Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №400/9878/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9878/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року (суддя Бульба Н.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 05.02.2026) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Укртрансбезпеки, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Укртрансбезпеки, у якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПН 047560 від 26.08.2025 за допущення порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки такому факту, як те, якою дорогою рухався його транспортний засіб. Зокрема, суд вказує, що перевірка маси транспортного засобу відбулася на автомобільній дорозі Т-15-11 (в`їзд до м. Вознесенська) (О-150514 Братське — Вознесенськ), про що вказано в акті перевірки № ОАР 038905 від 07.08.2025. Водночас суд не врахував, що оскаржується не акт № ОАР 038905 від 07.08.2025, а постанова про притягнення до відповідальності від 26.08.2025 № ОПШ 047560, в якій зазначено, що автомобіль здійснював рух на трасі М-14 Одеса — Мелітополь, яка віднесена до трас державного значення, а тому нею дозволено рух автомобіля позивача.

Відповідачі своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

За наявних в справі матеріалів судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.08.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку було перевірено транспортний засіб MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно наданого водієм свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником вказаного ТЗ є ОСОБА_2 , а відповідно до наданої під час перевірки товарно-транспортної накладної від 07.08.2025 автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 07.08.2025 року №ОАР 038905, в якому зафіксовано порушення вимог статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевезення вантажу пшениці з порушенням визначених габаритно-вагових норм, а саме з перевищенням допустимих 24 тони (дорога місцевого значення), що становить 73% перевищення.

Листом від 12.08.2025 року №70827/34/24-25 ФОП ОСОБА_1 було повідомлено про призначення розгляду справи на 26 серпня 2025 року.

Повідомлення отримано 17.08.2025, проте на розгляд справи ФОП не з`явився.

26.08.2025 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 047560, якою за допущення порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезені подільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу ТЗ номер НОМЕР_1 (акт ОАР 038905 від 07.08.2025), відповідальність за яке передбачена абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", вирішено стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 51000 грн.

Вважаючи згадану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, ФОП ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з цим позовом про її скасування.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив: оскільки місцем здійснення габаритно-вагового контролю є О 0150514 Братське – Вознесенськ – автомобільна дорога місцевого значення, на якій передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують 24 т, – дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови №ОПШ 047560 від 26.08.2025 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 29 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі – Закон №2344-III) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567), відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою КМУ від 27.06.2007 №879 (далі – Порядок №879).

Підпунктом 4 пункту 2 цього Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункти 3, 4, 6 Порядку).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку).

Відповідно до пунктів 12, 13, 15, 16, 18 - 20 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Підпунктом "б" пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом на автомобільних доріг державного значення 40 т, на автомобільних доріг місцевого значення 24 т.

Абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі спірної постанови, до позивача як перевізника застосовано адміністративно-господарський штраф за те, що 07.08.2025, 14:09 а/д М-14 Одеса-Мелипотоль 21 км + 434 м допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезені подільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу ТЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно довідки від 07.08.2025 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 07.08.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів повна маса ТЗ MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 41,640 т при нормативно допустимої 24 т (а.с. 8, 9).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 року №1318 "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення", автомобільна дорога Одеса - Мелітополь - Новоазовськ М-14 є автомобільною дорогою загального користування державного значення.

Водночас, для перевезення вантажів на автомобільній дорозі загального користування державного значення для транспортного засобу того типу, який підлягав перевірці, встановлена максимальна нормативно - допустима повна маса 40 тонн.

Ураховуючи, що маса ТЗ позивача не перевищила 10% (44 т) від дозволеної, колегія суддів вважає, що спірна постанова №ОПН 047560 від 26.08.2025 підлягає скасуванню, оскільки її зміст не свідчить про порушення позивачем Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином колегія суддів не погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиву на позовну заяву про те, що за результатами перевірки складено акт від 07.08.2025 №ОАР 038905, в якому зафіксовано, що під час здійснення вантажних перевезень за маршрутом село Шевченко-Чорноморськ перевізник порушив вимоги пункту 22.5 ПДР України, оскільки, по-перше, опис порушень здійснено нерозбірливо і є нечитабельним.

По-друге, спірною постановою від 26.08.2025 до позивача застосовано адміністративно-господарський штрафу за допущення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на а/д М-14, а не в іншому місці. При цьому, будь-яких зауважень щодо змісту спірної постанови та допущеної описки відповідачем під час розгляду справи не заявлялося.

Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

З урахуванням того, що висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви (1211,20 грн) та за подачу апеляційної скарги (908,40 грн) підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПН 047560 від 26.08.2025.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2119,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов