Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №359/4022/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 359/4022/26 Суддя першої інстанції: Муранова-Лесів І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Файдюка В.В.,

суддів - Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (далі - відповідач, Відділ ДАБК Бориспільської міськради) про:

- визнання протиправним і скасування припису від 02.01.2026 №02-09/01/26-01 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу ДАБК Бориспільської міськради Лісевича О.С. від 19.01.2026 №02-10/01/26-1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 8 500 грн;

- закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2026 (справа № 359/956/26, провадження № 2-а/359/39/2026) позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради роз`єднано у самостійні провадження: щодо оскарження припису № 02-09/01/26-01 від 02.01.2026 та щодо оскарження постанови № 02-10/01/26-1 від 19.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування припису передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, а адміністративній справі щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності присвоєно новий номер справа №359/4022/26.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2026 позов задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено, що споруди, зведені позивачем, належать до тих, на які необхідно подавати повідомлення про початок виконання будівельних робіт та розробляти проектну документацію, а тому спірна постанова підлягає скасуванню з підстав її необґрунтованості.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд допустив розширене тлумачення норм чинного законодавства, віднісши без спеціальних знань та всупереч наявних у матеріалах справи доказів об`єкти будівництва у вигляді комплексу споруд, які використовуються для здійснення господарської діяльності, до таких, що не потребують дозвільних документів та проектної документації.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 24.08.2026.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить в її задоволенні відмовити повністю.

Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідачем не було доведено належність конструкцій до капітальних, а не тимчасових, а також безпідставно Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна стайня Ліберті» із ОСОБА_1 , не надавши докази того, що позивач здійснює на ділянці господарську діяльність.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.09.2026.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.

Представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, пунктом третім наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1672 від 02.12.2025 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» погоджено Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Київської області забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (т.1 а.с.181-184).

Відповідно до вказаного наказу та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» в.о. начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Лисевичем О.С. видано наказ від 18.12.2025 №02-05/12/25-04 про проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктах будівництва за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. (т. 1 а.с. 171).

На підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19.12.2025 за №02-05/12/25-04 було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу - для здійснення позапланової перевірки на об`єкті будівництва : «Нове будівництво стайні по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 170).

У період з 19.12.2025 по 01.01.2026 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради проведено позапланову перевірку щодо дотримання позивачем, ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Нове будівництво стайні по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ».

Висновки перевірки зафіксовані в акт № 02-05/01/26-01 від 01.01.2026.

Крім того, за результатами перевірки винесено припис № 02-09/01/26-01 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.01.2026, а також складено протокол про адміністративне правопорушення, від 05.01.2026 №б/н (т.1 а.с.122-136, 175-177, 172-174).

У протоколі зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:12002:1019 та 3210500000:12002:0003 (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площа - 0,10 га кожна) перебувають у власності ОСОБА_1 відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.02.2019 №417 за адресою: АДРЕСА_2 , та від 06.09.2019 №2365 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва був присутній адвокат ОСОБА_1 - Мироненко Олег Олександрович, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги від 29.12.2025 серія АА №1661208.

У ході перевірки було з`ясовано, що всі побудови на земельних ділянках на дерев`яних піддонах. На території знаходяться клітки з птицями, кроликами, курами, а також в загорожах перебувають корови, свині, кози, барани. Будівельні роботи проводилися без подання повідомлення про початок будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також зазначено, що замовником будівництва - ОСОБА_1 до початку виконання будівельних робіт не отримано вихідні дані )містобудівні умови та обмеження, технічні умови на підключення до інженерних мереж), не розроблено та не затверджено проектну документацію, чим порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45.

При виконанні будівельних робіт не було забезпечено комплексну безпеку будівництва у тому числі для об`єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища, чим порушено вимоги пункту 4.3.7.13 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

Крім того, земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), але по факту використовується для приватної стайні Liberty. Для стайні необхідного використовувати землі сільськогосподарського призначення (ОСГ) або землі під фермерське господарство.

Тобто земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Відповідно до Генерального плану міста Бориспіль дана земельна ділянка відноситься до зони житлової забудови. У пояснювальній записці зазначено, що є переважні супутні та допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок. Використання стайні в даній зоні забудови не передбачено, чим порушено вимоги пункту 3.22 ДБН Б.2.2-12-2019 Планування та забудова територій.

Примірник протоколу отримано представником позивача 05.01.2026 (т. 1 а.с. 174). У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 19.01.2026 о 12:00 у приміщенні Відділу ДАБК за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Європейська, 6.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 19.01.2026 в.о. начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Лісевичем Олександром Сергійовичем на підставі відомостей зазначених вище акту перевірки №02-05/01/26-01 від 01.01.2026, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.01.2026 №02-09/01/26-01, протоколу про адміністративне правопорушення від 05.01.2026, прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №02-10/01/26-1, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 8 500 гривень (т.1 а.с.40-42).

Примірник цієї постанови було направлено на адресу позивача 22.01.2026 із штрих-кодовим ідентифікатором №0830100310433 з описом вкладення (т. 1 а.с. 189), який отримано останнім 29.01.2026 (т. 1 а.с. 46).

Суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 7, 9, 96, 244-6, 245, 247, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України), ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 (далі - Порядок №406), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріалами справи не підтверджується позиція відповідача про належність споруд до нерухомості.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, положеннями вказаної частини статті 96 КпАП України передбачена відповідальність особи, зокрема, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). При цьому об`єктивна сторона цього правопорушення знаходить свій вияв у тому, що для виконання таких будівельних робіт особа була зобов`язана правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересівподавати повідомлення про їх початок.

Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. ч. 1-2 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

У разі якщо у складі об`єкта будівництва є майбутні об`єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Водночас, абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону передбачає, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 затверджений Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

До таких робіт Переліком №406 віднесені, зокрема: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків (п. 6); розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (п. 7).

Матеріали справи свідчать, що на території земельних ділянок, які були об`єктом перевірки, розташовані побудови на дерев`яних піддонах, у тому числі клітки з птицями та кроликами, а у загорожах знаходяться корови, свині, кози і барани. Доказів, що будь-який з цих об`єктів або їх комплекс належить до нерухомості або до споруд, для будівництва яких необхідно подати повідомлення про початок будівельних робіт, відповідачем не надано, а судом з матеріалів перевірки не встановлено.

Щодо посилання апелянта на те, що відсутність фундаменту не є безумовною підставою для висновку, що відповідна споруда не є об`єктом будівництва, колегія суддів зазначає таке.

Так, у постанові від 29.04.2020 у справі № 826/22361/15, Верховний Суд, вирішуючи питання належності споруди до об`єкта будівництва зазначив, що перевищення площі споруди у 30 кв.м. не свідчить про те, що така не є тимчасовою, позаяк для встановлення її дійсного статусу належить здійснити перевірку за усіма критеріями і ознаками, визначеним законодавством, зокрема, з`ясувати, поверховість споруди, матеріали і конструкції, з яких вона виготовлена, улаштування заглибленого фундаменту, тощо, а також можливість її переміщення без втрати цільового призначення і основних властивостей.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 283/240/18 досліджувалося питання розмежування капітальної споруди та тимчасової споруди, а також нормативні вимоги щодо облаштування фундаменту і зроблено такі висновки:

«За нормами ДБНВ.2.1-10-2009 «фундамент - частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну».

Фундаменти класифікуються, згідно з ДБН, як «фундаменти малозаглиблені».

Фундаменти малозаглиблені, мілкого закладання - передають навантаження на ґрунт переважно через підошву фундаменту.

Фундамент - це підземний чи підводний конструктивний елемент будівлі, що сприймає всі навантаження від вище розташованих вертикальних елементів несучого остова, бічного тиску ґрунту нерівномірних їх деформацій та передає їх на ґрунтові основи. Відстань від поверхні планування до нижньої площини фундаменту (підошви) - це глибина закладання фундаменту. Фундаменти поділяють на фундаменти мілкого та глибокого закладання.

Фундаменти мілкого закладання мають такі особливості:

навантаження на основи передаються в основному через підошву фундаменту;

співвідношення зовнішніх розмірів (висоти і ширини) складають не більше 4, що дозволяє розглядати такі фундаменти при їх повороті, як жорсткі конструкції;

фундаменти влаштовують у відкритих котлованах або в порожнинах, утворених в масивах ґрунту.

Фундаменти глибокого закладання мають такі особливості:

навантаження на основи передаються в через підошву фундаменту і бокову поверхню;

співвідношення зовнішніх розмірів (висоти і ширини) більше 4;

фундаменти влаштовують шляхом заглиблення в ґрунтовий масив або в порожнини, розташовані в масиві.

... віднести бетонну основу до поняття «фундамент», не є можливим».

У спірному випадку, як свідчать матеріали справи, відповідачем не здійснені заміри зведених споруд, не надана їх детальна характеристика тощо, у той час як саме по собі розміщення споруд, у тому числі їх комплексу, на дерев`яних піддонах, не дає підстав для віднесення їх до об`єктів, спорудженню яких має передувати подача повідомлення про початок будівельних робіт у розумінні положень Закону і Переліку №406.

Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить про відсутність у діях позивача правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КпАП України, за яким до відповідальності може бути притягнута особа, яка виконує будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також навела недостовірні даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

З огляду на викладене висновок суду першої інстанції про необґрунтованість спірної у цій справі постанови є таким, що відповідає матеріалам справи, а також нормам матеріального і процесуального права.

Крім іншого суд першої інстанції правильно вказав на наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із вказаним позовом, оскільки такий подано 05.02.2026, тобто у межах десяти днів з часу отримання засобами поштового зв`язку 29.01.2026 копії спірної у цій справі постанови від 19.01.2026 №02-10/01/26-1.

Посилання апелянта на здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності за адресами перевірки, не отримання вихідних даних, не розроблення та не затвердження проектної документації, не забезпечення комплексної безпеки будівництва, а також використання земельних ділянок не за цільовим призначенням колегія суддів у площині встановлених вище обставин оцінює критично, оскільки можливе допущення позивачем указаних порушень не впливає на кваліфікації її дій у площині диспозиції ч. 5 ст. 96 КпАП України.

Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Файдюк

Судді В.О. Аліменко

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.