Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №420/18970/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18970/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Самойлюк Г.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 31.10.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13.06.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 18 Регіональної ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , про що зробити відповідний запис у його військовому квитку та внести до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби та виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- визнати протиправною бездіяльність 18 регіональної ВЛК щодо незатвердження свідоцтва про хворобу про непридатність ОСОБА_1 до військової служби;

- зобов`язати НОМЕР_1 регіональну ВРЛ розглянути свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 згідно вимог законодавства України та затвердити постанову військово-лікарської комісії 13.12.2024, якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування скарги апелянтом зазначається, що судом першої інстанції не враховано, що інформацію 18-та Регіональна ВЛК щодо причини незатвердження, які вказані у свідоцтві про хворобу, позивачу не повідомляла, а тому ІНФОРМАЦІЯ_3 допустив протиправну бездіяльність і вказані недоліки не усунув. До того ж судом не встановлено, чи були наявні обстеження, на які посилається 18-та РВЛК, у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 та чи можна було вказані обстеження пройти за направленням 18-ї РВЛК.

Судом першої інстанції також не досліджено бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неусунення недоліків, про які повідомила їх 18-та РВЛК.

Окрім того судом першої інстанції не враховано, що відповідачі вже не вперше проявляють протиправну бездіяльність щодо позивача шляхом незатвердження висновку ВЛК, а також не забезпечують належну процедуру проходження ВЛК.

Таким чином апелянт вважає, що суд першої інстанції міг самостійно визначити належний спосіб захисту, який би забезпечить ефективний спосіб захисту інтересів Позивача у відносинах з органами державної влади.

ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Другий відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

02.07.2024 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано ОСОБА_1 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

19.07.2024 ОСОБА_1 оскаржив вказаний висновок.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 направлено на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується листом від 18.09.2024 №19536.

Постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.07.2024 про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 40а, графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

16.09.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виключення з військового обліку за станом здоров`я, відповідно до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Листом №3484 від 26.09.2024 заявника повідомлено, що на цей час виключити за станом здоров`я з військового обліку неможливо, оскільки на цей час свідоцтво про хворобу не затверджено 18 Регіональною ВЛК.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 повторно пройшов огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно Довідки ВЛК від 03.12.2024 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби на підставі статей 39а, 40а графи ІІ Розкладу хвороб Наказу МОУ №402.

18.02.2025 представник ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив: надати інформацію чи направлявся висновок ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , непридатним до військової служби на узгодження до ІНФОРМАЦІЯ_10 ? Якщо так, надати інформацію про дату та вихідний номер направлення вказаного висновку; Надати інформацію чи направлявся висновок ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , непридатним до військової служби на узгодження до 18 регіональної військово-лікарської комісії? Якщо так, надати інформацію про дату та вихідний номер направлення вказаного висновку.

У відповідь листом №872 від 26.02.2025 повідомлено, що висновок ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби узгоджено ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 13.01.2025 №340. Свідоцтво про хворобу №2/682 затверджено ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 та направлено на узгодження до 18 регіональної ВЛК 04.02.2025 №1047/в.

12.03.2025 представник ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до 18 регіональної ВЛК, в якому просив: надати інформацію чи надходило до 18 регіональної військово-лікарської комісії на затвердження свідоцтво про хворобу від 13.01.2025 №340 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ?; чи був затверджений 18 регіональною військово-лікарською комісією висновок про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до військової служби?.

У відповідь листом №886 від 17.03.2025 повідомлено, що 04.02.2024 до НОМЕР_1 РВЛК від ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшло на затвердження свідоцтво про хворобу №2/682 на ОСОБА_1 , яке 10.02.2025 було не затверджено (Постанова 18 РВЛК №3192) і відправлено адресату для усунення причин не затвердження і повторної подачі на розгляд.

01.05.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 з проханням розглянути заяву та привести у відповідність військово-облікові дані ОСОБА_1 , а саме, внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Привести у відповідність військово-облікові дані ОСОБА_1 , які містяться в електронному кабінеті військовозобов`язаних, даним які відповідають дійсності, а саме, внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку

У відповідь листом №1598 від 09.05.2025 повідомлено, що свідоцтво про хворобу №2/682 знаходиться на затвердженні у 18 Регіональній військово-лікарській комісії РВЛК. Привести у відповідність військово-облікові дані ОСОБА_1 в електронному кабінеті військовозобов`язаних про виключення з військового обліку буде можливо після затвердження 18 Регіональної ВЛК.

Згідно листа 18 РВЛК від ВЛК №602-з від 30.05.2024 за результатами розгляду скарги надано роз`яснення, відповідно до якого на адресу НОМЕР_1 РВЛК тричі надходило свідоцтво про хворобу для затвердження на солдата запасу ОСОБА_1 (04.02.2025, 01.04.2025, 13.05.2025). Останній раз свідоцтво про хворобу (13.12.2024 №2/682) надійшло до НОМЕР_1 РВЛК та зареєстровано 13.05.2025 №4247в. Постановою штатної 18РВЛК №2025-0519-1020 від 19.05.2025 було не затверджено постановою ВЛК при ІІ-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Причини незатвердження вказані у свідоцтві про хворобу, а саме: не виправлені попередні зауваження, стаття 39-а застосована безпідставно до діагнозу. Стадія серцевої недостатності визначена безпідставно, без урахувань вимог Положення про ВЛЕ. Результат тредмілтесту в свідоцтві описаний недостатньо, не вказано характерні ішемічні зміни на ЕКГ, при якому навантаженні, в яких відведеннях і наскільки знижено ST. Результат ЕхоКГ описаний неповно, немає ФВ-ЛШ, протокол ЕхоКГ не надано на розгляд 18 РВЛК. Рекомендовано виправити зауваження, Свідоцтво про хворобу оформити медичній інформаційній системі "еВЛК" і надати на розгляд з медичною документацією.

Зазначені обставини зумовили ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що доводи позивача про протиправну бездіяльність відповідачів не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у межах повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Так, за правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем формулювання "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.

При цьому протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний (подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року №9901/345/20).

Таким чином, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною виключно за умови, якщо відповідний суб`єкт був наділений повноваженнями, мав об`єктивну можливість їх реалізувати та був зобов`язаний вчинити юридично значущі дії в інтересах особи, але фактично не виконав покладених на нього обов`язків.

Відсутність повноважень або об`єктивної можливості вчиняти дії виключає настання юридичної відповідальності за протиправну бездіяльність.

Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Приписами п.1.2 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Положеннями п.2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово- лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія,

оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та у медичну карту стаціонарного хворого записується дата та зміст постанови штатної ВЛК.

Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).

У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).

Відповідно до пп.2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до

складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово- лікарської експертизи;

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту;

розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Повноваження ВЛК регіону визначені пунктом 2.4.5. розділу І Положення №402.

Так, ВЛК регіону має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово- лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки

ЦВЛК;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;

залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець;

приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);

перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров`я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 визначено, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується з матеріалами справи, постановою 18 РВЛК від 19.05.2025 №2025-0519-1020, постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно не затверджена з наступних причин: не виправлені попередні зауваження, стаття 39-а застосована безпідставно до діагнозу.

Стадія серцевої недостатності визначена безпідставно, без урахувань вимог Положення про ВЛЕ. Результат тредмілтесту в свідоцтві описаний недостатньо, не вказано характерні ішемічні зміни на ЕКГ, при якому навантаженні, в яких відведеннях і наскільки знижено ST. Результат ЕхоКГ описаний неповно, немає ФВ- ЛШ, протокол ЕхоКГ не надано на розгляд 18 РВЛК. В Рекомендовано: виправити зауваження. Свідоцтво про хворобу оформити медичній інформаційний системі "еВЛК" і надати на розгляд з медичною документацією.

Тобто відповідачем належним чином викладені та детально описані причини не затвердження та надані рекомендації для належного оформлення та завершення процедури затвердження.

За приписи абзацу п`ятого підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, за якими ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

З огляду на ці приписи, не затвердження постанови підпорядкованих ВЛК знаходиться в межах повноважень регіональної ВЛК.

Ураховуючи, що виявлені недоліки об`єктивно свідчать про неможливості вчиняти дії, доводи позивача про протиправну бездіяльність 18 регіональної ВЛК щодо незатвердження свідоцтва про хворобу про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, є необґрунтованими.

Підстави для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку, у суду також відсутні, оскільки вирішити таке питання можливо лише після затвердження 18 Регіональної ВЛК.

Посилання апелянта на не дослідження судом першої інстанції бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неусунення недоліків, про які повідомила їх 18 РВЛК, є безпідставними, оскільки зазначене не є предметом цього спору. Водночас, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга позивача не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували вищевикладені висновки. Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення не встановлено. З огляду на що підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя К.В.Кравченко

Суддя Ю.В.Осіпов