Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №580/8096/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8096/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гайдаш В.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДСНС у Черкаській області) в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ДСНС у Черкаській області щодо зменшення у довідці від 25.03.2025 №6805-2360/6809, станом на 01.01.2023, про розмір грошового забезпечення позивача щомісячних видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;

- зобов`язати ГУ ДСНС у Черкаській області оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, із включенням таких відомостей: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; премії (251% посадового окладу), які встановлені на 2023 та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, станом на 2023, та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених ст.7 Закону України «Про державний бюджет України 2023», для перерахунку пенсії з 01.02.2023.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у задоволенні значеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, як особа, що отримує пенсію, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №580/12380/23, ГУ ДСНС у Черкаській області складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 25.03.2025 №6805-2360/6809, станом на 01.01.2023 (а.с.7).

У вказаній довідці відповідачем зменшено розміри складових, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та премії 251% посадового окладу, які встановлені на 2023 та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів.

07.05.2025 представник позивача звернулася до відповідача із запитом щодо розміру складових грошового забезпечення позивача, зокрема спірних складових.

Листом №6805-4612/6811 від 29.05.2025 ГУ ДСНС у Черкаській області зазначено, що граничний розмір щомісячного преміювання, а також надбавки за особливості проходження служби здійснювалося виходячи з фонду грошового забезпечення, затвердженого законами про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням норм ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем зазначено, що у довідці від 25.03.2025 №6805-2360/6809 про розмір грошового забезпечення зазначено такі щомісячні виплати, як надбавку за особливості проходження та премія - саме у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії позивача за відповідною посадою.

Також судом першої інстанції зазначено, що саме керівниками органів управління (підрозділів) встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби та розмір щомісячної премії, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення та фону преміювання, передбаченого в кошторисі органу управління, який своєю чергою, є підставою для визначення спірних виплат позивачу.

Крім того, надбавка за особливості проходження служби та премія, не є складовою грошового забезпечення особи служби цивільного захисту, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України. Розмір цих складових грошового забезпечення не є постійним і визначається керівником в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-ХІІ) преамбулою якого визначено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частинами 2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (далі за текстом - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма ст.43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019р. у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Частиною 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.51 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій, у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України від 13.02.2008р. № 45, згідно п.1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 (набрала чинності 1 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, п.2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абз.4 п.п.1 п.5 Постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п.п.6 п.6 Постанови № 704).

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній на момент прийняття постанови) регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.

У подальшому, п.4 цього нормативно-правового акту викладено у редакції п.6 Постанови № 103, а саме:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, згідно Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020. у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019р. залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020 дня набрання законної сили рішення у справі № 826/6453/18 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та відновлена дія п.4 Постанови № 704 у первісній редакції.

З матеріалів справи вбачається, що даний спір виник у зв`язку з протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо незазначення у довідках про розмір грошового забезпечення відомостей про надбавку за особливості проходження служби та премію у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018р. №623 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.

У п. 2, п. 3 Інструкції №623 зазначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 розділу XVI Інструкції №623 передбачено, що керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Згідно з п. 8 розділу XVI Інструкції №623 виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

Розмір премії, як складового елемента грошового забезпечення військовослужбовця, у цілях перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії, у порядку ст.63 Закону України №2262-ХІІ, має умовний та непостійний (тобто змінний) характер, але не може бути меншим за 10%.

У контексті наведеного слід зазначити, що п.п.3 п.10 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) ч.4 ст.63 Закону № 2262-XII викладено у новій редакції, відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, законодавець делегував Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в п.2, п.3 ст.116 Конституції України.

Зазначені положення Закону №1774-VIII набрали чинності з 01.01.2017 та неконституційними не визнавались.

Водночас, відповідно до п.5 Порядку №45 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, яку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18 визнано протиправною та нечинною у відповідній частині) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Зміст зазначеного п. Порядку №45 свідчить про те, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії (розмір якої є предметом спору у цій справі) належить вказувати середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсій розміру премії, визначеного у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) (провадження №11-308заі18).

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги рішення Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024.

За результатом розгляду справи №380/19324/23, як зразкової, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020, 2021, 2022 років, які видаються особам, пенсію яким призначено, відповідно до Закону № 2262-XII, на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ця справа з урахування її суб`єктного складу не є типовою щодо зразкової справи №380/19324/23, однак враховуючи підхід Верховного Суду щодо застосування положень п.5 Порядку №45, які врегульовують в тому числі і правовідносини, що виникли у справі, яка розглядається, у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії (розмір якої є предметом спору у цій справі) слід вказувати середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.11.2024 у справі №620/18699/23 за позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Порядку №45 зазначив таке:

« 57. Із огляду на вищевказане, Суд дійшов висновків, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами, і залежать від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі відповідного органу, а також від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

58. При цьому, згідно положень абз.5 п.5 Порядку №45 такі щомісячні виплати як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

59. Таким чином, аналізуючи зазначений пункт Порядку №45, Суд наголошує, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії (розмір яких є предметом спору у цій справі) належить указувати у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.»

Отже, для правильного вирішення цієї справи та оцінки правомірності зазначення ГУ ДСНС у Черкаській області у довідці від 25.03.2025 №6805-2360/6809 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідних відсоткових показників необхідно встановити розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачувались за прирівняною посадою, яку обіймав позивач у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, тобто станом на 01.01.2023.

Так, ГУ ДСНС у Черкаській області, на виконання рішення суду у справі № 580/12380/23, виготовлено довідку від 25.03.2025 №6805-2360/6809 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, в якій зазначено, спірні складові (а.с.7):

- надбавка за особливості проходження служби наказ МВС України №623 (50%) - 4002,00 грн.,

- премія (70%) - 3003,00 грн.

Відповідачем у вказаній довідці нараховано 50% надбавки за особливості проходження служби з позначкою (пос.окл.+овз+вр) - тобто, посадового окладу з урахуванням військового (спеціального) звання та надбавки за вислугу років.

Натомість, спірним залишається розмір саме посадового окладу, з відсоткового розміру якого має обраховуватися відповідачем загальний розмір надбавки за особливості проходження служби.

Окрім того, спірним є розмір премії - 70%, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на день звільнення зі служби обіймав посаду старшого пожежного СДПЧ 7, за 5 тарифним розрядом. Зазначене підтверджується довідкою від 25.03.2025 №6805-2360/6809 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с.7).

Так, в листі №6805-4612/6811 від 29.05.2025 ГУ ДСНС у Черкаській області зазначено, що наказом від 13.01.2023 № 135 «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році» зі змінами визначено граничні розміри преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, зокрема за 5 тарифним розрядом у 2023 році у розмірі - до 420 відсотків посадового окладу, середній розмір премії за посадою за січень 2022 року - 251% (а.с.8 на звороті).

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує ймовірність допущеної відповідачем описки щодо 2022 та 2023 року, оскільки вказаний лист містить інформацію за 2022 рік (вище на 1 абзац), проте в даному випадку спірним питанням є розмір премії саме за 2023 рік.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву, міститься самостійно зазначений відповідачем розмір премії - 252% (а.с.20), за січень 2023 року, що додатково підтверджує протиправність зазначення ГУ ДСНС у Черкаській області, в довідці від 25.03.2025 №6805-2360/6809 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розмір премії - 70%.

Також, у відзиві містяться доводи відповідача, що ГУ ДСНС у Черкаській області, в довідці від 25.03.2025 №6805-2360/6809, вказано розмір надбавки за особливості проходження служби 50%, та премії в розмірі 70%. Мінімально забезпечені розміри вищевказаних надбавок відповідають розмірам визначеним у постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та наказі МВС України від 20.07.2018 №623 (а.с.20 на звороті).

Тобто, відповідачем фактично самостійно визнано нарахування спірних складових довідки від 25.03.2025 №6805-2360/6809, а саме: відсотковий розмір посадового окладу, з якого має обраховуватися надбавка за особливості проходження служби, та відсотковий розмір премії, станом на 01.01.2023 року, у мінімальному розмірі, що є протиправним та порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, що відповідач не довів дотримання вимог абз.5 п.5 Порядку №45 при оформленні довідки від 25.03.2025 №6805-2360/6809, на виконання рішення суду, правильність визначення у ній відсоткового розміру посадового окладу, з якого має обраховуватися надбавка за особливості проходження служби, та премії.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що в даному випадку, існують законні підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання ГУ ДСНС у Черкаській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, в якій вказати відсотковий розмір посадового окладу, з якого має обраховуватися надбавка за особливості проходження служби та премію у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для перерахунку пенсії позивача, починаючи 01.02.2023 року.

Щодо доводів апелянта зазначити в довідці премію в розмірі 251 %, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню як передчасні, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів, що станом на 01.01.2023 року, розмір премії становить 251%.

Натомість, як вже вище зазначалося судом, лист №6805-4612/6811 від 29.05.2025 ГУ ДСНС у Черкаській області та відзив на позовну заяву містять різні числові значення розміру премії 251% та 252% (а.с.8 на звороті та а.с.20), та містять ймовірну описку в зазначенні року 2022 або 2023, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Так, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, оскільки даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. судового збору за подання адміністративного позову, та 1816,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (1211,20 грн. за подання позовної заяви + 1816,80 грн. за подання апеляційної скарги) підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 25.03.2025 №6805-2360/6809, станом на 01.01.2023, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у неналежному розмірі у відсотках.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (код ЄДРПОУ 38646021) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, в якій вказати відсотковий розмір посадового окладу, з якого має обраховуватися надбавка за особливості проходження служби та премію у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи 01.02.2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (код ЄДРПОУ 38646021) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Кузьменко

Повний текст виготовлено 29.09.2026 року