Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/43291/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/43291/25 Головуючий у 1 інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру, на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2025 №2/526, починаючи з 01.02.2024;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження максимального розміру, на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2025 №2/526, починаючи з 01.02.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення ОСОБА_1 на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2025 №2/526 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.02.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2025 №2/526 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.02.2024.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, не приймалося, у зв`язку з чим, проведення перерахунку пенсії позивача є неможливим. Крім того, апелянт вказує, що відповідно до пункту 9 Порядку № 45, органи Пенсійного фонду України мають право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак не наділені повноваженнями самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а документів, які надавали б позивачу право на перерахунок пенсії з урахуванням відповідних додаткових видів грошового забезпечення, до відповідача не надходило. Також, апелянт зазначає, що перерахунок пенсії є механізмом проведення обчислення пенсії відповідно до визначених законодавством складових грошового забезпечення, порядку та періодів їх урахування, а відповідач здійснює такий перерахунок виключно на підставі належно оформленої довідки уповноваженого органу та не має права самостійно визначати розміри грошового забезпечення. Окремо апелянт посилається на положення статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI, якими встановлено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та вважає, що Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 не скасовує встановленого законодавством обмеження максимального розміру пенсії.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.

Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України складено довідку від 08.05.2025 № 2/526 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 за посадою, з якої його було звільнено з військової служби.

12 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2024 відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2025 № 2/526, з урахуванням індексації пенсії за 2022-2024 роки та без обмеження її максимальним розміром.

Водночас, станом на день звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на вказану заяву позивач не отримав.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, чинній станом на 01 січня 2024 року, було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Вказана редакція пункту 4 постанови № 704 діяла з 20.05.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

За приписами пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

При цьому, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими передбачалося обмеження максимального розміру пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення встановлено, що приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду слугувало нездійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві перерахунку його пенсії з 01.02.2024 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2025 № 2/526 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024.

Зазначену довідку складено уповноваженим органом за посадою, з якої ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, після чого 12.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про проведення відповідного перерахунку пенсії з 01.02.2024.

Водночас, перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено не було.

Обґрунтовуючи правомірність таких дій, апелянт посилається, зокрема, на відсутність після визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 нормативно-правового акта, яким було б визначено умови, порядок та розміри проведення відповідного перерахунку пенсій, та у зв`язку з цим вважає відсутніми правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 у зв`язку з неприйняттям Кабінетом Міністрів України після визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови від 21.02.2018 № 103 нормативно-правового акта, яким було б визначено умови, порядок та розміри такого перерахунку.

Так, положення статей 43 та 63 Закону № 2262-XII пов`язують перерахунок раніше призначених пенсій із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, при цьому такий перерахунок здійснюється, зокрема, на підставі документів, поданих пенсіонером на час його проведення.

Визнання у судовому порядку протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 не мало наслідком припинення дії передбаченого законодавством механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII. Порядок № 45 продовжує регулювати процедуру проведення такого перерахунку, а з 05.03.2019 застосовується редакція додатка 2 до цього Порядку, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103.

При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсії є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а належним документом, який визначає складові та розмір такого грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії, є довідка, складена уповноваженим державним органом.

Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформовано висновок, відповідно до якого, для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії військовослужбовця, визначеного станом на 01.01.2024, підлягає застосуванню пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Верховний Суд зазначив, що зростання відповідного прожиткового мінімуму має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців та є підставою для перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII.

Отже, зміна розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2024 є юридичним фактом, з яким законодавство пов`язує виникнення права на перерахунок раніше призначеної пенсії, а відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про проведення такого перерахунку не нівелює право пенсіонера на перерахунок пенсії на підставі належним чином оформленої довідки уповноваженого органу.

У даній справі Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України складено довідку від 08.05.2025 № 2/526 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, яка була подана позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві для проведення відповідного перерахунку пенсії.

За таких обставин, наявність в ОСОБА_1 довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 зумовлює обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок його пенсії відповідно до положень Закону № 2262-XII, а доводи апелянта про відсутність нормативно визначених підстав для такого перерахунку не спростовують правильності висновку суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Визначення видів та розміру грошового забезпечення, яке підлягає врахуванню під час перерахунку пенсії, не належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, оскільки відповідні відомості визначаються уповноваженим державним органом та зазначаються у довідці про розмір грошового забезпечення.

Водночас, у межах спірних правовідносин на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не покладається обов`язок самостійно визначати складові грошового забезпечення ОСОБА_1 або встановлювати їх розмір, оскільки, такі відомості вже визначені Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України у довідці від 08.05.2025 № 2/526.

Таким чином, обов`язок відповідача полягає у проведенні перерахунку пенсії на підставі визначених уповноваженим органом складових грошового забезпечення, а не у самостійному визначенні їх виду та розміру.

Посилання апелянта на пункт 9 Порядку № 45 також не свідчить про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки надане органам Пенсійного фонду України право перевіряти правильність складення довідок не наділяє їх повноваженнями самостійно змінювати визначені уповноваженим органом складові та розміри грошового забезпечення або не враховувати належним чином оформлену довідку за відсутності встановлених законом підстав.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про скасування, відкликання або визнання недійсною довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2025 № 2/526.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підстав для проведення перерахунку пенсії позивача у зв`язку з відсутністю у органів Пенсійного фонду України повноважень самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення, оскільки у спірних правовідносинах такі складові та їх розмір уже визначені уповноваженим органом у відповідній довідці.

З приводу доводів апелянта про наявність правових підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.

Обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, було передбачено частиною сьомою статті 43 цього Закону, відповідно до якої, максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, не міг перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та встановлено, що вони втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України, приписи статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, а також визначено, що вказані приписи втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення.

Отже, станом на 01.02.2024, з якої позивач набув право на відповідний перерахунок пенсії, положення законодавства, які передбачали можливість обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, не підлягали застосуванню.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на положення статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI як на правову підставу для обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та обґрунтовано зобов`язав відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.02.2024 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2025 № 2/526 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Кузьмишина О.М.