Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №205/6337/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 205/6337/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокадацького районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року (суддя Грона Д.С., повне судове рішення складено 22 липня 2026 року) в справі № 205/6337/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новокадацького районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови серії АВ №00010483 від 24 квітня 2026 року на притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Рішенням Новокадацького районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неправильного та неповного дослідження доказів, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що відповідачем не доведена достовірність результатів вимірювання, правильність визначення типу осі транспортного засобу, правильність застосування нормативного навантаження 11,5 т, коректність математичного розрахунку перевищення вагових параметрів та відсутність будь-яких факторів, здатних вплинути на результати автоматичного вимірювання.

Судом першої інстанції не надана оцінка аргументам позивача та наданим доказам.

Судом першої інстанції не наведено жодного технічного чи нормативного обґрунтування, чому саме до транспортного засобу позивача було застосовано норматив навантаження для одиночної осі, тоді як матеріали справи підтверджують, що транспортний засіб позивача конструктивно мав строєну групу осей, однак відповідач застосував норматив для одиночної осі, не навівши жодних мотивів такого рішення.

Суд першої інстанції фактично залишив поза увагою головне питання спору - чи правильно взагалі було визначено нормативне навантаження, із яким порівнювалися результати автоматичного вимірювання.

Звертає увагу, що транспортний засіб перевозив борошно - сипучий вантаж, який під час руху неминуче змінює свій розподіл усередині цистерни під впливом прискорення, гальмування, нерівностей дорожнього покриття та інших динамічних навантажень.

Саме тому автоматичне вимірювання навантаження на окремі осі не може розглядатися як безумовно точний показник без перевірки інших доказів та без урахування конструктивних особливостей транспортного засобу і характеру вантажу.

Позивач подав докази проведення контрольного статичного зважування транспортного засобу після завершення перевезення на автомобільних вагах, що пройшли державну повірку. Зазначене зважування встановило загальну масу транспортного засобу 38 700 кг, тоді як автоматичний комплекс визначив 39 550 кг, тобто різниця становила близько 850 кг.

Маса вантажу за товарно-транспортною накладною практично повністю співпала з результатами контрольного статичного зважування, що підтверджує достовірність первинних документів та правильність контрольного вимірювання та спростовує показники, зазначені у постанові.

У відзиві відповідач просить залишити рішення без змін.

У відповіді на відзив позивач підтримав власну позицію та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 транспортний засіб марки DAF FT CF 85.460, державний номерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб марки SPITZER, державний номерний знак НОМЕР_4 також належить на праві власності ОСОБА_1 .

На виконання договору поставки борошна № 09-03/22 від 10.03.2022 ФОП ОСОБА_1 16.04.2026 здійснював перевезення борошна.

Згідно товарно-транспортної накладної № 383 від 16.04.2026 здійснювалось перевезення борошна вищого ґатунку в кількості 24640 кг. Маса брутто складала 38750 кг.

Як встановлена судом зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 повна маса транспортного засобу DAF FT CF 85.460, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 19000,00 кг, маса без навантаження 6890,00 кг.

Також зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 повна маса транспортного засобу SPITZER, державний номерний знак НОМЕР_4 складає 37000,00 кг, маса без навантаження 5710,00 кг.

Постановою Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М. В. у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Постановою встановлено, що 16.04.2026 о 11 год 40 хв., за адресою: Н-08, км 468+739, Запорізька область, зафіксовано правопорушення, а саме: транспортний засіб DAF FT CF 85.460 ДНЗ НОМЕР_2 , рухався із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,104% (0,932 тон) при дозволеному максимальному навантаженню н вісь 11,5 тон.

Постанова містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії: 874 чинне до 25.09.2026, № 4/7837 чинне до 25.09.2026. Представником відповідача до відзиву було долучено копію Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 874 чинне до 25.09.2026, № 4/7837 чинне до 25.09.2026.

Також, в постанові зазначено результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення: зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь, відстань між вісями - 1-2: 3600 мм, 2-3: 5390 мм, 3-4: 1330 мм, 4-5: 1300 мм, навантаження на вісь 1 - 6350 кг, 2- 14800 кг, 3 - 6050 кг, 4 - 6150 кг, 5 - 6200 кг, загальна маса 39 550 кг. Результати виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу на одиночну вісь: 12 432 кг.

Актом № 00000001914 від 16.04.2026 приймання-здачі продукції за кількістю прийнято після перевезення борошно пшеничне у кількості 24620,00 кг, вага тари вказана 14080,00 кг, маса брутто 38700,00 кг.

Суд першої інстанції, врахувавши, що відповідачем надані суду належні, допустимі та достатні докази в розумінні ст. ст. 73-74, 76 КАС України вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, надана повна інформація в момент вчинення правопорушення, встановлена відповідальна особа, яка правомірно притягнута до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд визнає приведений висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00010483 від 24 квітня 2026 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132№ КУпАП, яке полягає у тому, що 16 квітня 2026 року об 11 годині 40 хвилин за адресою: Н-08, км 468 + 739, Запорізька область зафіксовано транспортний засіб марки DAF FT CF 85.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,104% (0,932 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон (а.с. 81).

Постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, – WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк дії - № 874 до 25.09.2026 року; №4/7837 до 25.09.2026 року.

Крім того постанова містить фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса – 2 вісь; відстань між вісями 1-2 - 3600 мм; 2-3 – 5390 мм, 3-4 - 1330 мм; 4-5 – 1300 мм; навантаження на вісь 1 – 6350 кг, 2 – 14800 кг, 3 – 6050 кг, 4 – 6150 кг, 5 – 6200 кг; загальна маса – 39550 кг.

Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри ТЗ: навантаження на одиночну вісь – 12432 кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 позивачу належить транспортний засіб марки DAF FT CF 85.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а.с. 40-41); відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 позивачу належить спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна Benalu TF34C-13RA, номерний знак НОМЕР_6 (а.с. 38-39).

Згідно з інформаційною карткою габаритно-вагового контролю навантаження на одиночну вісь (другу) склало 12432 кг з урахуванням похибки.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі – Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі – Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами б) – в) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами – 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом – 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом – 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом – 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, – 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом – 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення);

в) навантаження на вісь, зокрема, на одинарну вісь: 11,5 для доріг державного значення, 7 для доріг місцевого значення; на здвоєнні осі,якщо відстань між осіми від 1 до 1,3 метра - 16 для доріг державного значення, 10 для доріг місцевого значення; строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - для доріг державного значення до 21 т, доріг місцевого значення до 13 т; понад 1,3 до 1,4 метра для доріг державного значення до 24 т, доріг місцевого значення до 14 т.

Частиною другою статті 132№ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі – Порядок № 1174).

Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:

вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

вимірювання загальної маси транспортного засобу;

визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;

вимірювання габаритів транспортного засобу;

фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);

фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про:

засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку”, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржені в цій справі постанови, містять найменування засобу вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.

Оскаржена позивачем постанова містить виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Крім того, зафіксовані в постанові габаритно-вагові параметри підтверджуються сформованими відповідачем метаданими та інформаційною карткою габаритно-вагового контролю.

Позивач ставить під сумнів правильність автоматичного зважування, посилаючись на те, що результати контрольного зважування при здаванні товару (борошна) та відомості ТТН різняться з результатами зважування, зазначеними у постанові.

З цього питання суд зазначає, що оскаржена постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк.

При цьому відповідачем доведено належне функціонування автоматичного пункту габаритно-вагового контролю сертифікатом відповідності та експертним висновком на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі (а.с. 84-87).

Відтак, суд відхиляє доводи апелянта про відсутність доказів дотримання правил експлуатації ваг та доказів справності автоматичного пункту габаритно-вагового контролю.

Стосовно посилання апелянта недоведеність відповідачем правильності визначення типу осі транспортного засобу, правильності застосування нормативного навантаження 11,5 т, коректності математичного розрахунку перевищення вагових параметрів, неврахування судом першої інстанції, що транспортний засіб позивача конструктивно мав строєну групу осей, а відповідач застосував норматив для одиночної осі, суд зазначає наступне.

Виходячи з оскарженої постанови, інформаційної карти габаритно-вагового контролю, перевищення нормативно установлених показників навантаження стосувалось другої вісі.

При цьому наявні в матеріалах справи фотознімки транспортного засобу (зокрема, а.с. 80) підтверджують, що вісі 1 та 2 є одинарними.

Спареними (строєними) є 3, 4, 5 вісі, відстань між якими становить 1300-1330 мм.

Отже, відповідачем правомірно визначено нормативне навантаження на другу вісь як одинарну на рівні 11,5 т.

Відповідно, установлення перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь (12432 кг замість 11500 кг) є цілком обґрунтованим.

Суд відхиляє посилання позивача на інформацію заводу-виробника, адже вище судом встановлено, що друга вісь, перевищення нормативних параметрів навантаження на яку стало підставою для накладення адміністративного стягнення, є одинарною.

Також суд визнає необґрунтованим аргумент апелянта стосовно невідповідності ваги, установленої у постанові, результатам контрольного зважування та відомостям ТТН, адже вище судом зроблено висновок про доведеність відповідачем належного функціонування автоматичного зважувального комплексу, а позивачем не надано доказів протилежного.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В цьому випадку відповідачем подано суду усі наявні докази на підтвердження перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

При цьому суд зауважує, що обов`язок суб`єкта владних повноважень доведення правомірності рішення не є абсолютним.

За положеннями частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не надано, а судом не встановлено належних доказів, які б ставили під сумнів зазначені у постанові та інформаційної карті габаритно-вагового контролю показники навантаження.

Відтак, суд відхиляє твердження позивача, за якими він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Відтак, суд вважає доведеними належними доказами наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, відповідно, погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення оскарженими постановами.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокадацького районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року справі № 205/6337/26 залишити без задоволення.

Рішення Новокадацького районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року в справі № 205/6337/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 вересня 2026 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов