Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №577/3970/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/3970/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гетьман В. В.

Номер провадження 33/816/1555/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника Ганненка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ганненка Олега Сергійовича на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою суддіКонотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2026 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн та позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн, за те, що він 03.07.2026 р. о 14 год 59 хв по вул. Батуринській, 1 в с. Попівка Конотопського району Сумської області, керував автомобілем NISSAN PRIMERA д.н. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким т/з, повторно протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник Ганненко О.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник вказує, що судом першої інстанції не встановлено належними та достатніми доказами факту керування автомобілем саме ОСОБА_1 . Стверджує, що на місці події існувала альтернативна версія щодо особи водія і поліцейським повідомлялися обставини, які вимагали перевірки.

Звертає увагу на розбіжність між часом правопорушення, який зазначено в протоколі, та фактичним змістом відеозапису.

Вважає, що судом першої інстанції було відмовлено в допиті свідків без належного мотивування причин такої відмови.

Вказує, що подані ним додаткові пояснення з приводу самостійного витребування судом постанови за ч.1 ст. 126 КУпАП, не були враховані та не отримали жодної оцінки в оскаржуваній постанові. Вважає, що суд першої інстанції сам створив доказову базу обвинувачення, самостійно витребувавши постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, однак зазначена постанова, на думку апелянта, не має преюдиційного значення й не може бути доказом факту керування. Зауважує, що на даний час вказана постанова оскаржена в судовому порядку саме з підстав відсутності факту керування.

У судовому засіданні захисник Ганненко О.С. скаргу підтримав із мотивів, зазначених у ній.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, не з`явився. Захисник не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, в даному випадку за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 (а.с.1), постанову від 08.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.2), відеозапис, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів (а.с.4) та постанову від 03.07.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, за те, що він 03.07.2026 о 15 год 03 хв по вул. Батуринській, 1 в с. Попівка Конотопського району Сумської області керував автомобілем “NISSAN PRIMERA” д.н. НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов`язкового страхування наземних т\з (а.с. 32).

Вказані докази, на переконання апеляційного суду, не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Як вбачається з відеозапису, який був переглянутий апеляційним судом у ході підготовки до апеляційного розгляду, фіксування події за допомогою нагрудних камер працівників поліції починається з 14 год 53 хв. О 14 год 53 хв 10 с в об`єктив камери потрапляє автомобіль NISSAN PRIMERA д.н.з. НОМЕР_1 , який не рухається, не заведений та стоїть зупинений на узбіччі дороги, позаду якої знаходиться блокпост. Із зазначеного автомобіля виходять три особи: з водійського місця автомобіля виходить ОСОБА_1 , з переднього пасажирського місця – інший чоловік та із заднього правого крісла – третя особа. Під час спілкування з працівниками поліції водієм т\з визнає та називає себе інший чоловік, який не є ОСОБА_1 . Працівники поліції звертаються до іншого поліцейського, який перебуває на блокпості, і той вказує на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу. Після чого працівники поліції запитують документи у ОСОБА_1 , якого сприймають за водія та складають відносно нього протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП, так як при перевірці документів було з`ясовано, що останній не має права керування транспортним засобом, за що вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП 08 листопада 2025 року (файл 5202036_000000_20260703-145300_1030h5, час на відео 14:53:00).

Отже, з переглянутого відеозапису вбачається, що екіпаж поліції, який здійснював фіксування події за допомогою нагрудних камер, прибув на місце через певний час і безпосередньо не здійснював зупинку транспортного засобу NISSAN PRIMERA д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки на час їх прибуття на місце події зазначений автомобіль був припаркований поблизу узбіччя, в авто знаходилося три особи. Водієм автомобіля визнавав себе чоловік, який не був ОСОБА_1 .

До того ж, відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки під час спілкування з поліцейськими та під час вчинення ними процесуальних дій потрібних для складання протоколу, автомобіль був припаркований на узбіччі, а ОСОБА_1 та інші дві особи перебували неподалік автомобіля.

Наявність на відеозаписі усного твердження одного працівника поліції з приводу того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на думку апеляційного суду не є достатнім доказом для підтвердження факту керування транспортним засобом останнім. Також варто зазначити, що відомості про вказаного працівника поліції як свідка у справі відсутні. Жодних інших свідків, які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом чи записів з нагрудних камер згаданого вище працівника поліції матеріали справи не містять.

Крім того, як на доказ, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд першої інстанції послався на постанову винесену щодо останнього за те, що він 03.07.2026, тобто того ж дня, о 15 год 09 хв керував транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування наземних транспортних засобів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зазначена постанова не була долучена працівниками поліції до складених матеріалів, натомість місцевий суд самостійно, за власною ініціативою витребував її у Конотопського РВП ГУНП в Сумській області.

Апеляційний суд наголошує на тому, що безумовним обов`язком суду є забезпечення принципу неупередженості на основі чіткого дотримання принципу змагальності сторін. Зазначені процесуальні гарантії є одними з фундаментальних основ справедливого судочинства та передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Змагальність процесу передбачає, що тягар доведення винуватості чи обґрунтованості правової позиції покладається виключно на сторін провадження, тоді як суд діє як нейтральний, неупереджений та об`єктивний арбітр.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово зазначав, що збір доказів суддею за власною ініціативою може свідчити про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Відповідно до зазначених вимог, суд за будь-яких обставин повинен залишатися безстороннім та об`єктивним, не перебираючи на себе функції обвинувачення чи доведення вини, оскільки будь-яке зміщення процесуального балансу на користь однієї зі сторін є прямим порушенням права особи на справедливий судовий розгляд.

До того ж, варто зазначити, що згадана вище постанова на дату розгляду справи у суді першої інстанції оскаржувалася в судовому порядку до Недригайлівського районного суду Сумської області, а підставою для її оскарження стало, зокрема відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, постанова, винесена працівником поліції, не має преюдиційного значення для суду першої інстанції, і за умови її перебування в стадії оскарження посилання на неї в судовому рішенні як на доказ підтвердження факту керування є недоцільним.

Зважаючи на викладені вище обставини, апеляційний суд вважає за необхідне виключити з обсягу доказів постанову від 03.07.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Довід захисника про те, що суд першої інстанції не надав оцінки розбіжності між часом вчинення правопорушення, який зазначено в протоколі, та фактичним змістом відеозапису є обґрунтованим.

Часом вчинення адміністративного правопорушення відповідно до протоколу є 14 год 59 хв, однак зазначене спростовується відеозаписом, згідно з яким починаючи з 14 год 53 хв і до 15 год 14 хв, тобто протягом всього спілкування осіб з працівниками поліції, у тому числі й у зазначений у протоколі час вчинення правопорушення, автомобіль NISSAN PRIMERA не рухається й стоїть припаркований на узбіччі дороги, а водій і пасажири знаходяться поблизу нього. Судом першої інстанції не було надано цій обставині належної правової оцінки.

Інших обставин, які б дали підстави стверджувати про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні правопорушення адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП, яке ставиться їй в провину під час апеляційного перегляду встановлено не було.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.126 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Ганненка Олега Сергійовича – задовольнити.

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЄ. В. Янголь