Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/46885/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/46885/24 Головуючий у 1 інстанції: Жук Р.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2812 від 24 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2735 від 08 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статті 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати пенсію з основним розміром 90% ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2812 від 24 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2735 від 08 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та здійснити виплату різниці між максимального нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року по день проведення перерахунку пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на виконання вимог постанови кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103, починаючи з 01 січня 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24 квітня 2024 року № 2/6-2812, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління Державної охорони України, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24 квітня 2024 року № 2/6-2812, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління Державної охорони України, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, виходячи з 90% грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 08 квітня 2024 року № 2/6-2735, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління Державної охорони України, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 08 квітня 2024 року № 2/6-2735, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління Державної охорони України, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, виходячи з 90% грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2022 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2023 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2024 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що після скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-XII, не приймалося, у зв`язку з чим, відсутні підстави для проведення нового перерахунку пенсії позивача. Крім того, апелянт посилається на те, що максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, індексації та інших доплат не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, апелянт зазначає, що Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 не скасовує встановленого Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII обмеження виплати пенсії до 31.12.2017, а з 01.01.2018 відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. З огляду на викладене, апелянт вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 17.09.2010 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка при призначенні була обчислена виходячи з 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

У квітні 2018 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018, за результатами якого відсоткове значення основного розміру пенсії зменшено з 90 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2018.

24 квітня 2024 року Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України видано довідку № 2/6-2812 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2022, за посадою «заступник начальника Служби», згідно з якою грошове забезпечення складається з посадового окладу у розмірі 12 900,00 грн, окладу за військовим званням у розмірі 2 080,00 грн, надбавки за вислугу років 50 відсотків у розмірі 7 490,00 грн, надбавки за особливості проходження служби 75 відсотків у розмірі 16 852,50 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15 відсотків у розмірі 1 935,00 грн та премії 110 відсотків у розмірі 14 190,00 грн, а всього - 55 447,50 грн.

08 квітня 2024 року Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України видано довідку № 2/6-2735 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, за посадою «заступник начальника Служби», відповідно до якої грошове забезпечення складається з посадового окладу у розмірі 13 960,00 грн, окладу за військовим званням у розмірі 2 250,00 грн, надбавки за вислугу років 50 відсотків у розмірі 8 105,00 грн, надбавки за особливості проходження служби 75 відсотків у розмірі 18 236,25 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15 відсотків у розмірі 2 094,00 грн та премії 110 відсотків у розмірі 15 356,00 грн, а всього - 60 001,25 грн.

У зв`язку з отриманням зазначених довідок, представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії на їх підставі без обмеження пенсії максимальним розміром.

Листом від 03.06.2024 № 22816-21659/П-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку.

Згідно протоколу за пенсійною справою № 2609011989 (Управління державної охорони України) від 01.11.2010, ОСОБА_1 пенсію за вислугу років призначено виходячи з 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 у справі № 640/19099/21, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління державної охорони України від 18.08.2020 №2/6-1460, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.

На виконання зазначеного судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак, її виплату обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з розрахунками пенсії за вислугу років станом на 01.03.2023 та 01.03.2024, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками становив відповідно 26 029,88 грн та 27 529,88 грн, при цьому пенсію до виплати обмежено максимальним розміром. У зазначених розрахунках також відображено проведення індексації пенсії: за 2022 рік - у розмірі 3 012,44 грн, за 2023 рік - у розмірі 1 500,00 грн та за 2024 рік - у розмірі 1 500,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII установлено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Статтею 51 Закону № 2262-XII визначено строки проведення перерахунку призначених пенсій.

Так, частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За змістом частини першої статті 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

На час призначення ОСОБА_1 пенсії частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII було встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Нормами статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено склад грошового забезпечення військовослужбовців.

Зокрема, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) врегульовано структуру та розміри грошового забезпечення відповідних категорій осіб.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями пункту 4 Постанови № 704 визначено механізм установлення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пункт 4 Порядку № 45 встановлює, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.

Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими встановлювалося, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Статтею 64 Закону № 2262-XII встановлено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» врегульовано проведення індексації пенсій з 01.03.2022.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» врегульовано проведення відповідної індексації з 01.03.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» встановлено проведення відповідного перерахунку з 01.03.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України видано довідку від 24.04.2024 № 2/6-2812 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та довідку від 08.04.2024 № 2/6-2735 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

На підставі вказаних довідок представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку пенсії, однак, листом від 03.06.2024 № 22816-21659/П-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, обґрунтовуючи правомірність своєї відмови, посилається на те, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Кабінетом Міністрів України не приймалося нормативно-правового акта, яким було б визначено нові умови, порядок та розміри проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з чим, на думку апелянта, підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначених довідок відсутні.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянт необґрунтованими, з огляду на наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45.

Водночас, визнання нечинними зазначених положень постанови № 103 не припинило дію механізму проведення перерахунку пенсій, установленого Порядком № 45. Після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18 застосуванню підлягала редакція додатка 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення до нього змін постановою № 103, а порядок дій уповноважених органів щодо підготовки довідок про розмір грошового забезпечення та їх подання органам Пенсійного фонду України залишився незмінним.

Такий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила про безпідставність доводів щодо відсутності умов та порядку перерахунку пенсій після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови № 103, оскільки відповідна процедура встановлена Порядком № 45. Верховний Суд також виходив з того, що після 05.03.2019 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

При цьому, статтею 63 Закону № 2262-XII прямо передбачено можливість проведення перерахунку раніше призначеної пенсії як за документами, що містяться у пенсійній справі, так і за додатковими документами, поданими пенсіонером, а Порядок № 45 визначає процедуру такого перерахунку.

За таких обставин, відсутність після скасування окремих положень постанови № 103 нового рішення Кабінету Міністрів України сама по собі не свідчить про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі належним чином оформленої довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення.

З огляду на викладене, наведені апелянтом у цій частині доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що довідку від 24.04.2024 № 2/6-2812 видано Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2022, а довідку від 08.04.2024 № 2/6-2735 - про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2023.

Вказані довідки містять відомості про посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та премію.

Отже, після оформлення уповноваженим органом зазначених довідок у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виник обов`язок провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням визначених у них складових грошового забезпечення, а відмова у здійсненні такого перерахунку з мотивів відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України не ґрунтується на положеннях Закону № 2262-XII та Порядку № 45.

З урахуванням вимог частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсії підлягає проведенню з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну її розміру.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визначив початком перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 24.04.2024 № 2/6-2812 - 01.02.2022, а на підставі довідки від 08.04.2024 № 2/6-2735 - 01.02.2023.

Щодо визначення основного розміру пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Як установлено судом першої інстанції, пенсію ОСОБА_1 призначено з 17.09.2010 виходячи з 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, тоді як під час проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 її відсоткове значення було зменшено до 70 відсотків. Вказана обставина також підтверджується протоколом за пенсійною справою № 2609011989 від 01.11.2010.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 дійшла висновку, що процедури призначення пенсії та її перерахунку є різними за змістом і механізмом їх проведення, а внесені до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII зміни щодо граничного відсоткового розміру пенсії стосуються саме призначення пенсії та не можуть бути підставою для зменшення відсоткового значення раніше призначеної пенсії під час її перерахунку. При перерахунку пенсії змінною величиною є розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене при її призначенні відповідно до наявної у особи вислуги років, залишається незмінним.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню відсоткове значення основного розміру пенсії, установлене при її призначенні, - 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, а подальші зміни частини другої статті 13 Закону № 2262-XII не є правовою підставою для його зменшення до 70 відсотків.

З приводу доводів апелянта про наявність правових підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими було встановлено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно з пунктом 2 резолютивної частини зазначеного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому, положення статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI у частині поширення встановленого нею обмеження на пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, та положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII були прийняті для регулювання одних і тих самих правовідносин та є однаковими за змістом.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2022 у справі № 620/613/21 дійшов висновку, що за наявності колізії між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням указаного Рішення Конституційного Суду України, а не норми Закону № 3668-VI. Верховний Суд зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлено Законом № 2262-XII, є протиправним.

Посилання апелянта на Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII наведеного висновку не спростовують. Внесення цим Законом змін до другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII щодо тимчасового обмеження пенсії по 31.12.2017 не відновило дію положень цієї частини, які втратили чинність 20.12.2016 на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016. Відтак з 01.01.2018 частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII не містила чинного положення, яке встановлювало б максимальний розмір пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що з 01.01.2018 пенсія ОСОБА_1 підлягає обмеженню десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Матеріалами справи підтверджується, що при здійсненні перерахунків пенсії ОСОБА_1 її нарахований розмір перевищував розмір, фактично визначений до виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві внаслідок застосування максимального обмеження. Зокрема, станом на 01.03.2023 основний розмір пенсії з надбавками становив 26 029,88 грн, а станом на 01.03.2024 - 27 529,88 грн, проте до виплати пенсію обмежено десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Щодо посилань апелянта на положення постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185 у частині проведення індексації в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, колегія суддів зазначає, що відповідне застереження не встановлює самостійного максимального розміру пенсії, а передбачає застосування такого обмеження лише за умови його визначення законом.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22 зазначив, що, незважаючи на наявність у постанові Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 застереження про підвищення пенсії у межах максимального розміру, визначеного законом, на час проведення індексації чинної норми, яка б установлювала такий максимальний розмір для пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, закон не містив, оскільки положення частини сьомої статті 43 цього Закону втратили чинність унаслідок ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. У зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку, що обмеження щодо проведення індексації в межах максимального розміру, передбачене пунктом 2 постанови № 118, до таких пенсій не застосовується.

Отже, саме по собі посилання у постановах Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185 на проведення індексації «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» не є правовою підставою для обмеження пенсії ОСОБА_1 , оскільки, чинна норма Закону № 2262-XII, яка б установлювала відповідний максимальний розмір, у спірний період була відсутня.

При цьому, апеляційна скарга не містить інших самостійних доводів щодо неправомірності врахування судом першої інстанції індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185, а наведені апелянтом аргументи у цій частині зводяться до необхідності застосування максимального обмеження пенсії.

Відтак, доводи апеляційної скарги в частині індексації не спростовують висновку суду першої інстанції про протиправність обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при її перерахунку з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Департаменту кадрового забезпечення Управління державної охорони України від 24.04.2024 № 2/6-2812 та від 08.04.2024 № 2/6-2735, необхідність застосування при такому перерахунку 70 відсотків грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром не спростовують висновків суду першої інстанції та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Враховуючи вищевказане в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , обґрунтовано визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту кадрового забезпечення Управління державної охорони України від 24.04.2024 № 2/6-2812 та довідки від 08.04.2024 № 2/6-2735 і зобов`язавши провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023 виходячи з 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням усіх визначених у зазначених довідках складових та раніше виплачених сум.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 до 70 відсотків та зобов`язав провести її перерахунок із застосуванням 90 відсотків грошового забезпечення, а також, визнав протиправними дії щодо обмеження пенсії максимальним розміром і зобов`язав здійснювати її виплату з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024 з урахуванням індексації, установленої постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185, без застосування обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.