Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №160/30155/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: медико-соціальної експертизи

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №160/30155/24

Суддя: Чередниченко В.Є.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30155/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №160/30155/24 за позовом ОСОБА_1 до Голови комунального закладу Дніпропетровського «Обласного клінічного центру Медико-соціальної експертизи №1 Дніпропетровської обласної ради Казанової Алли Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови комунального закладу Дніпропетровського «Обласного клінічного центру Медико-соціальної експертизи №1 Дніпропетровської обласної ради Казанової Алли Миколаївни, згідно з яким, просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Голови Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - Казанової Алли Миколаївни, щодо невизнання ОСОБА_1 1989 р.н. особою з інвалідністю від 26.02.2024р.;

- зобов`язати Голову Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - Казанову Аллу Миколаївну, прийняти нове Рішення, щодо визнання ОСОБА_1 1989 р.н. особою з інвалідністю 2 групи з дитинства на підставі вродженої вади_Spina bifida, встановлених функціональних порушень та ускладнень невиліковної хвороби та отриманого травмування, внаслідок хуліганського нападу;

- затребувати медичну експертну справу МСЕК Москаленко В.М. 1989р.н. у Голови Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - Казанової Алли Миколаївни та переглянути її з метою встановлення причино-наслідкового взаємозв`язку, що не був встановлений в Акті огляду між причиною встановлення інвалідності - вроджена вада з дитинства та наслідком встановлення інвалідності - отримання тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до каліцтва - почергове відняття нижніх кінцівок ніг, пересуваюсь з опорою на палицю, перенесення в 2023р. інфарктам, що підтверджується, асоціативним станом та ознаками гіпертрофії лівого шлуночка серця;

- перевірити наявність в Акті огляду ОСОБА_1 1989р.н. від 26.02.2024р. встановлення 2 причин інвалідності, перша вроджена вада - Spina bifida, друга - наслідки та ускладнення, функціональні порушення, викликані вродженою вадою та умови настання інвалідності - нанесення тяжких тілесних ушкоджень голови та хворого хребта ОСОБА_1 1989р.н. з боку хуліганського нападу від 06.08.2023 р.;

- визнати ОСОБА_1 1989р.н. інвалідом 2 групи дитинства на підставі вроджених вад з дитинства, та отримання тяжких тілесних ушкоджень в результаті замаху на життя та здоров`я (хуліганського нападу);

- направити Акт огляду Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - ОСОБА_1 1989р.н. від 26.02.2024р., щодо не визнання особою з інвалідністю 2 групи з дитинства на підставі вродженої вади_Spina bifida, функціональних порушень та ускладнень, отриманого травмування, внаслідок хуліганського нападу на адресу: АДРЕСА_1 ;

- видати ОСОБА_1 Довідку про встановлення пожитево 2 групи інвалідністі на підставі: вродженої вади і отриманих тяжких тілесних ушкоджень в результаті хуліганського нападу;

- направити комплект документів до органів соціального захисту населення в м. Покров за адресою: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області за адресою: 53304, вул. Валері Залужного, 5, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська обл. для оформлення посвідчення інваліда;

- направити комплект документів для встановлення пенсії по інвалідності до Покровського відділу Пенсійного фонду у м. Покров за адресою: 53304, вул. Валерія Залужного,7, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Зазначена ухвала обґрунтована тим, що станом на 17.12.2024 вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, клопотання про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду не надано.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що ОСОБА_1 з об`єктивних причин не отримав ухвалу від 15.11.2024, оскільки саме працівники поштового відділення №3 Укрпошти не вручили її скаржнику, а самовільно повернули на адресу суду. У зв`язку з цим ним надано заяву до поліції м. Покрова про посадову недбалість начальника поштового відділення №3 м. Покрова та її підлеглих осіб, які відповідають за вручення поштових відправлень.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права

Статтею 2 та частиною 4 статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали суду від 15.11.2024 направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією за зазначеною у позовній заяві адресою, проте конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти “адресат відсутній”.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Так, приписи КАС України вказують на можливість повернення позовної заяви, у випадку не усунення її недоліків протягом строку, встановленого судом в ухвалі про залишення скарги без руху лише за умови обов`язкового встановлення факту отримання такої ухвали скаржником. Тобто, при застосуванні зазначених наслідків, суду слід обов`язково встановити факт отримання скаржником такої ухвали.

У матеріалах цієї справи відсутня інформація про своєчасну обізнаність позивача щодо винесеної судом першої інстанції ухвали без руху від 15.11.2024.

Враховуючи це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивач неналежно здійснює свої процесуальні права і виконує процесуальні обов`язки, що полягають у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, позаяк, у матеріалах справи відсутні докази щодо ухилення позивача від отримання кореспонденції від суду, що також підтверджується й тим, що 06.01.2025 року позивачем було подано заяву на виконання вимог ухвали суду (т.1 а.с. 27-37).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у позові зазначив номер свого мобільного телефону, а тому мав обґрунтовані сподівання на те, що суд першої інстанції, враховуючи не отримання позивачем з підстав відсутності за вказаною адресою ухвали суду без руху від 15.11.2024, повідомить про її наявність позивача.

На думку колегії суддів зазначені обставини свідчать про те, що позивач був зацікавлений в отриманні ухвали від 15.11.2024 року та у подальшому розгляді поданої ним позовної заяви, проте не зміг усунути недоліки зазначені в ухвалі від 15.11.2024 року незалежно від нього з об`єктивних підстав.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції передчасно постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У справі «Bellet v. France» ЄСПР зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 320, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №160/30155/24 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua