Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/485/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/485/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

09.07.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хлімоненкова М.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Єщенка О.В.,

суддів – Бітова А.І.,

– Градовського Ю.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

визнати дії та рішення відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки, не встановленого в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” протиправними;

зобов`язати відповідача для розрахунку пенсії позивачки усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі “макетної обробки” та здійснити опрацювання в режимі “індивідуально (масовий). Індексація заробітку”; - здійснити, на підставі документів в пенсійній справі, перерахунок та виплату поточної пенсії та пенсії за період з 01.03.2014 року з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент здійснення перерахунку, за винятком виплачених сум та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії Позивачки, не встановленого в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” протиправними.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки з 01.03.2014 було здійснено відповідачем безпідставно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058, який не містить застережень щодо встановлення такого окремого порядку та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №420/9728/23 здійснено поновлення пенсії позивача з 01.03.2014 року. При загальному стажі 22 роки 8 місяців 27 днів розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2014 склав 1053,49 грн. Крім того, Головним управлінням проведено нарахування компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії у розмірі 2611,75 грн. Апелянт вважає, що Головним управлінням виконано рішення суду від 18.09.2023 в межах покладених зобов`язань, а підстави для вчинення дій, які не передбачені судовим рішенням відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/9728/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності відповідача, щодо не поновлення пенсії позивачки – протиправною та дискримінаційною, визнання протиправними та дискримінаційними та скасування рішення про відмову у поновленні пенсії позивачці викладене в листі відповідача № 819/03-16 від 28.01.2022 року та визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача стосовно відмови поновити виплату пенсію позивачці; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити певні дії – поновити виплату пенсії позивачці з 01.03.2014 року, на вказаний нею банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.01.2022 №819/03-16 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2014 з виплатою компенсації втрати частини доходів. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане судове рішення було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023, та набрало законної сили.

На виконання вказано рішення суду, у червні 2024 року проведено нарахування пенсійних коштів: поточного розміру пенсії - 1053,49 грн, заборгованості в сумі 129579,27 грн за період з 01.03.2014 по 31.05.2024 та компенсації втрати частини доходу у розмірі 2611,75 грн.

Вважаючи поведінку відповідача у спірних правовідносинах протиправною, наявністю підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її осучасненням, із проведенням індексації, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, у тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, суд зазначає, що пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Поряд із цим, відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2024 року (далі – Закон №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30 січня 2020 року у справі №489/5194/16-а та від 30 вересня 2021 року у справі № 540/4060/20.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (частина перша статті 43 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Статтею 42 Закону №1058-IV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з Законом №1058-IV. Будь-яких обмежень прав позивача, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, Законом №1058-IV не встановлено.

Виконання вимог Закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущені протиправні дії щодо невиплати позивачу пенсії за віком, у законодавчо встановлених розмірах, з урахуванням збільшення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що позивачу поновлена виплата пенсії за віком, відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення наступних перерахунків з дати поновлення, незалежно від того, виплата пенсії поновлена добровільно чи за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу поновлено виплату пенсії з 01 березня 2014 року на виконання рішення суду, загальна сума доплати складає 129579,27 грн. Водночас, відповідач визначив розмір пенсії позивача - 1053,49 грн на місяць, та зазначив, що пенсія позивача масовим перерахункам не підлягає.

В свою чергу, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року не містить будь-яких обмежень та застережень щодо поновлення пенсії лише у певному розмірі та що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічні положення передбачені частиною другою статті 7 Закону №1058-IV.

Отже, при поновленні позивачу пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно визначено, що пенсія не підлягає загальним перерахункам, за наявності визначених законом підстав, що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальше підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону № 1058-ІV, про що правильно вказав суд першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що за аналогічних правовідносин Верховний Суд у постанові від 19 червня 2025 року у справі №580/11000/23 наголосив, що зобов`язання поновити пенсію позивачу не означає виплату її в тому ж розмірі, в якому припинено цю виплату в певному періоді в минулому чи у мінімальному розмірі. Позивачу, незалежно від місця проживання, розмір пенсії, її перерахунок, осучаснення та індексація має проводитися в тому ж самому порядку як громадянам, які проживають в Україні. В іншому випадку відповідачем допускатиметься дискримінація права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд наголошує, що право позивача на отримання пенсії та на належне пенсійне забезпечення є невід`ємним конституційним правом, гарантованим статтею 46 Конституції України та міжнародними зобов`язаннями держави у сфері соціального захисту. Пенсія, як майнове право, належить особі з моменту виникнення підстав для її призначення і не може бути обмежена чи звужена внаслідок дій або бездіяльності органів Пенсійного фонду.

Закон №1058-IV не передбачає жодних винятків чи особливих режимів обмеження прав пенсіонерів, пенсія яких була поновлена за рішенням суду або які проживають за межами України. Усі застраховані особи користуються однаковим правом на перерахунок, індексацію та підвищення пенсії за загальними правилами. Будь-яке відхилення від цього порядку, у тому числі встановлення «твердого» розміру пенсії без урахування індексацій і масових перерахунків, є необґрунтованою та невиправданою диференціацією, що суперечить принципам рівності та недискримінації.

Отже, позиція відповідача про відсутність підстав для застосування перерахунків до пенсії позивача фактично призводить до необґрунтованого звуження обсягу пенсійних прав, що є неприпустимим та прямо суперечить Конституції України.

У зв`язку з цим вимоги позивача щодо виплати пенсії в належному, законодавчо визначеному розмірі, що відповідає положенням Закону №1058-IV, узгоджуються з його конституційно гарантованим правом на пенсійне забезпечення та статусом застрахованої особи, а відтак підлягають задоволенню.

На цій підставі висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог Закону №1058-IV та з урахуванням передбачених законом підвищень і індексацій, є правильним та обґрунтованим.

З огляду на наведене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: Ю.М. Градовський