під час апеляційного розгляду додаткових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» посилається, зокрема, на Рішення Конституційного Суду України від 26.11.2025 № 5-р(II)/2025, довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» від 24.12.2025 № 57 та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Колегія суддів враховує, що наведені у додаткових поясненнях правові аргументи стосуються законності того самого податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на тих самих правовідносинах та спрямовані на додаткове обґрунтування заявлених позовних вимог.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.12.2025 у справі № 320/24040/24, відповідно до якого, частина п`ята статті 308 КАС України спрямована на недопущення зміни предмета або підстав позову на стадії апеляційного перегляду, однак, не виключає необхідності оцінки судом доводів та доказів, які безпосередньо стосуються законності оскаржуваного індивідуального акта, ґрунтуються на тих самих фактичних обставинах та мають значення для правильного вирішення справи.

У Рішенні від 26.11.2025 № 5-р(II)/2025 Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, а форма і ступінь вини належать до обставин, які мають враховуватися під час дослідження фактичних та юридичних аспектів відповідної справи.

Водночас, Конституційний Суд України у цьому ж Рішенні окремо зауважив, що приписи пункту 109.3 статті 109 ПК України, якими визначено випадки обов`язкового встановлення контролюючими органами вини особи, не поширюються на припис пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, який був предметом конституційного контролю. Конституційний Суд України також зазначив, що аналіз інших приписів ПК України, якими врегульовано порядок притягнення платників податків до фінансової відповідальності, не охоплювався предметом конституційного контролю, та визнав абзац другий пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України таким, що відповідає Конституції України.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 26.11.2025 № 5-р(II)/2025 не є підставою для висновку про неправомірність застосування штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України виключно з тієї підстави, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено окремого висновку про суб`єктивне ставлення платника до допущеного порушення.

Разом з тим, при вирішенні питання про наявність підстав для фінансової відповідальності підлягають оцінці фактична можливість платника виконати відповідний податковий обов`язок, вжиття ним достатніх заходів для його належного виконання та наявність обставин, які об`єктивно унеможливлювали дотримання встановлених законодавством вимог.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23. Судова палата зазначила, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо вона мала можливість дотриматися відповідних правил, однак не вжила достатніх заходів для цього, а звільнення від відповідальності у зв`язку з форс-мажорними обставинами потребує встановлення причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та фактичною неможливістю виконання конкретного податкового обов`язку. Сам факт наявності сертифіката Торгово-промислової палати не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчує наявність з 24.02.2022 надзвичайних, невідворотних та об`єктивних обставин, пов`язаних із військовою агресією рф проти України та введенням воєнного стану, однак має загальний характер та не містить відомостей щодо неможливості саме Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» виконати обов`язок з реєстрації конкретних податкових накладних у встановлений законодавством строк.

Крім того, зі змісту довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» від 24.12.2025 № 57 вбачається, що за період з 01.02.2022 по 30.06.2022 товариством було надано послуг на загальну суму ПДВ 3 379 935,75 грн, при цьому до 15.07.2022 зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 3 078 036,42 грн, що, за твердженням самого товариства, становило 91,1 відсотка від загальної суми податкових накладних, які підлягали реєстрації, а незареєстрованими залишилися податкові накладні на суму ПДВ 301 899,33 грн. додаткові пояснення(20260928-08…

Наведені обставини свідчать, що протягом відповідного періоду Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» фактично здійснювало реєстрацію податкових накладних та мало технічну й організаційну можливість виконувати відповідний податковий обов`язок. При цьому матеріали справи не містять належних доказів, які б установлювали конкретні обставини, що унеможливили своєчасну реєстрацію саме тих податкових накладних, щодо яких Головним управлінням ДПС у Київській області застосовано штрафні санкції та стосовно яких відсутні докази своєчасного направлення на реєстрацію.

Отже, загальне посилання на введення воєнного стану, військову агресію та пов`язані з ними труднощі ведення господарської діяльності без підтвердження безпосереднього причинного зв`язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання конкретного податкового обов`язку не є достатньою правовою підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» від фінансової відповідальності.

Щодо доводів апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України колегія суддів зазначає наступне.

Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, набрав чинності 08.02.2023. Указаними положеннями на період дії воєнного стану встановлено інші граничні строки реєстрації податкових накладних та окремі зменшені розміри штрафних санкцій за порушення саме цих строків.

Верховний Суд у постанові Судової палати від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 сформував висновок, відповідно до якого, положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України утворюють єдиний правовий механізм: пункт 89 установлює нові строки реєстрації податкових накладних, а пункт 90 визначає відповідальність саме за порушення строків, установлених пунктом 89. При цьому Закон № 2876-IX не передбачив поширення зазначеного механізму на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності. Верховний Суд також зазначив, що до 08.02.2023 строки реєстрації податкових накладних та відповідальність за їх порушення визначалися пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тоді як з 08.02.2023 застосовуються пункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України до правовідносин, що виникають у межах установленого ними спеціального правового режиму. Положення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України не змінюють темпоральних меж пунктів 89 та 90, оскільки йдеться не про зміну розміру санкції за один і той самий склад правопорушення, а про окремі правові механізми, які встановлюють різні строки виконання податкового обов`язку та відповідальність за їх порушення.

Станом на 08.02.2023 граничні строки реєстрації усіх податкових накладних, які є предметом перевірки у цій справі, вже закінчилися.

Відповідно, порушення відповідних строків виникло у період дії пункту 201.10 статті 201 ПК України, а відповідальність за такі порушення визначається пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Факт того, що окремі податкові накладні фактично були зареєстровані після 08.02.2023, не змінює правової природи відповідного порушення та не є підставою для застосування пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України до правовідносин, у яких граничний строк реєстрації був порушений до набрання чинності Законом № 2876-IX.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на необхідність застосування до спірних правовідносин зменшених розмірів штрафних санкцій, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних № 23 від 27.12.2022, № 24 від 31.12.2022, № 19 від 27.12.2022, № 17 від 27.12.2022, № 16 від 26.12.2022 та № 22 від 27.12.2022.

Суд першої інстанції виходив із того, що зазначені податкові накладні були направлені на реєстрацію 13.01.2023, проте, не прийняті, у зв`язку з перевищенням суми ПДВ у документах над сумою, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні, а їх повторне направлення та фактична реєстрація відбулися 16.01.2023.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» усіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації зазначених накладних.

Разом з тим, такі висновки не враховують усі наявні у матеріалах справи відомості щодо послідовності дій платника 13.01.2023.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до платіжної інструкції № 44 від 13.01.2023, о 15:35 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» здійснено поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 196 000,00 грн. Відповідно до відомостей Електронного кабінету, зазначені кошти зараховані на електронний рахунок 13.01.2023 о 18:10. Упродовж цього ж дня Товариство неодноразово здійснювало направлення шести податкових накладних на реєстрацію, а після отримання повідомлень про їх неприйняття повторно направляло відповідні документи до ЄРПН.

Зокрема, податкову накладну № 23 від 27.12.2022 вперше направлено на реєстрацію 13.01.2023 о 17:52, повторно – о 18:09; податкову накладну № 24 від 31.12.2022 вперше направлено о 17:53, повторно – о 18:10; податкову накладну № 19 від 27.12.2022 вперше направлено о 17:53, повторно – о 18:09. Зазначені податкові накладні прийнято та зареєстровано ДПС України 16.01.2023 відповідно о 08:51, 08:52 та 08:49.

Податкову накладну № 17 від 27.12.2022 вперше направлено 13.01.2023 о 17:50, повторно – о 18:09; податкову накладну № 16 від 26.12.2022 вперше направлено о 17:47, повторно – о 18:08; податкову накладну № 22 від 27.12.2022 вперше направлено о 17:52, повторно – о 18:10. Їх реєстрація здійснена ДПС України 16.01.2023 відповідно о 08:52, 08:50 та 08:51. Вказані обставини підтверджуються відомостями з програмного забезпечення «M.E.Doc».

Таким чином, усі шість зазначених податкових накладних були направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» на реєстрацію 13.01.2023, тобто у межах граничного строку їх реєстрації, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та у межах операційного дня.

При цьому, необхідно врахувати особливості функціонування електронних сервісів контролюючого органу у відповідний період.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі № 260/5659/22 виходив із того, що підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким у відповідний період було обмежено час приймання електронних документів контролюючим органом, не обмежував платника податків у праві направляти податкові накладні для реєстрації протягом операційного дня, визначеного Порядком № 1246. Скорочення часу роботи електронних сервісів контролюючого органу не змінювало граничного строку, протягом якого платник мав право здійснити дії, спрямовані на реєстрацію податкової накладної. Верховний Суд виходив із необхідності розмежовувати дії платника щодо направлення документа та дії контролюючого органу щодо його прийняття й опрацювання. Верховний Суд

Крім того, усталеною практикою Верховного Суду сформовано підхід, за яким для вирішення питання про застосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної необхідно встановити причини пропуску строку та перевірити, чи вчинив платник усі залежні від нього дії з метою належного виконання відповідного податкового обов`язку. Неодноразове направлення платником податкових накладних для реєстрації у межах установленого строку з подальшим їх неприйняттям з причин, які не залежать від волевиявлення платника, виключає наявність протиправної бездіяльності такого платника. Зазначений підхід відображений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 31.01.2020 у справі № 821/819/17 та інших рішеннях, систематизованих Верховним Судом в огляді практики щодо реєстрації податкових накладних.

У даній справі матеріалами підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» до закінчення встановленого законодавством строку здійснило дії, спрямовані на забезпечення достатнього реєстраційного ліміту, неодноразово направило відповідні податкові накладні для реєстрації та здійснило їх повторне направлення в межах операційного дня 13.01.2023.

Фактична реєстрація зазначених податкових накладних 16.01.2023 була наслідком установленого на той час порядку функціонування електронних сервісів контролюючого органу та опрацювання направлених документів, а не несвоєчасного вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» дій, необхідних для їх реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» вчинено всі залежні від нього дії для своєчасної реєстрації податкових накладних № 23 від 27.12.2022, № 24 від 31.12.2022, № 19 від 27.12.2022, № 17 від 27.12.2022, № 16 від 26.12.2022 та № 22 від 27.12.2022, а тому, правові підстави для притягнення товариства до фінансової відповідальності за порушення строків реєстрації цих податкових накладних відсутні.

Відповідно до розрахунку штрафу, застосованого податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Київській області від 09.05.2023 № 0072500410, загальний розмір штрафних санкцій, визначених щодо зазначених шести податкових накладних, становить 19 835,08 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.05.2023 № 0072500410 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» штрафних санкцій у розмірі 19 835,08 грн не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню.

Щодо решти податкових накладних матеріалами справи підтверджено порушення встановлених законодавством строків їх реєстрації, тоді як належних доказів своєчасного направлення таких податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних або наявності конкретних обставин, які об`єктивно унеможливлювали виконання цього податкового обов`язку, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» не надано.

У цій частині висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» фінансової відповідальності є правильними, а доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень таких висновків не спростовують.

Отже, суд першої інстанції, дійшовши загального висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 09.05.2023 № 0072500410 у повному обсязі, не врахував фактичних обставин направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» на реєстрацію податкових накладних № 23 від 27.12.2022, № 24 від 31.12.2022, № 19 від 27.12.2022, № 17 від 27.12.2022, № 16 від 26.12.2022 та № 22 від 27.12.2022 та неправильно застосував до зазначених правовідносин положення податкового законодавства щодо відповідальності за порушення граничних строків їх реєстрації.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09 травня 2023 року № 0072500410 у повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» штрафних санкцій у розмірі 19 835,08 грн за порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09 травня 2023 року № 0072500410 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 19 835,08 грн.

У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині, а в іншій частині - залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам справи, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи в частині, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до частини третьої статті 139 КАС України.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративну справу на новий розгляд, змінює судове рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» сплачено судовий збір у розмірі 8 484,87 грн, а за подання апеляційної скарги 1 у розмірі 10 181,85 грн, тобто загальна сума понесених позивачем витрат зі сплати судового збору становить 18 666,72 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги майнового характеру стосувалися скасування штрафних санкцій у загальному розмірі 565 657,76 грн, а за результатами апеляційного перегляду позовні вимоги підлягають задоволенню в частині 19 835,08 грн, частка задоволених позовних вимог становить 3,5 відсотка.

Відтак, з урахуванням пропорційного співвідношення задоволених позовних вимог до загального розміру оскаржених штрафних санкцій, відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 139 КАС України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 654,56 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09 травня 2023 року № 0072500410 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 19 835,08 грн - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов в цій частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09 травня 2023 року № 0072500410 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» штрафних санкцій у розмірі 19 835,08 грн.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, будинок 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Транс» (08850, Київська область, с. Маслівка, вул. Борисенка, 33, код ЄДРПОУ 37870235) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у загальному розмірі 654 (шістсот п`ятдесят чотири) грн 56 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.