Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №160/26168/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26168/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року (суддя Тулянцева Н.В.) в справі № 160/26168/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ) про:

визнання протиправним та скасування рішення від 29 серпня 2025 року №047350008806 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком 1 (підземні, постанова №202) за професією прохідника, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” - один місяць служби за три період проходження військової служби з 19 червня 2017 року по 24 лютого 2022 року, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях;

зобов`язання застосувати роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20 січня 1992 року №8 під час розрахунку пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні) по основній професії прохідника до періоду з 25 березня 2016 року по 16 травня 2016 року та з 22 червня 2016 року по 21 серпня 2025 року;

зобов`язання призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту населення України від 20 січня 1992 року №8, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» згідно із заявою про призначення пенсії від 21 серпня 2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.08.2025 року №047350008806 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку 1 за професією прохідника, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, один місяць служби за три, період проходження військової служби з 05.09.2019 року по 06.02.2020 року, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області застосувати роз`яснення Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8, під час розрахунку пільгового стажу роботи ОСОБА_1 по Списку №1 по основній професії прохідника до періоду з 25.03.2016 р. по 16.05.2016 р., та з 22.06.2016 р. по 21.08.2025 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суд.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати абзац 3 резолютивної частини рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати йому до пільгового стажу роботи по Списку 1 за професією прохідника, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», один місяць служби за три період проходження військової служби з 19.06.2017 року по 24.02.2022 року, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовані статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наказ Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, а також застосовано постанову № 393 від 17.07.1992 зі змінами у редакції станом на день розгляду справи, до періоду його служби, коли діяла інша редакції (зворотня дія).

Судом першої інстанції ототожнено різні поняття: участь у бойових діях у воєнний час та участь в антитерористичній операції, адже ці терміни позначають абсолютно різні за масштабом та обмеженнями правові режими.

Судом першої інстанції звужено його право на кратність зарахування періоду військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (заходи, це не тільки бойові виходи, а інше виконання завдань, до яких він залучався, наряди, несення служби під час перебування в зоні АТО), до участі у бойових діях у воєнний час.

Судом першої інстанції порушено один з елементів конституційного принципу верховенства права, принцип правової визначеності, оскільки на підставі ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про оборону України» він сподівався, що періоди проходження військової служби в рядах діючої армії та участь в антитерористичній операції будуть зараховані у пільговому обчисленні до стажу роботи за спеціальністю (в кратності 1 до 3).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування фактичних обставин справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, тому зарахування періодів проходження військової служби з 19.06.2017 року по 24.02.2022 року із розрахунку один місяць служби за три місяці не передбачено чинним законодавством.

Зауважує, що пільговий стаж позивача для призначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV (необхідний 25 років) складає 13 років 5 місяців 11 днів, (необхідний - 20 років) складає 9 років 9 місяців 4 дні.

Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж у Головного управління були відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», отже суд безпідставно дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить висновку, що апеляційна скарга позивача не може бути задоволена, апеляційна скарга відповідача має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.08.2025 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

У зв`язку з впровадженням екстериторіальності заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та розглянуто ним.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.08.2025 № 047350008806 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Зазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області обґрунтоване, серед іншого тим, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви: вік на дату звернення (21.08.2025) – 39 років 1 місяць, пільговий стаж відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (необхідний 25 років) складає 13 років 5 місяців 11 днів, в тому числі на підземних провідних посадах (необхідний 20 років) складає 9 років 9 місяців 4 дні.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що на дату звернення заявник працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Позивач матиме право на пенсійну виплату у разі набуття необхідного пільгового стажу.

Оскільки необхідний пільговий стаж 25 років відсутній у позивача, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.

До пільгового стажу роботи за професією прохідника з кратністю (один місяць служби за три) не зараховано період проходження військової служби в особливий період та участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях у період з 19.06.2017 року по 24.02.2022 року, що підтверджено Розрахунком стажу: форма РС – право, наявним в матеріалах справи.

Суд першої інстанції вважав, що час проходження позивачем військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні.

Оскільки матеріали справи не містять доказів участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях за весь заявлений позивачем період, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в трикратному розмірі належить зарахувати лише час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 05.09.2019 року по 06.02.2020 року.

Щодо застосування роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 під час розрахунку пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні) по основній професії прохідника в період з 25.03.2016 р. по 16.05.2016 р., та з 22.06.2016 р. по 21.08.2025 р. суд першої інстанції, врахувавши, що на час трудової діяльності позивача і на теперішній час роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, є діючим, згідно з листом Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV враховують роз`яснення №8, суд першої інстанції вважав, що роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 підлягає врахуванню органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

З урахуванням того, що позивач був зайнятим на підземних роботах більше 10 років, суд першої інстанції вважав, що у нього є право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV, з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тому дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №047350008806 від 29.08.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплатити з 21.08.2025 року ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV, суд першої інстанції, зважаючи на те, що обрахунок стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, суд першої інстанції дійшов висновку, що про передчасність вимоги про призначення та виплату пенсії, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV, з урахуванням висновків суду.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач з 29 серпня 2017 року проходить військову службу за мобілізацією.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 №548 від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпечення їх здійснення у період з 05 вересня 2019 року по 06 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 21 серпня 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 29 серпня 2025 року № 047350008806 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішення зазначено, що пільговий стаж позивача відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (необхідний 25 років) складає 13 років 5 місяців 11 днів, в тому числі на підземних провідних посадах (необхідний 20 років) складає 9 років 9 місяців 4 дні.

Виходячи з розрахунку стажу форми РС-право, період проходження позивачем військової служби в особливий період з 19 червня 2017 року по 24 лютого 2022 року зараховано до пільгового стажу в одинарному розмірі.

Фактично спірним в цій справі є питання зарахування у кратному розмірі до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби в особливий період та, відповідно, наявності пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.

Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.

Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ) до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Положеннями абзацу 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналіз приведених вище норм права дає підставою для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).

Порядок № 393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, до Порядку №393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.».

Абзацом першим пункту 3 Порядку №393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зараховується на пільгових умовах: особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються на пільгових умовах лише для визначення саме розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/2607 (далі - Положення №530), відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):

1) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;

час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки”;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

інші періоди, зазначені в підпункті “а” пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” (зі змінами);

крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.

Верховний Суд у постанові від 19 березня 2026 року у справі №200/8094/24 дійшов наступних висновків:

«З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій.

(...)

Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, Суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію Судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів.

(...)

Таким чином, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Оскільки позивач реалізує право на дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом №1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення Суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки. За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей статті 115 Закону №1058-IV, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для такого зарахування є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги у цій частині не спростовують правильності застосування норм матеріального права.

(...)

Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, довід скаржника про необхідність застосування пункту 2.3 Положення №530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання.».

Суд зауважує, що не зважаючи на те, що наведений висновок Верховним Судом сформульований у правовідносинах щодо наявності підстав для зарахування періодів проходження позивачем військової служби в особливий період до страхового стажу у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей статті 115 Закону №1058-IV, суд вважає застосовним такий висновок до спірних в цій справі правовідносин.

Суд враховує, що Верховним Судом у наведеній постанові однозначно сформульований висновок, що за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Суд враховує, що статтею 57 Закону № 1788-ХІІ установлено, військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Разом з тим, діючими положеннями пункту 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначено види служби, які зараховуються на пільгових умовах лише для визначення саме розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Отже, з урахуванням того, що діючим законодавством встановлено зарахування військової служби на пільгових умовах виключно для визначення розміру пенсії, а не для цілей призначення пенсії, стаття 57 Закону №1788-ХІІ не встановлює правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Відтак, суд доходить до висновку про відсутність у позивача права на врахування військової служби під час дії особливого періоду та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у період з 19 червня 2017 року по 24 лютого 2022 року у кратному розмірі для визначення права на пенсію на пільгових умовах.

Стосовно необхідності врахування при обчисленні пільгового стажу роз`яснення Мінсоцзабезпечення №8 від 29 січня 1992 року суд зазначає таке.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Це роз`яснення не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить рекомендаційний характер, тобто не відноситься до джерел права, які застосовуються судом.

Аналогічний висновок стосовно застосування адміністративними судами роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено Верховним Судом в постанові від 26 жовтня 2022 року в справі № 200/591/19-а, в постанові від 08 липня 2021 року в справі №212/1743/17-а.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність застосування цього роз`яснення під час розрахунку пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 по основній професії прохідника до періоду з 25.03.2016 р. по 16.05.2016 р., та з 22.06.2016 р. по 21.08.2025 р.

Зважаючи на те, що пільговий стаж позивача відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV складає 13 років 5 місяців 11 днів з необхідного 25 років, в тому числі на підземних провідних посадах (необхідний 20 років) - 9 років 9 місяців 4 дні, тобто позивач не має необхідного пільгового стажу, а підстава для врахування у кратному розмірі (один день за три) періоду проходження військової служби в особливий період відсутні, суд доходить до висновку про правомірність рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 29 серпня 2025 року №047350008806 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Суд першої інстанції не врахував наведеного, зокрема, висновків Верховного Суду у справі №200/8094/24, що потягло за собою неправильне вирішення справи.

Суд відхиляє доводи позивача про неправильне застосування судом першої інстанції статті 57 Закону №1788-ХІІ, наказу Міноборони України від 14 серпня 2014 року № 530, постанови № 393 від 17 липня 1992 року (редакції станом на день розгляду справи, а не станом на час проходження військової служби), ототожнення судом першої інстанції різних понять (участь у бойових діях у воєнний час та участь в антитерористичній операції), а також порушення судом першої інстанції принципу правової визначеності, адже вище судом зроблено висновок, який ґрунтується на правозастосуванні, викладеному Верховним Судом у постанові від 19 березня 2026 року у справі №200/8094/24, що за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими Законом №1058-IV, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів, а діючим законодавством встановлено зарахування військової служби на пільгових умовах виключно для визначення розміру пенсії, а не для цілей призначення пенсії, стаття 57 Закону №1788-ХІІ не встановлює правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд зауважує, що суд в цій постанові відступив від висновків, які раніше висловлені у подібних правовідносинах колегією суддів у цьому складі й таке відступлення обумовлено врахуванням висновків Верховного Суду у справі №200/8094/24.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року в справі № 160/26168/25 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року в справі № 160/26168/25 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року в справі № 160/26168/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі №160/26168/25 нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко