Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №591/6007/20 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Суми

Справа №591/6007/20

Номер провадження 22-ц/816/463/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Черних О. М.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

сторони:

заявник, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» - адвоката Шаповал Світлани Володимирівни

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Клименко А. Я., у м. Суми,

у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, скасування судового наказу №591/6007/20,

виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за період з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2020 року заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 19044,67 грн, 5,44 грн заборгованості внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, 625,20 грн 3% річних, 424,34 грн інфляційних збитків та 210,20 грн судового збору,

у с т а н о в и в:

05 жовтня 2020 року Зарічним районним судом м. Суми виданий судовий наказ №591/6007/20, провадження №2-н/591/1693/20 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» за період з 1 жовтня 2018 року по 31 серпня 2020 року заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у сумі 19044,67 грн; заборгованості внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії - 5,44 грн; 3% річних – 625, 20 грн, інфляційних збитків – 424, 34 грн та судовий збір в сумі 210,20 грн.

14 травня 2025 року надійшла заява від ОСОБА_1 про скасування судового наказу. Заяву мотивує тим, що копію судового наказу заявник отримав 14.05.2025. Зазначає, що вимоги ТОВ «Сумитеплоенерго» не визнає, вважає їх безпіставними. Інформація викладена в заяві про видачу судового наказу не відповідає дійсності та сума є спірною. Заявник вважає, що між сторонами існує спір про право, з сумою боргу не згоден, а тому заявлені вимоги можуть бути розглянуті лише у позовному провадженні.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, скасування судового наказу – задоволено.

Скасовано наказ Зарічного районного суду м. Суми від 05 жовтня 2020 року у справі №591/6007/20, провадження №2-н/591/1963/20 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» за період з 1 жовтня 2018 року по 31 серпня 2020 року заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 19044,67 грн; заборгованості внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії - 5,44 грн; 3% річних – 625, 20 грн, інфляційних збитків – 424, 34 грн та судовий збір в сумі 210,20 грн.

Допущено поворот виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 05.10.2020 р. у справі № 591/6007/20.

Стягнуто з ТОВ «Сумитеплоенерго» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 309,85 грн, стягнуті за судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 05.10.2020 р.

Роз`яснено ТОВ «Сумитеплоенерго», що заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду ТОВ «Сумитеплоенерго» в особі представника – адвоката Шаповал С. В. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року у справі №591/6007/20 в частині допущення повороту виконання судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 05 жовтня 2020 року у справі №591/6007/20, та стягнення на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 20309,85 грн,

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поворот виконання рішення можливий за наявності певних умов, зокрема щоб виконане рішення було скасовано вишестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може. При цьому, посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі №203/2612/13-ц.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що є підстави для повороту виконання судового наказу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

ТОВ «Сумитеплоенерго» повідомлене про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частина друга та третя статті 19 ЦПК України).

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ» ЦПК України (статті 160-173).

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (пункт 3 частини першої статті 161 ЦПК України).

Частиною 2 вказаної вище статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції, встановивши у цій справі, що між сторонами існує спір, вважав, що доводи викладені боржниками, потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а відтак заяву ОСОБА_1 задовільнив, а судовий наказ скасував.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з виконанням судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 05.10.2020 р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» за виконавчим провадженням за №64016488 з ОСОБА_1 було стягнуто борг в сумі 20 309,85 грн, також суду надано виписки по рахунку, відповідно до яких з боржника було стягнуто заборгованість у вказаному розмірі.

Вимога заявника про повернення грошових коштів, які були фактично стягнуті з нього на виконання судового рішення (судового наказу) за своєю суттю є вимогою про поворот виконання судового рішення.

Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

У частинах п`ятій і шостій статті 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Окрім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності обов`язкових умов: отримання позивачем від відповідача в порядку виконання рішення майна чи грошових коштів; виконане рішення скасоване вищестоящим судом повністю або змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (постанова Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 753/21211/20 (провадження № 61-20342св21)).

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі № 13-рп/2011 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18) зроблено висновок, що «поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням».

Згідно із вимогами ч.6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Відповідно до ч.9,10 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає спеціальну процедуру повернення коштів, стягнутих на підставі судового наказу, який в подальшому було скасовано. Ця процедура полягає у здійсненні повороту виконання судового наказу.

Оскільки у справі, що переглядається, стягувач ТОВ «Сумитеплоенерго» отримав грошові кошти у сумі 20309,85 грн за судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 05 жовтня 2020 року у справі №591/6007/20, а цей судовий наказ у подальшому був скасований ухвалою цього ж суду від 19 травня 2025 року, отже, належним способом захисту порушених прав боржника є звернення до суду із заявою про поворот виконання судового наказу у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України

За наведених підстав колегія суддів відкидає доводи апеляційної скарги про те, що відсутні підстави для повороту виконання судового наказу, та що виконане судове рішення може бути скасовано лише вишестоящим судом.

Посилання в апеляційній скарзі на позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі №203/2612/13-ц, не є такими що заслуговують на увагу, оскільки у вказаній постанові Верховного Суду йдеться про інші обставини, це означає, що правові висновки цієї постанови не можуть застосовуються до даної справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 Цивільного процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» - адвоката Шаповал Світлани Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

О. М. Черних